Як кажуть в ДП «Конярство України», коні, яких вирощують в країні мають гарний потенціал для продажу на Захід, але мало хто на заході про це знає. Бо ніхто наших коней туди не вивозить…
На цей час в ДП «Конярство України» особливу увагу надають розвитку та популяризації трьом породам коней: українська верхова, новоолександрівська та гуцульська. Як розповіла нашому кореспондентові головний зоотехнік ДП “Конярство України” Шевченко Олена Іванівна, ці породи є дуже перспективними, як для українського ринку, так і для західного.
«Перша, українська верхова – це скакові коні, дуже красиві, як ми кажемо «нарядні». Порода виведена в Україні. Друга – новоолександрівська, – це великі, сильні й витривалі коні, які використовуються у сільському господарстві для перевезення вантажів та входять до молочної групи. Третя, гуцульська, – це аборигенна порода, батьківщиною якої є Карпати. Це невеличкі коні, які можуть добувати собі їжу навіть під снігом та використовуються сьогодні здебільше в медичних цілях – гіппотерапії»
– розповідає пані Олена. За її словами, для вітчизняного конярства було б дуже корисно й доцільно показувати та продавати своїх коней на світовому ринку, але є проблема. І як завжди вона пов’язана з грошима.
«В нас немає коштів, аби просто вивезти своїх коней на європейські виставки та показати їх там. Ми не можемо конкурувати з тією ж Німеччиною чи Угорщиною, хоча й маємо непогані перспективи. Відповідно мало хто на Заході цікавиться нашими кіньми, бо ніколи їх не бачив і нічого про них не чув. От таке замкнуте коло виходить»
– резюмує пані Шевченко. Ну, а в результаті ані країна, ані конезаводи нічого не отримують, бо не можуть не те, щоб залучити інвестиції в цю галузь, але навіть вивезти показати чи продати наших коней. Гадаємо, що відповідним чиновникам в новому міністерстві, яке опікується проблемами сільського господарства, слід подумати над вирішенням цієї проблеми.
