Останнім часом ми все сильніше – і все болючіше – починаємо відчувати скорочення ресурсів.
Ви, напевно, чули про дефіцит води, олії та медоносних бджіл, але є й інші ресурси, яких нам не вистачає, або які просто зникнуть через неправильне використання, і вони впливають на усі сфери нашого життя.
Ось шість із них, про які ви, можливо, не знаєте.
1. Вільне місце на орбіті
Станом на 2019 рік навколо Землі обертається близько 500 тис. об’єктів.
Лише близько 2 тис. із них насправді функціонують – супутники, які ми щодня використовуємо для зв’язку, GPS та перегляду улюблених шоу.
Решта – це сміття від запусків ракет та попередніх зіткнень орбітальних об’єктів.
То в чому проблема? Цифра 500 тис. охоплює лише об’єкти, які активно відслідковують – проте щодня запускають і нові.
Із вдосконаленням технологій стає все легше і простіше вивести щось на орбіту.
Хоча це загалом хороші новини для людства, проте контролю повітряного руху для усіх цих об’єктів немає, так само як немає системи для знищення непотрібних предметів – тих, що захаращують орбіту Землі.
Зі збільшенням кількості таких об’єктів зростає і ризик їхнього зіткнення і заподіяння шкоди мережам, необхідним для роботи наших телефонів, карт та систем відстеження погоди.
Вирішення цієї проблеми наразі шукають, але досі не знайшли.
2. Пісок
Вам може здатися це дивним – як може закінчитись пісок, коли його повно на пляжах та в пустелях?
Однак правда полягає у тому, що пісок – це один із найбільш видобуваємих твердих матеріалів у світі – разом із гравієм – і ми використовуємо його набагато швидше, ніж природа встигає його відновити, згідно з даними ООН.
Для утворення піску шляхом ерозії необхідні тисячі років, в той час як ми використовуємо його щодня у величезних масштабах у будівництві, меліорації, фільтрації води і навіть для виготовлення скла у ваших вікнах та мобільному телефоні.
Оскільки втрати піску загрожують крихкій екосистемі, звучали заклики до глобального моніторингу та регулювання все більш широкого використання цього, як виявляється, на диво обмеженого ресурсу.
3. Гелій
Коли наступного разу відпускатимете у небо повітряну кульку – задумайтесь над тим, чи варто це робити.
Газ гелій – це також вичерпний ресурс, який видобувають глибого з-під землі, і запасів його лишилось на лічені десятиліття.
За деякими підрахунками, дефіцит гелію виникне протягом 30-50 років.
Вам може здатися, що це лише трохи підпсує настрій на дитячих вечірках, однак гелій має важливе медичне використання: охолодження магнітів, які дозволяють функціонувати МРТ-сканерам.
Вони зробили революцію у діагностиці та лікуванні раку, травм головного та спинного мозку.
4. Банани
У нашій не такій вже й далекій майбутній антиутопії бракуватиме смузі!
Більшій частині бананів, які зараз вирощують для продажу на комерційній основі, загрожує грибок під назвою Панамська хвороба.
Більшість бананів, які ми їмо – варіації сорту “Кавендіш”, який безпосередньо походить від однієї рослини. Оскільки усі вони є клонами, Панамська хвороба може потенційно швидко поширитися на усю популяцію бананових рослин.
Схожа ситуація вже була – у 50-х роках ця ж хвороба майже знищила світовий врожай бананів, внаслідок чого виробники перейшли з сорту “Гро-Мішель” на “Кавендіш”.
Дослідники працюють над виведенням нових сортів, стійких до грибка, але так само смачних.
5. Ґрунт
Хоча світові запаси ґрунту не можуть взяти й випаруватись з поверхні Землі, його нераціональне використання наразі становить серйозну проблему.
Більшість життєво важливих поживних речовин рослини отримують із самого верхнього, родючого шару ґрунт.
WWF – неурядова організація, яка працює над збереженням дикої природи – підрахувала, що за останні 150 років було втрачено близько половини світового ґрунту, водночас для відновлення природним чином одного дюйму ґрунту необхідно до 500 років.
Вважають, що ерозія, інтенсивне землеробство, вирубування лісів та глобальне потепління сприяють втраті верхнього шару ґрунту, від якого залежить переважна більшість світового виробництва продуктів харчування.
6. Фосфор
На перший погляд, здається, що фосфор не відіграє надто важливої ролі у нашому повсякденному житті.
Але він є не лише необхідним елементом структури людської ДНК, а й основою необхідного сільськогосподарського добрива, у якого немає замінника.
Замість того, щоб повернутись у ґрунт, з якого він походить, – через рослинні та тваринні відходи – наразі фосфор найчастіше подорожує до міст разом з врожаєм, і зрештою вимивається нашими каналізаційними системами у море.
Якщо ситуація не зміниться, за різними підрахунками фосфору нам може вистачити від 35 до 400 років – після чого ми можемо сильно зголодніти.
