Під час візиту до Тбілісі президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр розповів для BBC, звідки взялась і що передбачає так звана “формула Штайнмаєра”.
Відповідаючи на питання кореспондентки ВВС Ніни Ахметелі, якою була роль Росії у створенні цієї формули і чи є правдивими слова Петра Порошенка, що вона “написана” у Кремлі, президент Німеччини сказав “ніякою” і зазначив: “По-перше, я не розумію ваше питання”.
Але далі він розповів, як виникла “формула”.
“Була ситуація на перемовинах у Парижі три роки тому, які проводилися на зустрічі нормандської контактної групи на найвищому рівні. Перемовини не просувалися, тому що насправді проєкти, які мали бути імплементовані після мінських угод, стали відомими… Але кроки, які мали бути зроблені обома сторонами, були занадто великими. Саме тому формула не містить нічого більше, ніж спробу зробити з великих кроків (запропонованих в угодах. – Ред.), які учасники конфлікту не хотіли робити, низку менших кроків, які, попри їх сутність та наслідки, досі треба узгодити”, – сказав пан Штайнмаєр.
“Таким чином аргумент (про російський вплив. – Ред.) мене дивує, оскільки був присутній тодішній президент (Порошенко. – Ред.)”, – додав він.
Ймовірно, пан Штайнмаєр міг помилитися з точною датою чи місцем перемовин, оскільки зустріч в нормандському форматі у Парижі за участі лідерів чотирьох держав та очільників МЗС пройшла 2 жовтня 2015 року, тобто чотири роки тому. А у жовтні 2016 року зустріч у такому форматі відбулася у Берліні й вона була останньою.
Як з’явилася формула Штайнмаєра
У вересні 2016 року до Києва приїхали міністри закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр та Франції Жан-Марк Еро.
До цих переговорів Європа підтримувала позицію України і президента Порошенка у тому, що виконання політичного блоку угод, тобто проведення місцевих виборів на неконтрольованих територіях, а також закріплення особливого статусу Донбасу, можливе лише після виконання безпекових пунктів мінських домовленостей. Головні з них: виведення військ з самопроголошених “республік”, встановлення контролю ОБСЄ над українсько-російським кордоном, звільнення усіх заручників.
У Києві пан Штайнмаєр за підтримки французького колеги запропонував компромісний, на їхню думку, план. Безпековий блок Мінських угод виконувати одночасно із політичним. Метою вони називали необхідність зрушити з “мертвої точки” мінський процес.
Важливо, що ці пропозиції не були закріплені на папері, вони лише були запропоновані для обговорення сторонам конфлікту.
Суть “формули”
Ідея тодішнього міністра закордонних справ Німеччини полягала у тому, щоби змінити послідовність виконання пунктів Мінських угод.
У мінських документах проведення місцевих виборів на території ОРДО є передостаннім, 12-тим пунктом плану з врегулювання кризи після низки інших кроків, серед яких – “негайне і всеосяжне припинення вогню”, відведення військ від лінії розмежування, виведення іноземних військових формувань, встановлення контролю ОБСЄ над кордоном.
Запропонована “формула” передбачає принципово інший механізм. Спочатку – місцеві вибори відповідно до Конституції України, тимчасове, а після підтвердження ОБСЄ демократичності виборів – постійне набуття чинності закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей.
І одночасно із імплементацією цього закону – виведення військ і встановлення контролю України над східним кордоном.
У той час, як офіційний Київ із 2015 року стояв на тому, що мінський комплекс заходів із врегулювання на Донбасі – це поетапний план, Росія та лідери “республік” переконують, що усі пункти мають виконуватися одночасно, а не у порядку від першого до останнього.
Формула – пазл
Через місяць після київської зустрічі міністрів, коли “формула Штайнмаєра” була запропонована уперше, у жовтні 2016-го в Берліні відбувся саміт “нормандської четвірки” за участі президентів України, Росії, Франції та канцлера Німеччини.
Петро Порошенко за підсумками саміту заявив, що позиція України лишається незмінною. Виконання безпекових умов, а також звільнення заручників мають передувати виконанню політичної частини. Але водночас він сказав, що учасники саміту “затвердили пропозиції” Німеччини та Франції.
Представники команди Зеленського тепер звинувачують попередників у тому, що це саме вони погодилися на “формулу”, а чинна влада, мовляв, має опиратися на домовленості 2016 року.
Але попередня влада одночасно наполягала на безпекових передумовах, у той час як “формула” німецького міністра, яка 1 жовтня, набула письмового вигляду і на яку погодилася Україна під час засідання тристоронньої контактної групи, пояснює процедуру лише проведення виборів і набуття чинності закону про особливий статус.
Президент Зеленський також заявляє, що виборів в ОРДЛО не буде, допоки не буде демілітаризовано неконтрольовану територію.
Після того, як стало відомо про те, що у Мінську у вересні 2019 року Леонід Кучма письмово дав згоду Києва на “формулу”, офіційний представник МЗС Німеччини Райнер Бройль сказав, що вона – лише один із “пазлів”. І що повернення Україні контролю над кордоном і проведення виборів – це питання, які ще потребують обговорення.
