На фото Олександр, командир роти в 56 бригаді ЗСУ. Зовсім недавно його позиції були обстріляні російськими окупантами. Агресор бив мінометами 120 калібру та 82.
Поки ми мовчимо, московські терористи луплять по нас з усіх видів стрілецької зброї. Накривають артою. Вони моментами вважають, що ми слабкі, тому поводяться нахабно. Як тільки ми починаємо гатити по них, вони запрошують перемир’я.
Висновки тут очевидні. Ми на своїй землі з терористами не домовляємося.
– говорить Олександр. 
Ось так виглядає бронижелет українського захисника, який втратив життя, виконуючи бойове завдання.
В районі Донецька, Олександр із своїм побратимом вийшли, щоб розвідати територію. До російських окупантів вони підійшли на лічені метри. Щоб заховатися від них, хлопці зайшли в гущу чагарників. Вони навіть не здогадувалися, що росіяни навіть там виставили міни.
Олександр підірвався, його відкинуло на метра два. Дмитро поліз до нього, щоб витягнути друга, попав на іншу міну. Йому відриває половину ноги..
Наших бійців встигли витягнути, під прикриттям артилерії, воїнів евакуювали в лікарню.
Олександр через кілька днів від отриманих травм помирає. Дмитро залишився інвалідом.
Цінуймо тих, хто ризикуючи своїм життям, іде в бій проти окупантів, щоб жили ми.
