Верховна Рада готується перезапустити Державне бюро розслідувань (ДБР). Чи не найбільше суперечок викликає постать нинішнього директора ДБР Романа Труби.
Президентський законопроєкт про перезавантаження цього органу ухвалили у першому читанні. Нардепи обіцяють допрацювати його, врахувавши деякі із зауважень колег із фракції “Голос”.
ДБР називають органом, що “головує над усіма іншими правоохоронними структурами” в країні. Його вплив, могутність та потенціал усвідомлюють далеко не всі. Саме ДБР покликане розслідувати можливі злочини високопосадовців, суддів, правоохоронців, окрім тих корупційних правопорушень, якими опікується Національне антикорупційне бюро (НАБУ).
З-поміж усіх правоохоронних органів саме в ДБР – найвищі зарплати й особливо привабливі кар’єрні можливості.
На відміну від НАБУ, він не потрапив під пильну увагу західних партнерів України. Ті не раз відкрито виступали на захист директора НАБУ Артема Ситника, коли на того тиснули опоненти й влада.
Поки що ДБР більше відоме завдяки контроверсійним заявам його очільника Романа Труби та допитам експрезидента Порошенка за позовами Андрія Портнова, а не розслідуванням владних зловживань високопосадовців.
Портнов, колишній заступник голови адміністрації Віктора Януковича, натякає, що знає подробиці допитів Петра Порошенка в ДБР. А це – порушення таємниці слідства. Директор ДБР визнав цю проблему та заявив про службову перевірку щодо витоку інформації.
Ще чинного керівника ДБР критикують за те, що на посаді прокурора Пустомитівського району Львівської області він оскаржував рішення місцевих рад на підтримку Євромайдану. Про це йдеться в розслідуванні Bihus.info.
Швидкі посадки понад усе?
Як очікують, президент Зеленський і його фракція “дадуть шанс” чинному директору, розширивши його повноваження. Зокрема йому дозволять призначати керівників територіальних управлінь, а тим – набирати людей поза конкурсом.
У часі це збігається з перезавантаженням Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), що перевіряє майнові декларації держслужбовців. Крім того, у вересні почав працювати Антикорупційний суд. Керівництво НАЗК змінюють повністю. На конкурсний відбір його очільника відвели два місяці.
А ось керівника ДБР, найімовірніше,не змінюватимуть – за однією з версій, ще й через те, що це зайняло б забагато часу – щонайменше півроку. Між ухваленням закону про ДБР у листопаді 2015-го та призначенням Романа Труби минуло два роки.
Позиція нинішньої влади така, що більше чекати не можна. Президент Володимир Зеленський обіцяв “швидкі посадки” корупціонерів вже восени цього року.
Сам Роман Труба наголошує: йому потрібні повноваження, які мають інші керівники правоохоронних органів. За законом 2015 року, він має погоджувати ключові рішення зі своїми заступниками. Багато хто вважає це “колективною безвідповідальністю”.
“В ухваленому раніше законі про ДБР його директора надміру послабили. Це було зроблено свідомо. Не можна замилювати очі такими процедурами. Йдеться не про суперпосилення повноважень директора, а про їх вирівнювання, щоб вони були хоча б такі, як у голови НАБУ”, – сказав у коментарі BBC News Україна Денис Монастирський, голова комітету з правоохоронної діяльності. Він входив до конкурсної комісії з формування ДБР.
На питання, чи залишать Романа Трубу на посаді, відповідає ухильно:
“Директор ДБР зараз є вже, його повноваження закінчуються через три роки. У нас довга була історія з Романом Трубою: і позитивна, і негативна. Я однозначно буду інвестувати свої час та зусилля в те, щоб посилити інституцію ДБР. Директори приходять та уходять”.
“За нинішнім законом про ДБР, будь-яка людина не змогла б показати швидкі результати. Труба не може звільнити сам голову територіального управління, жодного співробітника, не може накласти дисциплінарне стягнення. Це питання не в ньому, а в тій системі, яку побудували. Її потрібно змінювати, а потім дивитися, як директор працює”, – аргументує позицію президентської монобільшості її голова Давид Арахамія.
Олександра Устінова з фракції “Голосу” з цим принципово не погоджується й не втрачає надії, що до другого читання домовляться про звільнення всього чинного керівництва органу.
“Він (Роман Труба. – Ред.) хоче, щоб його залишили й дозволили робити все. Йому дозволять переводити людей без конкурсу з інших органів, збільшувати штат ДБР. Я за те, щоб обрати нового керівника, а не просто залишити людину, яка проходила на цю посаду під інші повноваження”, – каже в коментарі BBC News Україна депутатка.
Фаворити чи слідчі справ Майдану?
Те, що директор ДБР зможе переводити на посади в своїй структурі людей із СБУ, ГПУ, Нацполіції, – один із найбільших ризиків “перезавантаження”, визнають експерти.
“Нині все це можливо, але за умови конкурсу. А пропонують зробити так, щоб частину людей і далі призначали за результатами відбору, а частину переводили автоматично. Просто будуть переводити своїх фаворитів”, – зауважує Євген Крапивін, фахівець Експертного центру з прав людини.
Питання не в Трубі, а в тій системі, яку побудували. Її потрібно змінювати.Давид Арахамія, голова фракції “Слуги народу”
У президентський команді вважають, що в цьому є об’єктивна потреба. 30 листопада припиняються повноваження прокуратури розслідувати справи Майдану. Слідчі звільнятимуться. Щоб вони могли взяти участь у конкурсі до ДБР, потрапити в певні підрозділи й вести ці справи далі, має пройти пів року. Тому простіше їх просто перевести.
Але це не усуває ризиків. Зі створенням Служби фінансових розслідувань, СБУ, приміром, не зможе розслідувати економічні злочини. Саме в цій царині до спецслужби були великі питання в бізнесу.
Деякі експерти занепокоєні, що безробітних “борців із корупцією” зі СБУ, за новими правилами, якщо їх схвалять, можуть перевести до лав ДБР.
“Ви одразу говорите про історію, коли потенційно найбільших “плохішей” заберуть у ДБР. Але який керівник переведе до себе таких токсичних людей? Він наразить себе на велику небезпеку”, – заперечує таку загрозу Денис Монастирський.
Давид Арахамія взагалі говорить про те, що конкурси на державні посади часто є “фейками”. Переможець визначений наперед, а на конкурс доводиться витрачати по пів року”.
“Країна не може так довго чекати” , – наголошує він.
Олександра Устінова, навпаки, переконана, що конкурси конче потрібні:
“Прибрати їх – це найбільша помилка. Коли вони є, можна висловити зауваження, є доступ громадськості, ЗМІ. Відмовитися від конкурсів – це ідея Труби”, – каже вона.
Як звільнятимуть?
Ще одне ключове питання – хто і як звільнятиме директора ДБР. Ця процедура чітко не прописана, а вона ключова з точки зору відповідальності керівництва органу.
“У нинішніх умовах виходить смішна ситуація: директор ДБР може безконічно все порушувати, але з посади його за це ніхто не звільнить”, – наголошує Євген Крапивін.
Денис Монастирський припускає, що можуть запровадити парламентський контроль. Рада голосуватиме за недовіру не лише генпрокурору, як нині, але й директору ДБР.
Ще один варіант звільнення, який, наприклад, вже передбачений, для директора НАБУ, – зовнішній незалежний аудит ефективності його роботи.
“За п’ять років ми не знайшли механізму, який би був адекватний для здійснення аудиту. Для НАБУ передбачили аудит, але від самого початку він був приречений. Його не можливо було провести. Це було закладено свідомо”, – вважає Денис Монастирський.
На його думку, процедуру звільнення шляхом аудиту потрібно уніфікувати для НАБУ та ДБР.
Громадськість втрачає голос?
Не домовилися в парламенті поки що й щодо того, хто входитиме у конкурсну комісію з відбору директора. У президентській фракції допускають, що туди могли б увійти представники міжнародних організацій. Для конкурсу на голову НАЗК таке передбачили.
Але Денис Монастирський не підтримує ідею віддати міжнародним організаціям вирішальний голос у конкурсній комісії, коли вона складатиметься з шести членів: троє від міжнародних організацій, троє – від президента. Тоді не можна буде ухвалити жодне рішення без хоча б одного голосу іноземного експерта, каже він. І додає, що в комісію мають увійти представники парламенту.
“У цьому разі питання обрання директора ДБР буде віддане “на відкуп міжнародних колег”. Без узгодження з ними він не може бути призначений. Я вважаю цей підхід неправильним”, – сказав голова профільного комітету.
Романі Трубі також планують повністю підпорядкувати підрозділ внутрішнього контролю ДБР, саме той, що проводить службові розслідування.
“Ніде підрозділ внутрішнього контролю не повідомляє напряму іншому органу про порушення. Він завжди є в підпорядкуванні директора. Це нормальна практика”, – переконує Денис Монастирський.
У НАБУ, до речі, цей підрозділ звітує напряму ГПУ. У “Слузі народу” вважають, що це був лише експеримент.
Підрозділ внутрішньої безпеки перебуватиме під керівником ДБР і в разі чого “все йому доповість.Олександра Устінова, народна депутатка фракції “Голосу”
Ще одне зауваження критиків перезавантаження ДБР: у нинішній версії вплив громадськості на незміцнілий правоохоронний орган буде мінімальним, а подекуди – неможливим. Нині в дисциплінарній комісії ДБР з п’яти членів – троє представники громадянського суспільства.
У новій версії пропонується збільшити їх кількість до семи і ще чотири місця віддати працівникам апарату ДБР. Цей апарат керівник органу формуватиме самостійно.
“Правоохоронний орган посилюється, коли забезпечується його політична незалежність. А тут співробітники приходитимуть не ззовні через конкурси, а як “свої”, переводитимуться. Вони будуть підв’язані до того, що підрозділ внутрішньої безпеки перебуватиме під керівником ДБР і в разі чого “все йому доповість”, – каже Олександра Устінова.
Крім того, ДБР планують вивести з підпорядкування Кабміну й забезпечать статус правоохоронного. Досі це був центральний орган влади, що підпорядковувався Кабміну. Але він мав водночас розслідувати злочини урядовців, що створювало конфлікт.
