У Сонячній системі новини — астрономи знайшли нову карликову планету. Астероїд Гігея в минулому зазнав потужного удару, після якого відродився знову і став майже сферичним, що дозволяє йому претендувати на нове звання, інформує Ukr.Media.
Схоже, в Сонячній системі незабаром можуть знову відбутися зміни, пов’язані з перекласифікацією відомих науці тіл. На думку вчених, у найближчому майбутньому можливе збільшення числа так званих карликових планет — тіл, із-за яких виникає найбільша кількість дискусій в астрономічному середовищі.
Щоб відноситися до карликових планет, за правилами Міжнародного астрономічного союзу, тілу Сонячної системи необхідно задовольняти відразу чотирьом критеріям. По-перше, воно повинне обертатися навколо Сонця, при цьому воно не повинно бути супутником однієї з планет. Простір навколо тіла повинен бути «очищений» від інших об’єктів, і, нарешті, тіло повинне бути досить масивним, щоб бути в стані гідростатичної рівноваги — інакше кажучи, воно має бути відносно круглим.
Усередині Сонячної системи є величезна кількість тіл, які відповідають першим трьом критеріям, особливо, що знаходяться всередині Головного поясу астероїдів між орбітами Марса і Юпітера.
Всім чотирьом критеріям до останнього часу, вважалося, що задовольняли лише п’ять тіл Сонячної системи — транснептунові об’єкти Плутон, Еріда, Макемаке, Хаумеа і найменша з відомих карликових планет Церера, що знаходиться в поясі астероїдів.
Однак останні спостереження показали, що до карликових планет варто віднести ще одне тіло — Гігею, четвертий за величиною об’єкт поясу астероїдів після Церери, Вести і Паллади.
До недавнього часу цей астероїд був мало вивчений — астрономи знали, що він має довгасту форму розміром понад 400 кілометрів.
Спостереження, проведені в Чилі на одному з найбільших телескопів світу Very Large Telescope — Дуже великий телескоп, змогли якісно змінити уявлення про форму цього тіла. «Завдяки унікальним можливостям інструменту SPHERE на телескопі VLT, який залишається одним з найпотужніших, який будує зображення систем у світі, ми змогли розглянути форму Гігеї, яка виявилася майже сферичною, — пояснив астроном П’єр Вернацца з Астрофізичної лабораторії в Марселі. — Завдяки цим знімкам Гігея може бути перекласифікована у карликову планету, найменшу в Сонячній системі».
Згідно з новими спостереженнями, діаметр Гігеї становить понад 430 кілометрів, а період обертання навколо власної осі — 13,8 години. Вчені і раніше знали, що поверхня Гігеї схожа із поверхнею Церери і має таку ж низьку щільність. Однак тепер стало очевидно, що Гігея майже така ж кругла, як і Церера, і тому має повне право теж називатися карликовою планетою.
Чимало здивувала астрономів й інша обставина — відсутність на поверхні Гігеї великих ударних кратерів. Річ у тому, що приблизно на одній орбіті з Гігеєю знаходиться близько 7 тис. невеликих астероїдів схожого складу. Гігея — найбільш масивна з цих тіл, що належать до одного сімейства. Вважається, що вся група утворилася близько 2 мільярдів років тому, коли удар великого тіла вибив з Гігеї безліч осколків, які вилетіли в навколишній простір.
Схожу подію пережила в далекому минулому Веста, створивши навколо себе аналогічне сімейство астероїдів. Правда, на тілі Вести досі присутні сліди цього бурхливого минулого.
Знімки 95% поверхні Гігеї дозволили виявити лише два дрібних кратери на її поверхні, які не йдуть ні в яке порівняння із «ранами» на поверхні Гігеї. «Жоден з цих кратерів не міг бути викликаний ударом, який утворив сімейство астероїдів Гігеї, чий обсяг відповідає об’єму тіла діаметром сто кілометрів. Вони дуже маленькі», — пояснив інтригу Мирослав Броз, астроном з Карлова Університету в Чехії.
На допомогу у вирішенні цієї загадки прийшло чисельне моделювання, часто використовуване астрофізиками для опису еволюції різних астрономічних систем.
З його допомогою астрономи показали, що округла форма сучасної Гігеї і наявність поруч з нею рою астероїдів — наслідок сильного лобового зіткнення Гігеї з великим тілом, яке мало в поперечнику від 75 до 150 кілометрів. Моделювання показало, що це зіткнення, що відбулося 2 млрд років тому, майже повністю рознесло на частини Гігею.
Осколки, які утворилися після цього, які злилися під дією гравітації, знову сформували Гігею, давши їй майже ідеально круглу форму. «Такі зіткнення між двома великими тілами в поясі астероїдів унікальні для останніх 3-4 мільярдів років», — пояснив Равел Севечек, співавтор дослідження.
