Правоохоронні органи накопичують “корупційні” справи проти топ-посадовців в Україні, а вироків все нема. Огляд найрезонансніших справ, в яких українці чекають результату.
5 листопада виповнюється рівно два місяці від початку роботи Вищого антикорупційного суду України (ВАКС), який має розглядати справи щодо високопосадовців. Днями новостворений орган виніс свій перший вирок, який однак не стосувався топ-корупції. Екссуддю Апеляційного суду Дніпропетровської області Надію Посунся оштрафували на 51 тисячу гривень і заборонили рік обіймати державні посади. А все через те, що вона принципово відмовляється користуватися цифровим підписом через захист персональних даних, і замість електронної декларації подала паперову…
Тим часом, президент Володимир Зеленський ще до 1 листопада обіцяв українцям гучні результати і “посадки” у кримінальних розслідуваннях. Хто із українських топ-посадовців фігурує у антикорупційних справах, які за законом підпадають під підсудністьновоствореного Вищого антикорупційного суду – в огляді DW.
Дубневич: перший “доторканий”
Першим депутатом нового скликання, за якого взялася прокуратура, став Ярослав Дубневич (група “За майбутнє”). Йому закидають привласнення коштів “Укрзалізниці” у розмірі 100 мільйонів гривень . 31 жовтня Верховна Рада зняла з Дубневича недоторканність. Йому загрожує до 12 років в’язниці. За даними антикорупційної прокуратури, парламентар фігурує і в інших провадженнях. ВАКС обрав для підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в 100 мільйонів гривень. Дубневич уже оскаржив це рішення та заявив, що у нього немає таких коштів для застави.
Квартирні схеми у Нацгвардії
У заволодінні майном Нацгвардії на суму понад 81,5 мільйона гривень підозрюютьколишнього депутата Максима Микитася (“Воля народу”). Екскерівника держкорпорації “Укрбуд” звинувачують у організації корупційної схеми із нерухомістю в Києві. Ще у 2000-х забудовник домовився будувати житловий комплекс на території колишньої військової частини у центрі Києва. В обмін на один гектар ділянки Нацгвардія мала би отримати у житловому комплексі 50 квартир та 30 паркомісць. Натомість у 2016-2017-х сторони “передомовилися” про 65 квартир у новому будинку на околиці столиці біля станції метро “Бориспільська”, вартість яких виявилася в рази дешевшою. У рамках цієї справи у травні був затриманий і екскомандувач Нацгвардії Юрій Аллеров. Однак згодом він вийшов із СІЗО під заставу в 4,8 мільйона гривень. 25 жовтня під заставу в 80 мільйонів гривень вийшов і Микитась.
Кличко та його оточення
Ще один колишній нардеп від БПП, а нині радник мера Києва Віталія Кличка – Дмитро Білоцерківець – у жовтні отримав підозру від НАБУ. Детективи кажуть, що чиновник не задекларував у 2016-2017 роках нерухомість у столиці вартістю 3,8 мільйона гривень, яка перебувала у власності членів сім’ї. Сам чиновник вважає таку підозру елементом політичного тиску на очільника столиці. До речі, сам Кличко сам нещодавно став фігурантом провадження НАБУ. ВАКС зобов’язав бюро відкрити справу стосовно Кличко за підозрою в можливому зловживанні владою. За даними українських ЗМІ, розслідування стосується можливого розкрадання коштів при реконструкції Шулявського мосту. У журналістських розслідуваннях йшлося також про можливу причетність до непрозорого контракту на будівництво фірм згаданого вище Максима Микитася.
Статки Труханова
Одразу у двох “корупційних” справах фігурує мер Одеси Геннадій Труханов. Міському голові інкримінували розкрадання бюджету через придбання будівлі колишнього заводу. За даними слідства, власник продав приміщення за 185 мільйонів гривень, тоді як за два місяці до того придбав його за чотири мільйони. У липні Малиновський райсуд Одеси визнав Труханова та інших співучасників невинуватими у заволодінні коштами. Справу ще розглядатиме Апеляційна палата ВАКС. А уже 6 листопада Антикорупційний суд почне розгляд іншого провадження – щодо недостовірного декларування. Труханов нібито не вніс до декларацій за 2015-2016 роки статки на сукупну суму в 51 мільйон гривень. За такі дії можливе покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі до двох років.
Газові махінації
7 листопада відбудеться підготовче засідання по ще одній гучній справі. Йдеться про екс-депутата Олександра Онищенка, якому інкримінують розкрадання коштів під час продажу природного газу у рамках договорів із ПАТ “Укргазвидобування”. Сам Онищенко у 2016 році залишив Україну і нині проживає в Іспанії. Усього слідство встановило причетність до схеми 29 осіб, серед яких екскерівник Державної фіскальної служби Роман Насіров. Останнього прокуратура підозрює у завданні збитків державі на два мільярда гривень. Після драматичного затримання чиновника у 2017-му, що супроводжувалося нібито важкою хворобою, він встиг ненадовго відсудити поновлення на посаді і зареєструватися кандидатом в президенти. А зараз в ролі експерта з’являється в ефірах українських телеканалів. Тим часом, справу стосовно Насірова передали до Вищого антикорупційного суду.
Микола Мартиненко став одним з найперших (колишніх) депутатів Верховної Ради, за яких взялися новостворені антикорупційні органи
Справи ексдепутатів: Розенблат, Поляков, Мартиненко
Вироку досі чекають справи ексдепутатів Борислава Розенблата та Максима Полякова. Їх підозрюють у вимаганні хабара за внесення законопроєктів щодо видобутку бурштину. Гучною ця справа стала також завдяки участі у спецоперації “агента Катерини”, яку парламентарям підставили детективи НАБУ. Справу направили у Печерський суд, однак зараз нею уже має займатися ВАКС. Ще одне провадження розглядає новостворений орган щодо екснардепа Миколи Мартиненка. Його підозрюють у заволодінні коштами ДП “НАЕК “Енергоатом” на суму понад 6,4 мільйона доларів. Крім того, прокуратура обвинувачує Мартиненка у заволодінні коштами ДП “СхідГЗК” у розмірі понад 17 мільйонів доларів. У квітні 2017 року детективи НАБУ затримали політика, однак згодом відпустили на поруки колег із “Народного фронту”.
Банки судді Чауса
Резонансна справа щодо київського судді Миколи Чауса тягнеться ще з 2016 року. Детективи НАБУ викрили його на хабарі у 150 тисяч доларів. Ці кошти знайшли у двох скляних банках, які підозрюваний нібито особисто закопував у власному дворі. Незабаром суддя втік від розслідування і його оголосив у розшук Інтерпол. Суддю затримали у Молдові і дотепер українські органи домагаються його екстрадиції. Улітку цього року Державне бюро розслідувань почало розслідувати законність перетину кордону суддею. У вересні у квартирі дружини Чауса провели обшуки.