Переговори у форматі “нормандської четвірки” зрушили з мертвої точки. Вже відома дата саміту лідерів України, Росії, Франції і Німеччини. Тим часом зростає тиск на Київ в одному принциповому для Москви питанні.
Після тривалої паузи 9 грудня у Парижі знову відбудуться переговори щодо врегулювання конфлікту на Сході України у так званому “нормандському форматі” – за участі лідерів України, Росії, Франції і Німеччини. Дипломатичний процес на найвищому рівні відновлюється на тлі інших зрушень: Росія, зокрема, повернула Україні два військових кораблі і буксир, затримані із застосуванням сили у листопаді 2018 року в Керченській протоці біля узбережжя анексованого Криму. Екіпаж захоплених суден повернувся в Україну ще у вересні в рамках обміну полоненими. Суто формально Москва, віддаючи кораблі, лише виконує рішення Міжнародного трибуналу з морського права, однак все ж цей крок сприймається як виконання передумов для проведення переговорів у “нормандському форматі”. Хоча речник російського президента Дмитро Пєсков, відповідаючи на запитання журналістів, і заперечив зв’язок між цими питаннями.
Тим часом міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас (Heiko Maas) у вівторок, 19 листопада проведе у Києві переговори з українським керівництвом. Анонсував візит до української столиці невдовзі і французький президент Емануель Макрон.
Володимир Зеленський обрав підкреслено компромісний підхід до питання конфлікту на Донбасі і з першого дня президентства висловив готовність зустрітися з Путіним
Чому паризький саміт такий важливий
“Нормандський” саміт отримав свою неформальну назву у липні 2014 року, коли український президент Петро Порошенко вперше після анексії Криму зустрівся зі своїм російським колегою Володимиром Путіним. Це сталося на полях урочистих заходів з нагоди річниці висадки військ союзників у Нормандії. Посередниками на переговорах виступили тодішній французький президент Француа Олланд і канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel).
Остання зустріч у такому форматі відбулася ще три роки тому. Причиною заморожування “нормандського формату” було небажання Москви мати справу з українським президентом Петром Порошенком. Його наступник на посаді Володимир Зеленський сигналізував, що він прагне прориву у відносинах з Москвою і миру на Сході України. При цьому новий український президент дав зрозуміти, що хоче якнайшвидшої особистої зустрічі зі своїм російським колегою Володимиром Путіним і готовий до поступок.
Москва висуває умови, Київ поступається
Швидко зустрітися не вийшло, бо Росія висунула передумови. Дві ключових вимоги: по-перше, письмова фіксація кроків до врегулювання на Донбасі, які Москва називає “формулою Штайнмаєра”. Йдеться про пропозиції до практичної реалізації мінських угод, сформульовані ще 2015 року тодішнім міністром закордонних справ Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром (Frank-Walter Steinmeier). Українська влада довший час вагалася, перш ніж пристати на цю вимогу, однак на початку жовтня таки погодилася, чим спровокувала вуличні протести. “Формула Штаймаєра” передбачає, що закон про де-факто автономію на підконтрольній сепаратистам території навколо Донецька і Луганська набирає чинності по завершенні проведених там за українським законодавством місцевих виборів, якщо їх визнають вільними спостерігачі ОБСЄ.
Володимир Путін наполягає на особливому статусі непідконтрольних Києву районів Донбасу
Іншою вимогою Москви було відведення сил обох сторін від лінії розмежування на Донбасі, спершу на трьох ділянках. Відведення успішно відбулося у Станиці Луганській ще у червні, однак тривалий час не продовжувалося. Українська сторона вимагала повного припинення вогню до моменту розведення, однак так і не змогла домогтися свого. Зрештою, відведення у Золотому наприкінці жовтня і на початку листопада у Петрівському відбулося без повного припинення вогню.
Чому тиск на Україну зростає
Попри виконання передумов для проведення “нормандського” саміту, тиск на Україну зростає. Закон про особливий статус окремих районів Донбасу втрачає чинність наприкінці року. Володимир Зеленський хоч і анонсував ухвалення нового закону, однак поки його подано так і не було. Можна виходити з того, що ухвалення такого закону знову призведе до вуличних протестів. Для Москви цей закон є “ключем” для розв’язання всієї ситуації, як висловився речник Путіна Дмитро Пєсков. Після останніх подій склалося враження, що за лаштунками тривають переговори і щодо цього закону. Схоже, Москва у цій залаштунковій грі має більше козирів. Вже неодноразово анонсований Києвом обмін полоненими і в’язнями тим часом ніяк не відбудеться.
Яку роль грає транзит газу
Крім того, напередодні саміту подейкують, що на зустрічі у Парижі порушуватимуть й питання транзиту російського газу Україною – свого роду пакетне рішення, включно з питанням Донбасу. Нинішній контракт добігає кінця наприкінці року. Переговори про нову угоду досі були безрезультатними попри посередницькі зусилля ЄС. Росія вимагає, щоб Україна відмовилася від мільярдних вимог за виграними у міжнародному арбітражі позовами проти “Газпрому”. Київ досі не йшов на поступки у цьому питанні. Таким чином, зростає імовірність, що транзит газу територією України скоротиться або буде припинений у новорічну ніч, як це вже було у 2006 і 2009 роках.
