Олег Сенцов зміг отримати премію Сахарова Європарламенту через рік після її присудження. Подробиці церемонії – у репортажі DW зі Страсбурга.
Андрій Сахаров, Нельсон Мандела – Олег Сенцов ніколи не міг собі уявити, що його ім’я ставитимуть в один ряд з цими людьми. “Це велика честь та велика відповідальність”, – запевнив український режисер під час виступу в Європарламенті. Там йому нарешті вручили премію Сахарова, присуджену йому 2018 року. Це вже друга церемонія. Рік тому в пленарній залі у Страсбурзі стояло порожнє крісло, адже Сенцова тоді ще утримували у російській колонії. Тепер, після обміну полоненими між Україною та РФ на початку вересня, Європарламент провів нову церемонію, у якій українець вже зміг взяти участь.
Настанови Сенцова Євросоюзу
Сама церемонія нагородження є простою: спершу виступив спікер Європарламенту Давід Сассолі, після чого надав слово лауреату. Сенцов не довго розмірковував про те, чим для нього є премія Сахарова, і швидко перейшов до свого головного меседжу. “Зараз ведеться багато розмов щодо примирення з Росією, якихось переговорів. Я не вірю Путіну та закликаю вас не вірити йому. Росія та Путін неодмінно обмануть. Вони не хочуть миру на Донбасі, вони не хочуть миру Україні, вони хочуть бачити Україну на колінах”, – розмірено говорив лауреат.
Вручення премії Сахарова у Європарламенті
Ці слова пролунали на тлі очікувань від саміту “нормандської четвірки”, запланованого на 9 грудня в Парижі, а також намірів президента Франції Еммануеля Макрона нормалізувати відносини з Росією. Тому всім політикам ЄС “кожного разу, коли хтось із вас буде думати про те, як протягнути руку дружби Путіну через наші голови” Сенцов порадив пам’ятати про кожного з 13 тисяч загиблих у війні на Донбасі, про українських політв’язнів, досі утримуваних у Росії, про кримських татар, яких можуть щохвилини арештувати в анексованому Криму, а також про українських солдатів, “які перебувають у окопах і ризикують життям за нашу та вашу свободу”.
Сенцов виступав менше п’яти хвилин, у звичній йому небагатослівній манері. Цього було достатньо, аби зірвати оплески як євродепутатів, так і гостей Європарламенту. Балкон для відвідувачів і журналістів у пленарній залі був заповнений майже повністю. Більшість євродепутатів також були присутніми, порожніми залишилися лиш місця з обох країв зали – там, де сидять ліві, а також праві популісти. І ті, й інші прийшли на свої місця за декілька хвилин після того, як Сенцов залишив трибуну, аби взяти участь у голосуваннях.
“Хеппі-енд поки не настав”
Церемонія тривала лише півгодини, і під час неї не було заплановано жодних запитань чи виступів євродепутатів. Однак багатьом у Європарламенті цього не було достатньо. Тому комітети з закордонних справ і з розвитку, а також підкомітет з прав людини організували ввечері 25 листопада розмову зі Сенцовим. Саме ці комітети і відповідають за премію Сахарова.
Коли Сенцов прийшов до зали, до нього вишикувалася невелика черга з євродепутатів, які хотіли з ним привітатися чи сфотографуватися. У підсумку засідання хвилин п’ять не могло розпочатися.
У виступах багато парламентарів хвалили хоробрість Сенцова. “Я справді захоплююся вами та поважаю вас не лише за сміливість, але і за витривалість. Ви перемогли. І тому ми дуже щасливі, що ви вільні. І вашим прикладом ви можете надихати людей боротися за свободу не лише в Україні чи Європі, але і в усьому світі, там, де є диктатури”, – говорила латвійка Сандра Калнієте з фракції Європейської народної партії.
Утім, похвала не сильно зачепила українця. Він подякував євродепутатам за підтримку України в боротьбі проти агресії Росії, але нагадав, що цю боротьбу не завершено. “З моїм звільненням хеппі-енд не настав”, – констатував Сенцов з огляду на численні невирішені проблеми російсько-українських відносин.
Творчі плани
Голос Калнієте сповнювали емоції і вона навіть перепросила за те, що так хвилюється. Можливо, через хвилювання голова комітету із закордонних справ Девід Макаллістер помилково назвав Сенцова “російським” режисером, але миттєво виправився: “Ви, як український режисер і письменник, є дуже відвертим критиком незаконної анексії Криму Росією”.
Євродепутати сипали запитаннями та проханнями дати поради, але після першого кола виступів представників усіх фракцій, які забажали прийти на засідання, Сенцов не захотів нічого коментувати.
Сенцов під час інтерв’ю спецкореспондентові DW у Страсбурзі
Макаллістер вирішив підійти творчо: “У цьому фільмі передбачене друге коло (виступів. – Ред.). Ви – режисер, а я – актор, але цього разу все навпаки. Ви можете казати все, що хочете, особливо про ваш досвід з росіянами”. Після ще кількох запитань Сенцов усе ж не втримався від коментарів.
Говорячи про Будапештський меморандум 1994 року, за яким Україна відмовилася від третього у світі арсеналу ядерної зброї, отримавши за це запевнення щодо її територіальної цілісності, Сенцов заявив: “Оскільки вони (Росія. – Ред.) забрали у нас Крим, хай повернуть нашу бомбу”.
Тоді як на багато заяв лауреата премії Сахарова євродепутати реагували жваво та часто аплодували, після цих слів у залі повисла важка тиша. Згодом Сенцову довелося не один раз пояснювати свої слова. В інтерв’ю DW він запевнив, що це не було “реальною пропозицією”. “Це не заклик до повернення атомної зброї, це аргументація в переговорах – з чого все почалося та до чого треба повернутися”, – наголосив колишній політв’язень.
Переговори у “нормандському” та “мінському” форматах він вважає глухим кутом, а можливість справжнього вирішення проблеми Донбасу та Криму він очікує тоді, коли Володимир Путін припинить бути президентом Росії. “І тоді й Україні, і Європі, і всьому світові треба бути готовим зайняти жорстку позицію щодо повернення цих територій”, – переконаний він.
Євродепутати запитували Сенцова і про його подальші плани. Режисер про політику не говорив, але підтвердив, що спершу збирається завершити зйомки фільму “Носоріг”. Роботу над ним він перервав через початок протестів на Євромайдані, у яких брав участь. Загалом же режисер підготував сценарії для п’ятьох фільмів, які хотів би зняти за п’ять років. При цьому Сенцов попередив, що не змішує творчу роботу з громадською діяльністю, тому від нього не варто чекати фільмів про його час у в’язниці, про Майдан або ж Крим.
