Головний орган Ради Європи у галузі права – Венеціанська комісія – критично оцінила український закон про функціонування української мови як державної та порадила змінити низку статей, зокрема, й захистити російську мову. Про це йдеться в ухваленому рішенні комісії.
При цьому деякі рекомендації комісії дивують, адже статті, які вони пропонують змінити, у законі знайти не вдалось.
Рада схвалила мовний закон 25 квітня 2019 року. Його встиг підписати ще президент Порошенко.
Детально ознайомитись з головними положеннями мовного закону можна тут.
Документ суттєво посилював використання української мови, за що його критикувала частина проросійських політиків, а також представників деяких національних меншин.
Президент Зеленський кілька разів заявляв, що закон потребує вивчення, але чіткої відповіді, чи його треба переглядати, не давав.
На думку пана Зеленського, потрібно паралельно ухвалити закон про захист прав національних меншин, у тому числі щодо мовного питання.
Що сказала Венеціанська комісія
“Закон про захист державної мови не забезпечив баланс між посиленням української та захистом мовних прав меншин”, – йдеться у висновку Венеціанської комісії.
Експерти комісії вказують, що надзвичайно важливо досягти балансу в мовній політиці, щоб уникнути ситуації, в якій це питання стає джерелом міжнаціональної напруги.
“Влада України наразі не змогла цього зробити, і це стосується нещодавно схваленого закону про функціонування української мови як державної”, – зауважують експерти.
Вони визнають, що мовна політика є надзвичайно складним, чутливим та політизованим питанням в Україні, особливо на фоні тривалого конфлікту з Росією.
При цьому вони згадують і нинішнє місце російської мови в Україні, а також утиски української в минулому.
Найперше, комісія усвідомлює потребу просувати вживання української мови як державної й позитивно сприймає запровадження інструментів вивчення мови кожним громадянином.
Проте до ухваленого закону в них є зауваження.
Найперше, документ передбачає паралельне вживання державної мови та мов меншин, проте це має бути врегульовано окремим законом щодо меншин. Але документу досі немає.
“Розглянути можливість відтермінування втілення вже чинних норм закону про державну мову до моменту, поки не буде схвалений закон про меншини”, – рекомендує комісія.
Венеціанська комісія просить владу переглянути закон про функціонування української мови у співпраці з усіма зацікавленими сторонами та представниками національних меншин.
Захистити російську
Найбільше Венеціанська комісія розкритикувала поділ мов меншин на ті, які використовують корінні народи, мови, які є офіційними в ЄС, та “інші мови”. Якщо такий поділ є необґрунтованими, то комісія рекомендує його скасувати.
Саме такий поділ, на думку експертів, дискримінує російську.
Зокрема, це стосується посилення української мови в освіті. “Перехідний період впровадження положень багато критикованого закону про освіту продовжили з 1 вересня 2020 року до 1 вересня 2023 року, але тільки для учнів з рідною мовою країн ЄС, але не для носіїв інших мов, зокрема російської”, – йдеться у рішенні.
Окремий статус офіційних мов ЄС був своєрідним компромісом угорській, румунській та польській громаді в Україні. Російська такого перехідного періоду не отримала.
“Комісія рекомендує продовжити цей перехідний період для всіх представників національних меншин та корінних народів” – зауважують експерти.
Скарги, назви і публічне спілкування
Експерти також рекомендують скасувати механізм подання скарг та покарань за порушення мовного закону або принаймні обмежити такі можливості.
Якщо ж покарання за порушення мовного закону збережуть, то їх запровадження рекомендують відкласти до схвалення закону про національні меншини.
Окремо експерти радять скасувати покарання за навмисне викривлення української мови в офіційних документах та текстах.
Квота на український продукт на телебаченні наразі складає 75% на загальнонаціональних каналах і 60% – на регіональних. Закон передбачає в 2024 році зростання цих цифр до 90% та 80%. Ці квоти радять переглянути відповідно до принципу пропорційності.
Дещо дивує рекомендація комісії, “що людям мають дозволити використовувати мови меншин у спілкуванні між собою, включно із ситуацією, коли це чують та бачать інші люди у публічних місцях”.
Можливо, це якась помилка чи труднощі перекладу, але знайти подібну вимогу в мовному законі нам не вдалось.
Стаття 2 закону чітко вказує, що мовний закон “не стосується сфери приватного спілкування”.
Експертам також не сподобалась вимога до друкованих ЗМІ мати українську версію видання.
Серед інших рекомендацій комісії є поширення передвиборчих матеріалів мовами меншин поза межами місць їхнього компактного проживання, уточнення використання мов меншин під час спілкування з поліцією, пожежниками та лікарями, а також дозвіл писати географічні назви іншими мовами.
Мовний закон
Мовний закон встановлює, що мовою освіти і науки є українська, але представники національних меншин мають право здобувати дошкільну і початкову освіту ще й своєю рідною мовою у державних та комунальних навчальних закладах – у спецкласах і групах.
Окремо вказано, що мовою національних меншин можуть навчатись у національних культурних товариствах.
У державних закладах одну або декілька дисциплін можна викладати двома чи більше мовами — державною, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.
Мовою ЗНО також має бути державна, крім іспитів з іноземних мов. Ця норма почне діяти з 1 січня 2030 року.
У вищих навчальних закладах мовою викладання буде тільки українська.
Окремі університети за бажанням можуть перевести частину дисциплін на англійську або іншу офіційну мову ЄС. Для російської мови у проєкті закону такої можливості немає.
Театри, концерти, музеї та кіно
Супровід усіх концертів, театральних вистав, публічних заходів (організованих за участі держави) в Україні мають проводити державною мовою. Якщо ведучий не знає української, то його виступ мають перекладати.
При цьому за художньої необхідності можна використовувати й інші мови.
Усі афіші та квитки мають виготовляти українською мовою, а іншу, якщо й використовувати, то її шрифт має бути не більшим за український.
Назви та імена виконавців можна писати й іншими мовами за умови дублювання українською.
Мовою музейної справи та виставок також визначають виключно українську, але інформація про музейні предмети може дублюватись іншими мовами.
Іноземні фільми в Україні необхідно демонструвати з озвученням або дубляжем українською мовою, ця практика вже існує.
Закон дозволяє використання у фільмі непродубльованих реплік іноземною мовою, але обов’язково з українськими субтитрами.
Кількість таких реплік у фільмі не має перевищувати 10%, щоправда, це діятиме тільки для тих фільмів, які вийдуть у прокат через два роки після початку дії закону.
У рамках фестивалів можна демонструвати фільми мовою оригіналу, але із субтитрами й за погодженням із Держкіно.
У кінотеатрах кількість сеансів фільмів іноземною мовою не може бути понад 10%.
Театральну виставу іноземною мовою у державному чи комунальному театрі супроводжуватимуть субтитрами українською.
Також сервіси, які надають онлайн доступ до відео в Україні, мають за замовчуванням надавати його українською, але якщо така аудіодоріжка у них є.
Навіть більше, держава має сприяти їм у створенні чи отриманні прав на таку аудіодоріжку.
Усі ці норми почнуть діяти через два роки після вступу у силу самого закону.
Мова у ЗМІ
Квота на український продукт на телебаченні наразі складає 75% на загальнонаціональних каналах і 60% – на регіональних. Закон передбачає в 2024 році зростання цих цифр до 90% та 80%.
Видавців газет та журналів України збентежило те, що їх тепер зобов’яжуть перевести всі друковані видання на українську мову.
Закон дозволяє видавати друковані ЗМІ у кількох мовних версіях, одна з яких обов’язково буде українською.
Усі мовні версії мають бути однакові за змістом та обсягом. Така новація може суттєво збільшити вартість видання газет та журналів, якщо власники таки вирішать друкуватись двома мовами.
Окремо прописано, що у кожному місці продажу друкованих ЗМІ назви видань українською мають становити не менше половини.
На ЗМІ кримськотатарською, англійською і мовами ЄС ці норми не поширюються. Для російської виключення не роблять.
Інтернет-ЗМІ також мусять мати головну сторінку українською мовою.
Щоправда, новації щодо національних і регіональних друкованих ЗМІ почнуть діяти через 30 місяців після ухвалення закону, а для місцевих – через 60 місяців.
Мова книжок
Закон може суттєво посилити видавництво україномовних книжок, хоча дані норми й почнуть діяти за два роки.
Кожне видавництво планують зобов’язати щорічно видавати не менше половини назв книжок українською.
Схожа норма стосуватиметься книгарень – там мають продавати не менше 50% українських назв.
Для спеціалізованих книжкових магазинів (книгарні іноземної літератури, підручників іноземних мов) дана норма не діятиме.
Книговидавці та продавці матимуть дворічний перехідний період на підготовку до цієї норми.
Програми та сайти
Комп’ютерні програми, які продають в Україні, повинні мати інтерфейс українською, англійською, або мовами ЄС. Російська мова не підходить.
Частково це може вплинути на відеоігри, де основною мовою товарів для України є російська, вочевидь, відтепер її замінить англійська.
Державні органи мають право використовувати програми виключно українською, або якщо це неможливо — англійською.
Сайти та сторінки компаній і ЗМІ в соцмережах повинні мати українську версію, яка має ту ж інформацію, що й версії іншими мовами. На це вони отримають 36 місяців.
Українська в обслуговуванні
Мовою обслуговування у всіх закладах має також стати українська, як і в інтернет-магазинах.
Персональне обслуговування на прохання клієнта може надаватись й іншою мовою.
Закон передбачає перехідний період у 18 місяців для підготовки для впровадження такої практики.
Мовою реклами буде виключно українська мова, а винятки мають прописати в законі про національні меншини.
Дана норма набирає чинності через шість місяців після самого закону.
Покарання за порушення
За невиконання норм закону передбачена не тільки відповідальність перед спеціальним уповноваженим, але й загальна адміністративна, яка почне діяти через три роки.
За порушення застосування мови у діловодстві та правоохоронцями можна отримати штраф від 3 400 до 6 800 гривень, у сфері культури, освіти, реклами – 3 400 – 5 100 гривень, а у друкованих ЗМІ – 6 800 – 8 500 гривень.
У інших випадках – 3 400 – 5 100 гривень. Проте якщо порушення відбулося вперше, то можна відбутись й попередженням.
Якщо хтось порушить закон вдруге за рік, то штраф складе вже 8 500 – 11 900 гривень.
