Результати паризької зустрічі у “нормандському форматі” викликали в Києві неоднозначну реакцію як серед політиків, так і експертів.
До Парижа президента України Володимира Зеленського відправляли напружено. Одні сподівались на довгоочікуваний та обіцяний ним мир на Донбасі, інші побоювались, що 9 грудня 2018 року буде оформлена фактична капітуляція України перед Росією у війні, яка триває уже понад п’ять років. Як сприйняли в Україні результати саміту лідерів України, Росії, ФРН та Німеччиниу Єлисейському палаці?
Від підтримки до критики
Депутатка Верховної Ради від фракції президентської партії “Слуга народу” Ірина Верещук цілком схвалила результати паризької зустрічі. За її підсумками, каже вона, Україна отримала можливість говорити про інші кроки для досягнення миру на Донбасі. “Я б не стала вірити Путіну, який говорить, що потепління відбулося, оскільки за ним може бути новий акт агресії. Я б, скоріше, назвала це реактивацією формату. Ми довели, що готові домовлятися, ми виконуємо і є здатність домовлятися. Ми показали, що, якщо ми готові братися і відповідати за свої слова, то ми це робимо”, – зазначила представниця “Слуги народу”.
Співголова парламентської фракції “Опозиційна платформа – За життя” Юрій Бойко наголосив на важливості виконання Україною своїх зобов’язань для отримання подальшої підтримки міжнародної спільноти. “Європейські політики наполягатимуть на виконанні мінських угод. Це ж стосується й імплементації “формули Штайнмаєра”, яка визначає порядок проведення місцевих виборів на непідконтрольних територіях. Підписали – треба виконувати, а не проводити ревізію підписаного щомісяця. Тоді ми матимемо підтримку лідерів європейських країн”, – заявив Бойко.
Натомість у народного депутата від фракції “Європейська солідарність” Володимира Ар’єва результати “нормандського саміту” викликають сумніви. “Навіщо відводити війська ще по трьох позиціях, якщо на вже відведених ділянках тривають обстріли і спостерігаються намагання терористів зайняти залишені українською армією позиції?” – запитав парламентар. На його думку, у разі зміни ставлення адміністрації Зеленського до особливого статусу Донбасу слід очікувати жорсткого опору суспільства. Подальша логіка розвитку подій, як вважає Ар’єв, залежатиме і від того способу, яким реалізуватиметься “формула Штайнмаєра”.
Політологи про перемоги і невдачі “нормандської зустрічі”
Чи не найбільшим успіхом зустрічі чотирьох глав держав і урядів у Парижі для Володимира Зеленського став самий факт відновлення переговорів в “нормандському форматі”, що були заблоковані Володимиром Путіним останні три роки, вважає голова Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко. “Зеленський склав свій іспит, і це було корисно йому з точки зору набуття досвіду”, – пояснив політолог. Він вважає, що згадка Зеленським про Крим, на яку не відповів Путін, була “маленькою політичною перемогою” президента України над своїм російським колегою.
Водночас Фесенко зазначив, що у Зеленського набагато поменшало ілюзій щодо готовності Путіна домовлятися. Експерт вважає показовою позицію канцлерки ФРН Анґели Меркель (Angela Merkel), яка “залишається принциповою, була союзником Зеленського і наполягла на близькій до його позиції щодо внесення змін до мінських угод“.
На відміну від Фесенка, політолог Сергій Таран переконаний, що після зустрічі у Парижі вже не агресивна Росія, а потерпіла від російської агресії Україна буде змушена виправдовуватися і доводити, що саме вона зробила для відновлення миру. “Якби на підсумковій пресконференції більшість питань була б про терміни виведення з української території російських військ, виділення коштів на відновлення Донбасу з російського бюджету, посилення західних антиросійських санкцій і запровадження міжнародної миротворчої місії, тільки тоді можна було би сказати, що для України ця зустріч була позитивною”, – сказав Таран.
Протести вщухають
Активісти громадського “Руху опору капітуляції”, що цілодобово пікетували офіс президента в Києві, зустріли результати зустрічі в “нормандському форматі” зі стриманим оптимізмом. “Швидка та миттєва капітуляція дійсно відкладається”, – написав на сторінці Руху у Facebook один з його активістів Андрій Смолій.
“За те, що вже сьогодні не відбувся швидкий та миттєвий бліцкріг Путіна, можна подякувати лише людям, які три місяці поспіль виходили на майдани по всій країні, всім журналістам та ЗМІ, які чітко відстоювали проукраїнську позицію, всім військовим, що дали чіткий сигнал владі, що буде, якщо вона перетне “червоні лінії”, – вважає Смолій. У ніч після “нормандського саміту” активісти згорнули наметове містечко біля президентського офісу і розійшлися.
