Матеріал з сайту www.112.ua.
Все почалося у жовтні минулого року, коли головний військовий прокурор Анатолій Матіос в ефірі одного з телеканалів шокував усіх кількістю небойових втрат у ЗСУ. “Я зараз хочу озвучити страшну статистику, про яку ніхто не говорить. Із 2014 року і до сьогодні загинуло у лавах Збройних сил України та решти підрозділів, які захищають країну, 10 тисяч 103 особи внаслідок безповоротних і санітарних втрат, тобто не від бойових дій”, – сказав пан Матіос (висловлювання трохи некоректне, оскільки пан Матіос, очевидно, мав на увазі загальну кількість загиблих і поранених, про що далі уточнює в цитаті, – ред.). Причому він наголосив, що втрати відбуваються зокрема через недбалість і пияцтво, і звинуватив військове керівництво ЗСУ в тому, що вони нічого не роблять, щоб попередити наслідки. Логічно, що така заява стала резонансною. Ми намагалися уточнити інформацію про 10 тис. небойових втрат в офіційного джерела і розпорядника інформації щодо втрат ЗСУ – Генерального штабу.
“За час проведення АТО станом на 01.11.2017 бойові безповоротні втрати складають 2 335 загиблих військовослужбовців Збройних сил України, небойові безповоротні втрати складають 2023 військовослужбовці Збройних сил України”, – йшлося в офіційній відповіді.
Також ми запитали інформацію про причини безповоротних небойових і санітарних втрат у ЗСУ.
Відповідь Генерального штабу була наступною: “Крім цього зазначаю, що інформація щодо кількості небойових втрат по причинах – є службовою інформацією, не є публічною і надається лише Службі безпеки України, прокуратурі України та Національній поліції України”.
Причому у Генштабі не розуміли, звідки Анатолій Матіос взяв такі цифри. ЗМІ написали обидві позиції, спростування, офіційні дані. І здавалося би, конфлікт трохи стихнув.
Але військовий прокурор через деякий час знову з’явився у медіапросторі зі своїми даними щодо військовослужбовців, які загинули не у боях на фронті.
“У нас близько 10 тисяч санітарних і безповоротних небойових втрат. ДТП, пияцтво, необережне поводження зі зброєю і так далі. Кричущий випадок – випив, і чомусь йому стукнуло в голову в наметі, де спали 13 осіб, кинути гранату в буржуйку. 13 осіб – одні вбиті, інші безповоротно покалічені. Більше 10 тисяч, це відкриті дані, це Міноборони підтвердило. 3 тисячі з чимось – це загиблі, інші – поранені. Це три повноцінні бригади“, – заявив в інтерв’ю 5 лютого Анатолій Матіос вже на іншому телеканалі.
До того ж 112.ua писав про те, що у січні 2018 року в ЗСУ з небойових причин загинуло 22 військовослужбовців. З них 11, а це половина, вчинили самогубства. 5 – у зоні АТО. Недбале поводження зі зброєю коштувало життя трьом бійцям (2 в АТО), ще 1 загинув у ДТП. І ще 7 позначені як загиблі від нещасного випадку. Під цю категорію можуть потрапляти, наприклад, смерті через алкоголь. У Міноборони вирішили не розкривати справжні причини смерті цих бійців.
Особливе занепокоєння в міністерстві викликає зростання кількості суїцидів в армії. У порівнянні з січнем 2017 року воно склало 47%. Це притому, що ще 6 спроб самогубства військовослужбовців у січні попередили.
Ці дані ми отримали від надійного джерела в ЗСУ, якому довіряємо.
Після низки подій і заяв у ЗМІ Головне управління морально-психологічного забезпечення Збройних сил вирішує дати прес-конференцію. Олег Грунтковський, начальник цього управління, заявив, що інформація, озвучена Матіосом щодо кількості суїцидів серед військових, є помилковою і маніпулятивною.
“Останнім часом деякі ЗМІ подають інформацію дещо викривлено. Інформація про те, що в середньому в зоні бойових дій на Донбасі щотижня здійснюють самогубство два-три військовослужбовці, не є правдою… Ці заяви високопосадовців, які не працюють безпосередньо з особовим складом, – це піар і маніпуляція”, – зазначив представник Генштабу.
Грунтковський відмовився назвати конкретну кількість самогубств серед військових, заявивши, що ці дані “для службового користування” і запевнив, що це не порушує норми закону “Про доступ до публічної інформації”.
“Звідки взято цифри від військового прокурора, я не знаю, може, це вигадки. Я не можу назвати цифру, бо це інформація, яка відноситься до таємної”, – наголосив він.
112.ua дізнався, звідки цифри у військового прокурора. Але перед тим – ще одна заява Анатолія Матіоса. На своїй сторінці у Facebook він робить досить емоційний допис, в якому слова Грунтковського називає “маячнею”, а самого генерала – “мерзотником”.
“І ще одна бездушна цитата ЗМІ від горе-генерала з Міноборони: “Звідки взято цифри від військового прокурора, я не знаю, може, це вигадки. Я не можу назвати цифру, бо це інформація, яка відноситься до таємної”. А я можу!!! Дивіться і плачте з батьками загиблих. Дуже б я хотів, щоб Грунтковський глянув у вічі батькам цих вже мертвих юнаків та чоловіків”, – пише Матіос.
Якщо опустити рівень спілкування української “військової еліти”, то виникає питання – як взагалі можливо, щоб для одного відомства одна і та ж сама інформація (у цьому випадку про причини небойових втрат) може бути таємною, а інше відомство оприлюднює її в ефірах та соцмережах. Як? Для Генштабу причини небойових втрат є інформацією “для службового користування”, а для Військової прокуратури і зокрема Матіоса – ні. Що значить “А я можу!!!”?
Ми поки поцікавилися у військової прокуратури, звідки пан прокурор взяв ці дані, чи були вони із грифом “для службового користування” і, якщо так, то чи було цей гриф знято перед оприлюдненням у Facebook. Публікуємо офіційну відповідь.
Дуже складно і бюрократично. Про що тут йдеться? Перше, інформацію про причини самогубств у ЗСУ, оприлюднену Матіосом, надали військові прокуратури, які це розслідують. Друге, ці документи не мали грифу “для службового користування”. Третє, гриф на документі ставить посадова особа, яка його підписує, і, як пояснили юристи, на практиці це дуже суб’єктивна річ.
Сьогодні вийшло інтерв’ю начальника Головного управління морально-психологічного забезпечення Олега Грунтковського, де журналісти запитали, чому Міноборони не розкриває кількість випадків суїцидів в армії.
“Дивіться, та кількість випадків самогубств, яка є в армії, зазвичай корелює зі середньостатистичним рівнем кількості суїцидів, який є в державі. Ми порівнювали. Коментувати дані, які називають ті, хто не займається профілактикою самогубств в ЗСУ, м’яко кажучи, некоректно. Але я хочу підкреслити, що з усіх сумних випадків, близько 30% суїцидів в армії відбувається в АТО, всі інші – в тилу. І ще є така психологічна практика у війську і не тільки в нашому, а й за кордоном: якщо багато розповідати про самогубства і наголошувати на цьому – їхня кількість не зменшується, а зростає. Це дуже тонка професійна робота фахівців-психологів, і тут головне – не нашкодити”, – відповів пан Грунтковський.
Така-от позиція. І поки дорослі люди в погонах міряються, у кого більше повноважень, небойові втрати, і зокрема суїциди в армії продовжуються. Сьогодні Генеральний штаб повідомив, що “небойові втрати в ході антитерористичної операції складають 927 військовослужбовців”. Однак скільки серед них осіб, які вчинили самогубство, не розкрили, пославшись на державну таємницю. “Відповідно до вимог закону України “Про державну таємницю” та пункту 1.2.1. наказу Служби безпеки України від 12.08.2005 № 440 “Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю”, інформація про самогубства серед особового складу ЗС України відноситься до відомостей про морально-психологічний стан особового складу військових формувань або застосування військ (сил), які дають змогу встановити їх боєздатність”, – сказано у відповіді.
Якщо “багато розповідати про самогубства і наголошувати на цьому”, їхня кількість не зростає, це дозволяє зрозуміти суспільству, наскільки воно саме і його армія здорові. І реагувати. А невідомість і закритість, здавалося б, ми залишили в армії зразка “до 2014-го року”.
Ірина Сампан