Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про держрегулювання грального бізнесу. “За” проголосували 260 депутатів.
В Україні цей бізнес був заборонений впродовж десятиліття – від 2009 року, коли Верховна Рада ухвалила відповідний закон.
Втім, під заборону не потрапили лотереї – тоді депутати не вважали їх азартною грою. Саме у цю шпаринку, на думку авторів законопроєкту, проліз нелегальний бізнес. Нещодавно уряд заборонив займатися гральним бізнесом під виглядом державних лотерей.
“Чорний” бізнес
Основна ідея авторів законопроєкту полягає в тому, що, попри заборону, гральний бізнес в Україні все одно існував, тому його потрібно легалізувати і контролювати.
За словами голови фракції “Слуга народу” Давіда Арахамії, нині у “чорному” і “сірому” гральному бізнесі України обертається від 2,5 до 3 млрд доларів.
Проєкт регулює одразу всі азартні сфери – лотереї, казино, гральні автомати, покер, букмекерську діяльність.
Втім, автори законопроєкту ставлять за мету не лише легалізувати гральний бізнес, але й залучити інвестиції та наповнити бюджет.
У бюджеті на 2020 рік вже закладені доходи від легалізації грального бізнесу у 4,4 млрд грн. Вони мають піти у спецфонд, з якого фінансуватимуться місцеві освітні та медичні програми.
Водночас лідер фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко під час обговорення виступила у Раді проти його легалізації.
“Ви хочете цю біду, чуму повернути в Україну? Цей закон дозволить поставити гральні автомати на кожному подвір’ї, біля кожної школи. Якщо ви очікуєте прибутків у 4 млрд гривень, то це значить, що українці мають програти 40 млрд грн”.
Цікавинки законопроєкту
Законопроєкт передбачає ідентифікацію гравця чи відвідувача гральних закладів. Первинна ідентифікація проводитиметься за паспортом чи іншим документом, що посвідчує особу, вторинна – за ідентифікаційною карткою, яка може бути й електронною, і яку видаватиме організатор азартних ігор.
Дозволятиметься грати лише людям, які досягли 21 року, розповів, представляючи законопроєкт депутат від партії “Слуга народу” Олег Марусяк.
Якщо гра відбуватиметься в інтернеті, то її організатор має право, крім скан-копії посвідчення, вимагати й іншу верифікацію, наприклад, через відеозв’язок із потенційним гравцем.
Серед вимог до майбутніх організаторів азартних ігор є і такі:
“У гральних залах розміщуються інформаційні матеріали з питань гральної залежності та відповідальної гри, яка, зокрема, має включати інформацію щодо обмеження віку гравця, про шанси на виграш, принципи відповідальної гри та про місця, де можна отримати допомогу у разі гральної залежності”.
Натомість гравець може “самостійно обмежити себе в участі в азартних іграх на термін від шести місяців до трьох років шляхом особистої подачі організатору азартних ігор або уповноваженому органу письмової заяви”.
Законодавці подумали і про осіб, які, граючи, завдають шкоди самому собі або своїй сім’ї. Такого гравця, за рішенням суду, можуть обмежити у відвідуванні гральних закладів. Позов до суду у таких випадках можуть ініціювати родичі гравця.
Хто і як отримуватиме ліцензії?
Організаторами азартних ігор можуть бути лише юридичні особи, зареєстровані в Україні. Їх статутний капітал не повинен бути меншим за 30 млн грн на момент подачі заявки на ліцензію.
Всі, хто хоче зробити азартні ігри своїм бізнесом, повинні отримати ліцензії. Їх вартість залежатиме від виду азартної гри, кількості обладнання і того, де розташований гральний заклад. При цьому, кількість ліцензій обмежена.
Ліцензійні платежі, за задумом авторів, мають надходити у спеціальний фонд, а витрачатися на підтримку медицини, спорту та культури.
Зокрема, ліцензія на казино коштуватиме не менше 18700 прожиткових мінімумів для працездатної особи у Києві (трохи менше 38 млн грн) і 12400 прожиткових мінімумів у решті населених пунктів (близько 25 млн грн). До них ще треба отримати ліцензії на кожен гральний стіл.
Ліцензії на організацію азартних ігор із гральними автоматами видаватимуться за результатами електронного аукціону із початковою ціною у 3750 прожиткових мінімумів (7,5 млн грн). Кожна ліцензія на гральний автомат коштуватиме 15 прожиткових мінімумів (30 тис. грн).
Організація гри у покер – 635 “мінімалок”, або 1,3 млн грн.
Ліцензія на букмекерську діяльність чи організацію казино в інтернеті – не менше 12400 прожиткових мінімумів (25 млн грн). Ліцензія на букмекерський пункт також видається за результатами електронного аукціону, але не може бути меншою за 375 прожиткових мінімумів (близько 750 тис. грн).
Кількість ліцензій також обмежена. Наприклад, для казино може бути видано лише 20 ліцензій. А от на гральні автомати можна отримати 160 ліцензій. Натомість організатори гри у покер можуть отримати лише 5 ліцензій.
Де і на чому грати?
У казино та покер можна грати як “в реалі”, так і в інтернеті. Букмекерська діяльність також може бути інтернетною.
У проєкті закону містяться вимоги як для грального обладнання, так і до програмного забезпечення азартних ігор. Все обладнання має бути сертифіковане і підключене до системи онлайн-моніторингу.
Законопроект пропонує встановити спеціальні гральні зони для казино і залів ігрових автоматів: для казино це територія п’ятизіркових готелів, для ігрових автоматів – готелі від трьох зірок і вище.
Проти цієї норми виступали депутати фракції “Голос”. “Чому не залишили казино лише у п’яти зіркових готелях?”, – запитувала депутатка від “Голосу” Галина Васильченко. “Тобто попереду цих готелів і позаду цих готелів будуть ці пристройки і там знову будуть гральні автомати”, – обурилася Ніна Южаніна, депутатка від фракції ЄС.
Є й обмеження щодо кількості гральних автоматів “на душу населення”: не більше одного автомата на 1000 осіб населення на певній території, але не більше 40 тисяч автоматів на всю Україну. На одну ліцензію можна встановити 250 гральних автоматів, 60 із них – у Києві.
Втім, у головному експертному управлінні Верховної Ради вважають, що “з метою мінімізації впливу азартних ігор на населення, ігрова діяльність за допомогою гральних автоматів повинна здійснюватися виключно у приміщеннях казино, без можливості відкриття окремих залів ігрових автоматів поза їх межами”.
Кількість букмекерських контор не повинна перевищувати 800, а на одну ліцензію можна буде відкрити до 10 контор. Проте в одному населеному пункті не повинно бути понад 20 букмекерських контор. Всю діяльність букмекери мають проводити через касові апарати.
“Лотереї будуть лише класичними. Не буде залів так званих миттєвих лотерей, під які маскуються гральні заклади”, – заявив пан Марусяк.
Хто регулюватиме і контролюватиме?
Регулювати азартний бізнес буде окремий державний орган, підзвітний уряду.
Серед його повноважень, зокрема, і встановлення “вимог щодо боротьби із вираженою ігровою залежністю (лудоманією)”.
Водночас проєкт передбачає, що буде створена система онлайн-моніторингу азартних ігор, що адмініструватиметься податківцями.
