Депутати львівської обласної ради ухвалили рішення звернутись до Служби безпеки України та Міністерства закордонних справ з вимогою визнати держсекретаря канцелярії президента Польщі Адама Квятковського персоною нон ґрата в Україні. Про це повідомляє Zaxid.net.
У середу, 20 березня, депутати львівської обласної ради ухвалили рішення звернутись до Служби безпеки України та Міністерства закордонних справ через події, що стались 25 лютого у Гуті Пеняцькій.
Нагадаємо, що тоді, під час поминальних заходів, держсекретар канцелярії президента Адам Квятковський зачитав звернення президента Польщі Анджея Дуди, у якому звинуватив українських націоналістів у «геноциді» поляків.
У зв’язку з цим депутати Львівської облради звернуться до МЗС та СБУ із закликом визнати Адама Квятковського персоною нон ґрата в Україні, а також направити ноту протесту до президента та уряду Польщі у зв’язку з українофобськими висловлюваннями. Проект рішення ініціював голова фракції «Свободи» Олег Панькевич. За нього проголосувало 56 депутатів (всього у раді 84 депутати).
Додамо, що раніше цього ж дня депутати ЛОР визнали персоною нон ґрата польського депутата польського парламенту Роберта Вінницького, який 19 березня потоптав у Варшаві червоно-чорний прапор.
Нагадаємо, що Гута Пеняцька (нині село Голубиця у Бродівському районі на Львівщині) була зруйнована у 1944 році. На згадку про вбитих мирних мешканців був встановлений меморіал, який у 2017 році підірвали невідомі та розмалювали нацистською символікою. Його відновили протягом місяця коштом місцевої громади. Через два місяці після цього інциденту невідомі розмалювали образливими надписами та нацистською свастикою меморіал розстріляним у роки Другої світової війни полякам у колишньому селі Гута Пеняцька.
Як пише “Історична правда“, 28 лютого 1944 року у Гуті Пеняцькій німецькі карателі знищили все село (172 господарства) і вбили всіх мешканців (за різними оцінками, від 500 до 800 осіб, включно з жінками та дітьми). Врятуватися вдалося одному поляку, який зумів утекти.
Низка польських дослідників покладали відповідальність за винищення Гути Пеняцької на підрозділи дивізії військ СС “Галичина”. За твердженням дослідника Андрія Боляновського, в той час там не діяв жоден із куренів цієї дивізії.
Згідно з документами польського Архіву новітніх актів, село спалив підрозділ німецької таємної польової поліції (ГФП). Причиною каральної акції були втрати окупантів через активну діяльність радянського партизанського загону в районі села незадовго до того.
