Українського політика Сергія Таруту наздоганяє його бізнес-минуле. Десять років тому при продажі холдингу ІСД він заплатив мільйони за лобіювання у навколокремлівських колах, свідчить розслідування DW.
Після анексії Криму і війни на Сході України російські претензії на вплив на пострадянському просторі опинилися у центрі уваги міжнародної спільноти. На цьому тлі мало хто згадує про економічну експансію Москви, яка передувала цим подіям. Починаючи від 2009 року, російські й наближені до російського керівництва українські бізнесмени скуповували цілі галузі. Пріоритетом були енергоємні виробництва, такі як хімічна промисловість або металургія. Росія підтримувала покупців знижками на газ або мільярдними кредитами “Внешэкономбанка” (ВЭБ) – державної корпорації розвитку. Крім купівлі українського “Промінвестбанку” у сферу інтересів росіян потрапив передовсім металургійний холдинг “Індустріальний Союз Донбасу” (ІСД).
Російський банк розвитку і експансія в Україні
Розбудовував ІСД у процесі приватизації у 90-их роках минулого століття колишній промисловець, а нині депутат Верховної Ради і екс-губернатор Донеччини Сергій Тарута разом зі своїм партнером Віталієм Гайдуком. Згодом до них долучився третій партнер – росіянин Олег Мкртчан. Після фінансової кризи 2008 року холдинг опинився у скрутному становищі. З огляду на це контрольний пакет акцій ІСД у грудні 2009 року було продано групі російських інвесторів, ключовим з яких ЗМІ називали колишнього співвласника групи “Евраз” Олександра Катуніна. Кредитором угоди виступив російський ВЭБ.
Сергій Тарута переконаний, що ця угода була би неможливою без підтримки Кремля. “Важливі рішення у ВЭБ ухвалюються російським міністерством фінансів разом з головою уряду, який є головою наглядової ради”, – констатував Тарута у нещодавньому інтерв’ю DW. Російський уряд на момент продажу ІСД очолював нинішній президент Росії Володимир Путін. На переконання Сергія Тарути, номінальний власник Катунін є ширмою. За словами українського бізнесмена, справжнім власником, який ховається за хитросплетінням іноземних фірм, є ВЭБ і таким чином російська держава. Російська корпорація досі не підтверджувала цю інформацію. Запит DW щодо купівлі ІСД залишився без відповіді.
Російський ВЭБ з 2014 року перебуває у санкційних списках ЄС і США
225 мільйонів за контакти у Кремлі
Багато років про обставини продажу ІСД росіянам не говорили. Поки зрештою судовий процес у Лондоні не пролив світло на деталі угоди, які залишалися за лаштунками. Виявляється, посередником у процесі продажу холдингу росіянам виступив колишній політик і бізнесмен Ігор Бакай. Згідно з конфіденційним меморандумом, який є у розпорядженні DW, Тарута і його партнер Мкртчан зобов’язалися виплатити Бакаю небувало високу комісію обсягом у 8,2 відсотка від суми продажу активу. Посередницький гонорар мав бути виплачений на рахунки офшорної фірми у Белізі. Згідно з меморандумом, посередник мав знайти покупця на контрольний пакет ІСД і забезпечити в разі потреби кредитне фінансування транзакції.
Бакай на той момент мав дуже хороші зв’язки у Москві, які сягали кремлівських кабінетів. Ці контакти він налагодив завдяки газовому бізнесу і згодом на роботі на чолі державної української компанії “Нафтогаз”. Вже 15 років підприємець живе у Росії, де він сховався від кримінальної справи на батьківщині і отримав громадянство.
За свою успішну лобістську роботу в рамках продажу ІСД Ігор Бакай отримав вражаючу суму – 225 мільйонів доларів. Це випливає з документів судового процесу у Лондоні. Під час розгляду справи стало відомо, що ціна продажу ІСД становила 2,7 мільярда доларів за 50 відсотків плюс дві акції.
Угода стала можливою завдяки державному фінансуванню через російську корпорацію розвитку
Справа на мільярд
Відповідаючи на запитання DW, Тарута підтвердив, що погоджену щедру комісію було справді сплачено. Для нього, схоже, вона стала хорошою інвестицією. За допомогою росіян йому вдалося більш ніж вигідно продати пакет акцій ІСД і при цьому залишитися великим акціонером із блокуючим пакетом у 25 відсотків. Незадовго до продажу контрольного пакету росіянам Тарута і його партнер Олег Мкртчан викупили у третього партнера – Віталія Гайдука – його третину акцій. Гроші на придбання акцій Гайдука їм надав у кредит російський ВЭБ. Лише за лічені тижні куплені в експартнера акції Тарута і Мкртчан продали росіянам, додавши до цього пакету по 8,1 відсотка від своїх часток. У перерахунку за акцію вони отримали у рази більше, ніж заплатили перед цим своєму партнеру. Гайдук отримав за свій пакет у 33,8 відсотка 750 мільйонів доларів, тоді як Таруті і Мкртчану росіяни заплатили по мільярду доларів за вісім відсотків, які віддав кожен з них.
Минули роки, перш ніж Віталій Гайдук випадково дізнався, скільки отримали від росіян його колишні партнери. 2016 року він подав позов до Високого суду Лондона. Гайдук вважає себе ошуканим і вимагає від Тарути і Мкртчана мільярд доларів компенсації. Судовий спір перебуває на завершальній стадії. У письмових поясненнях суду Тарута відкинув звинувачення у тому, що ввів партнера в оману. За його словами, Гайдук при продажі “був у змозі скористатися порадами фахівців”. Так само він, вважає колишній партнер, міг на власний розсуд торгуватися щодо ціни. Крім того, купівля частки Гайдука не має жодного стосунку до продажу акцій росіянам, йдеться у письмових поясненнях Тарути на адресу суду.
Суперечлива комісія
Згідно із судовими документами, предметом розгляду у Лондоні була і комісія Бакаю. Адвокати Гайдука припускають, що цей платіж міг бути “відкатом” – тобто прихованим підкупом третім особам, які стояли за угодою. “Твердження, що лише саме по собі налагодження контактів між російським покупцем і панами Тарутою і Мкртчаном може коштувати 225 мільйонів доларів, є абсурдним”, – заявляють адвокати Гайдука.
Сергій Тарута заперечив у розмові з DW, що сплачені Бакаю гроші могли бути відкатом. “Бакай заробив ці гроші. Продажем росіянам ми завдячуємо саме йому”, – каже Тарута. За його словами, лобіювання цієї угоди було пов’язане з великим обсягом роботи. DW не вдалося зв’язатися з Ігорем Бакаєм. Олег Мкртчан перебуває у російській в’язниці. Його було визнано винним у розтраті кредитних коштів ВЭБ, наданих уже після продажу контрольного пакету акцій ІСД.
Доказів того, що крім Бакая платіж на суму 225 мільйонів міг мати інших адресатів, немає. Сергій Тарута не відповів на запитання DW про те, хто є бенефіціарами фірми в Белізі, на рахунки якої було переказано кошти.
Крах великих планів
Цікавим є той факт, що у розмовах про майбутнє ІСД, крім Ігоря Бакая, тоді брала участь і людина, наближена до Володимира Путіна: українець Віктор Медведчук. Цього політика і підприємця прийнято вважати людиною Путіна у Києві. Під час судового процесу у Лондоні стало відомо, що Бакай і Медведчук у “Меморандумі про порозуміння” зафіксували за собою опціон на придбання 10 відсотків акцій ІСД. У розмові з DW Сергій Тарута пояснив ці наміри так: “Були домовленості, що ВЭБ даватиме кредити на розвиток компанії, і з цим були пов’язані очікування росту. Але коли вони побачили, що цього не сталося, їм це вже було абсолютно нецікаво”.
За словами Сергія Тарути, металургійний холдинг сьогодні – де-факто банкрут. З 2014 року найбільші заводи ІСД перебувають на непідконтрольній уряду частині Донбасу, їхня ринкова вартість близька нулю. Мільярдний кредит ВЭБ, згідно з повідомленнями преси, не обслуговується. Російський банк розвитку не відповів на запитання DW і щодо долі вкладених коштів та можливої шкоди, завданої російським платникам податків.
Сергій Тарута залишається акціонером ІСД з блокуючим пакетом акцій. Водночас він є депутатом Верховної Ради і лідером створеної ним партії. 2014 року Тарута очолював Донецьку облдержадміністрацію.
