Навіть у країнах з високою гендерною рівністю ризик розлучення у жінок, які отримали керівну посаду, вдвічі вищий, ніж у чоловіків. Чому?
Ми всі мріємо про улюблену справу, в якій досягнемо успіху, та романтичне кохання. Але навіть у країнах з високою гендерною рівністю шанси на щасливі тривалі стосунки у жінок, які зробили блискучу кар’єру, в рази нижчі, ніж у чоловіків.
Серед країн ЄС найвищий індекс гендерної рівності – у Швеції. Шведи мають найбільшу відпустку з догляду за дитиною, гнучкий графік роботи і державні субсидії.
Саме тут нещодавно провели дослідження того, як підвищення на високі керівні посади впливає на ймовірність розлучення для кожної статі. Дослідники з’ясували, що жінки платять за успіх в кар’єрі набагато вищу ціну.
“Підвищення на керівну посаду в політиці чи бізнесі помітно збільшує ризик розлучення для жінок, але не для чоловіків”, – підсумовує Джоанна Рікне, професор Стокгольмського університету та співавторка дослідження, опублікованого цього місяця в American Economic Journal.
У дослідженні взяли участь гетеросексуальні чоловіки та жінки, які працюють у приватних компаніях зі 100 та більше працівниками. Як показали дані, в порівнянні зі своїми колегами-чоловіками жінки вдвічі частіше розлучалися через три роки після здобуття посади гендиректора.
Схожу тенденцію можна було спостерігати й у державному секторі, а також серед жінок-медиків, поліцейських та священників, які зробили стрибок у кар’єрі.
Автори, однак, зазначили, що хоча багато учасників дослідження мали дітей, більшість із них вже були дорослими і не проживали з батьками на момент розлучення. Тобто пари не зазнавали тиску, пов’язаного з вихованням маленьких дітей.
Хоча Швеція на законодавчому рівні зробила так, що людям більше не потрібно обирати між сім’єю та кар’єрою, те, що відбувається з парами, коли жінки рухаються вгору кар’єрними сходами, – трохи інша історія.
Багатьом подружжям важко впоратися зі змінами в економічних та соціальних ролях. Але насамперед ситуацію ускладнює кар’єрне зростання жінки, адже в такому разі існує більша невідповідність очікувань.
Хоча дослідження Рікне не зазначає, хто саме ініціював розлучення в кожному конкретному випадку, можна припустити, що впоратися з такими змінами важче чоловікам.
Загальна проблема
39-річна Шарлотта Люнг – генеральна директорка шведської компанії з виробництва елітних меблів та засновниця онлайн-платформи, що надає консультації з питань розлучення. На думку Люнг, висновки дослідження цілком відповідають її власним спостереженням.
“Іронія полягає в тому, що чим кращі ваші професійні успіхи, тим більше шансів розлучитися”, – каже вона.
Люнг розлучилася, коли її двоє дітей були ще маленькими. Основною проблемою в її шлюбі були труднощі поєднання материнства і керівної посади на роботі.
Але на її думку, “постійні відрядження, затримання на роботі та тиск публічності часто спричинюють проблеми і в парах, які не мають дітей”.
“Це також питання динаміки влади – хто носить штани, хто заробляє більше грошей в родині”, – додає вона.
Правильний партнер
Навіть у країнах з гендерною рівністю, як-от Швеція, жінки й досі виходять заміж за чоловіків, які мають вищий статус та більше заробляють. Тож, наратив про казкового принца все ще дуже популярний.
Дослідження Рікне показало, що розлучення після підвищення дружини було більш імовірним в парах, де жінка була молодшою за віком і брала більшу частину відпустки з догляду за дитиною, ніж її чоловік.
У Швеції партнери юридично мають право на рівний розподіл декрету між ними.
Пари, які були ближче за віком і мали більш рівні батьківські обов’язки, розлучалися після підвищення дружини менше.
Позитивні приклади
38-річна Шарлотта Сондекер отримала посаду гендиректора міжнародної освітньої компанії в Стокгольмі через два роки після народження її першої дитини. Жінка вважає, що молодший вік її партнера Крістіана Хагмана, якому виповнився 31 рік, зіграв позитивну роль у стосунках.
Коли її підвищили, він був на іншій стадії своєї кар’єри і не відчував так гостро тиск через те, що був менш успішним.
“Мені було трохи сумно, що ми спілкувалися помітно менше, – каже Хагман. – Але вона слухала мене, і я робив те саме”.
Подружжя каже, що важливим було також розуміння перспективи в стосунках. У майбутньому Хагман також хотів би мати більше часу для власної кар’єри.
“Треба бути обережною з феміністськими ролями і категоричністю в тому, хто і що має робити, – каже Шарлотта Люнг. – Чоловіки просто ще не готові до таких змін”.
Переваги розлучення
Утім, розлучення – це не завжди погано. Моллі Мальм, юристка шведської фірми Lexly, зазначає, що високий відсоток розлучень у Швеції в порівнянні з рештою ЄС пов’язаний з гендерною рівністю в країні.
Оскільки більшість шведок працюють, а спільна опіка над дітьми є нормою, парам з різним економічним статусом легше завершити невдалі стосунки.
“Розлучення – не завжди кінець світу”, – каже Мальм. Вона зазначає, що в скандинавських країнах вже стало нормою одружуватися кілька разів або мати кілька довгострокових стосунків.
“Швеція не дуже релігійна країна… Ви одружуєтесь, бо це романтика і радість. Але якщо у вас не вийшло, ви завжди можете розлучитися”.
За даними Рікке, жінки, які розлучилися після підвищення по службі, рідше виходять знову заміж чи мають постійні стосунки, ніж чоловіки.
Але дослідниці важко з’ясувати, з чим це пов’язано. Проблема в тому, що жінки почуваються щасливішими без партнерів, чи в тому, що їм важче знайти когось іншого.
Мабуть, єдиним позитивним висновком, який можна зробити з високих показників розлучень, є те, що чоловікам та жінкам у Швеції стало набагато легше обіймати керівні посади в бізнесі та політиці, не маючи партнера.
“В інших країнах, якщо ви балотуєтесь на високий пост, ви майже зобов’язані мати дружину чи чоловіка. І так само для гендиректорів”, – пояснює Рікне.
“Ставлення до розлучення в суспільстві стало більш лояльним, і це не так вже й погано”, – каже дослідниця.
“Якщо жінка потрапила у нерівні стосунки з чоловіком, який не підтримує її кар’єру, розлучення дозволяє їй зростати професійно і, можливо, шукати нового партнера”.
“Залишатися з однією людиною все життя – це не обов’язково ідеал”, – підсумувала вона.
