Влада хоче впровадити нові правила роботи журналістів, які можуть повністю змінити медійне середовище України. Ці зміни зачеплять кожного користувача Facebook, Instagram, Telegram чи Youtobe.
Законопроєкт, покликаний боротись з дезінформацією, розробили в Мінкульті та запропонували для громадського обговорення.
Хоча співрозмовники ВВС News Україна в уряді не виключили, що цей документ так і не вийде за межі Кабміну і не стане офіційним законопрєктом.
Формальне обговорення проєкту за участі журналістів та чиновників відбудеться 28 січня, а ухвалення документу в парламенті планують вже на весну.
Ця ініціатива вже стикнулася зі шквалом критики українських та європейських журналістів, хоча чиновники наполягають: це лише проєкт і вони чекають на конструктивну критику.
У нинішньому його вигляді українцям пропонують суворий контроль соціальних мереж і покарання журналістів за фейки, створення спеціального контролюючого органу, штрафи та навіть тюремне покарання.
Натомість журналістам обіцяють більші гарантії від держави, проте не всім, а тільки тим, хто вступить до єдиної визнаної державою спілки журналістів.
Хоча один бонус отримають всі журналісти – власники ЗМІ зобов’язані оплатити їм надгробок у разі загибелі на роботі.
Дезінформація і фейки
Головне, з чим хочуть боротись чиновники, – дезінформація у всіх її проявах.
Автори закону з команди міністра Володимира Бородянського визначають дезінформацію як “недостовірну інформацію”.
А от вже визначення “недостовірної інформації” виписане так, що дає широке поле для трактувань – “неправдиві відомості про осіб, факти, події, явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них неповні або перекручені”.
За поширення недостовірної інформації державні органи будуть обмежувати до неї доступ. При чому, це стосуватиметься як приватних осіб, так і ЗМІ.
Дезінформацією не вважаються оціночні судження, “за умови наявності мінімальної фактологічної основи”. Але межі цього мінімуму не вказані.
Також дезінформацією не є сатира, тож за виступи гумористів та коміків точно не каратимуть. Недобросовісна реклама також під визначення дезінформації не підпадає.
Інформаційний уповноважений
Щоб контролювати інформаційний простір, влада хоче створити спеціальний орган – уповноваженого з питань інформації, який матиме власний апарат чиновників.
Такого уповноваженого призначатиме уряд, а не Верховна Рада, як у випадку з уповноваженим з прав людини. Всі нюанси роботи уповноваженого та регламент також затверджуватиме Кабмін.
Уповноважений має захищати інформаційний простір від дезінформації, виявлятиме її, попереджатиме про неї та буде звертатись до суду для покарання.
Для моніторингу дезінформації уповноважений створює електронну “систему довіри”.
Новий закон може зобов’язати всі органи влади країни, включно з сільрадами, моніторити інформаційний простір, щоб виявляти недостовірну інформацію про себе, вимагати її спростувати та звертатись до суду.
Попередження і скарги
Інформаційний уповноважений може вимагати від усіх поширювачів інформації спростування недостовірних, на його думку, повідомлень.
Спростовувати інформацію можуть або добровільно, або ж вже після рішення суду примусово.
Якщо уповноважений поскаржився на якусь інформацію, то журналісти чи користувачі соцмереж зобов’язані одразу ж позначити в своєму повідомленні, що воно оскаржене.
Якщо журналісти, ЗМІ чи користувачі мережі відмовляться спростовувати чи зняти неправдиву інформацію, то уповноважений має подати до суду.
Щоб уповноважений міг чітко розуміти, хто поширює інформацію, всі ЗМІ чи користувачі акаунтів у соцмережах чи месенджерах мають публікувати ідентифікаційні дані та імена, прізвища, по батькові та адресу електронної пошти.
Кожне окреме інформаційне повідомлення у ЗМІ також має містити дані про ім’я, прізвище чи псевдонім автора.
Контроль соцмереж
Особливу увагу в “інформаційній гігієні” надаватимуть соціальним мережам і всьому, що підпадає під визначення “платформи спільного доступу до інформації та сервіси обміну миттєвими повідомленнями”.
Всіх їх зобов’яжуть відкрити представництва в Україні, з якими державний уповноважений зможе мати справи та скаржитись на недостовірну інформацію.
Платформи, провайдерів і соцмережі також зобов’яжуть збирати дані про тих власників сайтів, профілів чи спільнот, які мають понад 5 тисяч підписників, або відвідуються 5 тисячами користувачів на день.
Всю цю інформацію вони муситимуть надавати на вимогу уповноваженого протягом однієї доби з моменту запиту.
Тож, фактично влада хоче повністю виключити анонімність поширення інформації, що зараз дуже популярне на таких платформах, як, наприклад, Telegram.
Всі організації та користувачі соцмереж нестимуть повну відповідальність за достовірність інформацію, яку вони поширили.
Не каратимуть тільки за поширення недостовірних новин, якщо ви запостите гіперпосилання на новинні сайти.
Два види журналістів
Чиновники пропонують запровадити в України поділ журналістів на професійних та непрофесійних.
Між ними буде суттєва різниця в правах, а щоб отримати статус професійного журналіста потрібно буде вступити в єдину патроновану державою асоціацію.
Загалом повноваження простого журналіста дещо звужують, зокрема, зникає право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, масових безладів та воєнних дій.
Це право буде тільки в професійного журналіста, який має бути членом спілки та отримати спеціальну національну прескарту.
Зате з’являється новація, що у разі смерті професійних і непрофесійних журналістів їхні роботодавці зобов’язані надати родині матеріальну допомогу та допомогти з похованням.
Також у разі загибелі журналіста при виконанні службових обов’язків, ритуальні послуги та спорудження надгробка оплачуватиме роботодавець.
Професійні журналісти, які вступлять в єдину асоціацію, отримають більше прав, гарантій і механізмів захисту.
Зокрема, саме їм гарантуватимуть 36 днів відпустки, дочасну пенсію у випадку поранення чи каліцтва, а також одноразову виплату з бюджету при травмуванні чи смерті (50 та 100 прожиткових мінімумів).
До речі, іноземних журналістів в Україні знову хочуть змусити отримувати у державних органах національну акредитацію.
Така практика існувала до 2005 року, але тоді її скасували, чим значно спростили роботу іноземних журналістів в Україні.
Єдина Асоціація професійних журналістів
Головним регулятором роботи журналістів має стати Асоціація професійних журналістів України.
Ця самоврядна і формально незалежна від держави організація захищатиме права журналістів, представлятиме їхні інтереси у стосунках з державою, контролюватиме стандарти журналістики та каратиме журналістів у разі порушення цих стандартів.
Асоціація прийматиме журналістів і виключатиме їх, видаватиме прескарти професійних журналістів і вестиме єдину базу професійних журналістів.
Для всього цього мають відбутись установчі збори асоціації, проведуть з’їзд журналістів, створять раду журналістів та регіональні осередки.
Знак якості ЗМІ
Кожному ЗМІ і поширювачу інформації за його згодою надаватимуть “індекс довіри”.
Уповноважений з питань інформації визначатиме такий індекс на основі достовірності повідомлень видання, дотримання журналістської етики та практики спростування виданням недостовірної інформації на вимогу уповноваженого.
Цей інструмент хочуть запровадити, щоб читачі та глядачі змогли легше орієнтуватись в українських ЗМІ і довіряти тому, яке з них найменше поширює дезінформацію.
Штрафи і в’язниця
Найлегшим покаранням за дезінформацію будуть попередження й вимога спростування. Але далі йтимуть величезні штрафи, виправні роботи і навіть ув’язнення.
Усі платформи та провайдери зобов’язані протягом доби надати уповноваженому усю інформацію про поширювача недостовірної інформації.
У разі відмови уповноважений через суд зобов’яже провайдера заблокувати джерело інформації.
ЗМІ матимуть право протягом року отримати два зауваження від уповноваженого і відбутись простим попередженням. А з третього разу, навіть якщо ЗМІ спростує своє повідомлення, доведеться платити штраф – тисячу мінімальних зарплат (майже п’ять мільйонів гривень).
Якщо ж ЗМІ відмовлятимуться спростовувати свої “неправдиві” повідомлення, то їх каратимуть кожен раз майже на десять мільйонів гривень.
Окремі штрафи передбачені, якщо ЗМІ не вказуватиме в новинах, що уповноважений почав процедуру оскарження новини як дезінформації.
Всі ці штрафи за зверненням уповноваженого накладатиме суд.
Судом першої інстанції у цих справах є апеляційний адміністративний суд у Києві. Оскаржувати рішення про штрафи можна буде одразу у Верховному суді.
Верховний суд у цих справах матиме право консультуватись з Європейським судом з прав людини.
За систематичне розповсюдження недостовірних повідомлень можуть покарати виправними роботами до двох років. Це стосується повідомлень про факти, які становлять загрозу національній безпеці, громадській безпеці, територіальній цілісності, суверенітету та обороноздатності країни.
Фактично, під ці визначення можна підвести багато політичних статей чи новин.
За умисне ж і масове розповсюдження недостовірної інформації про нацбезпеку, оборону, суверенітет та цілісність країни можна отримати від двох до п’яти років в’язниці.
Проєкт закону ще не обговорювали у Верховній Раді, проте різка негативна реакція журналістського середовища навряд чи дозволить депутатам легко і швидко його схвалити.
А в керівництві уряду вже натякали ВВС News Україна, що документ “ще не став офіційним урядовим”.
