Народний депутат від фракції “Слуга народу” Данило Гетманцев подав до Верховної Ради законопроект про обкладання податком на додану вартість онлайн-сервісів та соцмереж .
Законопроект №2634 вже опублікований на сайті Верховної Ради.
Метою цього законопроекту є збільшення доходів Державного бюджету від податку на додану вартість за рахунок залучення до оподаткування податком на додану вартість нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України та створення сприятливих умов ефективного та не обтяжливого адміністрування для бізнесу й держави процедур, пов’язаних зі сплатою податку.
Зокрема, податок на додану вартість пропонують ввести для всіх постачальників електронних послуг. Мова йде про сервіси поставки зображень, текстів, фотографій, електронних книг і журналів, відео, ігор, в тому числі азартних, сервіси для розважальних ресурсів, для хмарного зберігання даних, сервіси поставки) програмного забезпечення і оновлень до нього, сервіси надання рекламних послуг в мережі, мобільних додатках та інших електронних ресурсах.
Посилаючись на позитивний досвід запровадження податку на онлайн-сервіси в інших країнах, зокрема в Росії та Білорусі. Автор законопроекту та приводить інформацію про суми надходжень до бюджету РФ з моменту введення податку.
“З 01 січня 2017 року в Російській Федерації був введений податок, який зобов’язав нерезидентів сплачувати податок на додану вартість з продажу на території РФ електронних послуг: цифрового контенту, послуг зберігання та обробки інформації, реєстрації доменів і хостингу та ін., при цьому вони повинні стати на податковий облік. Серед технологічних гігантів у контролюючому органі зареєструвались Apple Distribution International, Google Commerce, Microsoft Ireland, Netflix International B.V., Wargaming Group, Bloomberg, Alibaba, Booking.com та ін. Загалом з моменту впровадження податку на податковий облік стало 1580 компаній. За офіціними даними до бюджету такими компаніями (B2C) було сплачено у 2017 році – 9,4 млдр. руб., у 2018 – 12 млдр. руб., у І кварталі 2019 – 12 млдр. руб. (70% суми припадає на найбільші IT компанії). Аналогічні податкові правила введені в Республіці Білорусь у 2018 році”,- йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.
Також Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики пропонує законодавчо визначити, що інтернет-портали, соцмережі та інтернет-сервіси на замовлення є медіа. Про це, повідомляє Укрінформ.
Про це поінформував голова комітету Олександр Ткаченко під час презентації концепції “Закону про медіа”, який розробляється членами комітету .
“До суб’єктів, які мають регулюватися цим законом, належать лінійні або традиційні медіа (телебачення і радіомовлення), нелінійні медіа, які жодним чином не врегульовані законодавством… (це такі сервіси, як Megogo, OLL TV чи Netflix), особливі види (суспільні аудіовізуальні медіа, мовлення громад, іномовлення), друковані медіа, а також онлайн-медіа. Але є суб’єкти, які власне не є медіа, і тим не менше, ми також хотіли би дати відповідь на запитання, як маємо їх регулювати. Це провайдери-сервіси, оскільки вони розповсюджують медійний контент, провайдери спільного доступу до інформації, тобто всім відомі соціальні мережі, а також постачальники комунікаційних послуг для потреб телерадіомовлення”, – зазначив Ткаченко.
При цьому він підкреслив, що концепція нового закону передбачає й позицію, за якою соціальні мережі як медіа мають сплачувати податки на території України.
Якщо нардепи приймуть відповідні законопроекти, то додаткові податки платитимуть Україні Google, YouTube, Facebook, Apple, Microsoft, Adobe, Netflix, та інші сервіси.
Відповідно, прийняття цього закону для простих користувачів послуг від вищезгаданих компаній, означатиме значно подорожчання вартості послуг.
