Вченим вперше вдалося побачити пульсуючу поверхню Сонця так близько.
Сонячний телескоп імені Деніеля К. Інуе, розташований на Гаваях, зробив знімки фрагментів поверхні Сонця розміром лише 30 км завширшки.
З огляду на діаметр Сонця – 1,4 млн км, та відстань від Землі – 149 млн км, ці знімки є абсолютно дивовижними.
Ділянки поверхні, схожі на клітини, розміром приблизно як штат Техас. Це – гранули гарячого газу або плазми, які з’являються на поверхні Сонця внаслідок конвекції.
Яскраві фрагменти в центрі – це місця, де сонячна матерія підіймається на поверхню, темніші – де вона, охолоджуючись, опускається вглиб.
Телескоп DKIST є приладом нового покоління. Його встановили на вершині вулкану Халеакала 3 тис. км заввишки, що розташований на гавайському острові Мауї.
Його основна лінза має 4 метри в діаметрі та є найбільшою для сонячних телескопів.
Нова обсерваторія вивчатиме сонячну активність. Науковці сподіваються отримати нові дані про динамічну поведінку сонячної кори, і, зокрема, прогнозувати спалахи енергії, які називають “космічною погодою”.
Колосальні викиди заряджених частинок і магнітні поля, які вони утворюють, пошкоджують супутники Землі, негативно впливають на космонавтів, погіршують радіозв’язок і навіть вибивають електромережі.
“На Землі ми можемо точно передбачити, де і коли піде дощ, а прогнозувати космічну погоду ми поки що не вміємо”, – зазначає Метт Маунтен, президент Асоціації університетів з астрономічних досліджень, яка керує телескопом.
“Наші теперішні прогнози за точністю відстають від наземної погоди років на 50. Ми маємо зрозуміти фізику, яка лежить в основі космічних явищ, а все це починається з Сонця”, – додає вчений.
Телескоп DKIST чудово доповнюватиме роботу космічної обсерваторії для досліджень Сонця Solar Orbiter, яку запустять наступного тижня з центру Кеннеді у Флориді.
Зонд спільного європейсько-американського виробництва сфотографує поверхню зорі з найближчої поки що точки – лише за 42 млн км від поверхні. Це ближче до Сонця, ніж планета Меркурій.
Solar Orbiter побачить об’єкти на поверхні 70 км завширшки, але він здатен зафіксувати ширший діапазон хвиль, ніж телескоп DKIST, і точніше дослідити атмосферу Сонця.
Траєкторія орбітального апарата також дозволить зробити безпрецедентні досі знімки полярних регіонів Землі.
“Ми вже домовилися про співпрацю між DKIST та сонячним орбітером, результати будуть дивовижними”, – запевнила професор Луїза Харра з Фізико-метеорологічної обсерваторії у Давосі, у Швейцарії.
