Уряд обіцяє обмежити розмір зарплат міністрів та керівників державних компаній. Такі наміри з’явилися після того, як громадськості стало відомо про сотні тисяч гривень премій міністрам та їхнім заступникам, а також про зарплати топменеджерів державних компаній.
Керівник Кабміну Олексій Гончарук 7 лютого заявив, що вже ухвалена постанова уряду, за якою зарплати міністрів та інших високопосадовців будуть прив’язані до середньої зарплати у країні.
“Не буде зоопарку”
“Це буде справедливо. Три-п’ять заробітних плат – це той обсяг, який ми сьогодні вважаємо за можливе платити цим політичним особам. При цьому ми впорядкували ситуацію із преміями. Не буде цього “зоопарку” – по 200, 300, 400 відсотків. Ми домовилися, що максимальна премія обмежуватиметься одним окладом”, – заявив він.
Однак якщо на зарплату міністрів керівництво Кабміну має прямий вплив, то з керівниками державних компаній все значно складніше.
Позиція прем’єра – зарплати топменеджерів держкомпаній мають конкурувати із приватним сектором, інакше буде важко знайти кваліфікованих фахівців, але вони не можуть бути захмарними.
Олексій Гончарук уточнює, що єдиним інструментом впливу на зарплати керівників держкомпаній є звернення до їхніх наглядових рад з проханням утриматися від величезних премій. Але каже, що контракти із керівниками були підписані раніше, тому змінити щось зараз уряд не може.
Прем’єр обіцяє, що у майбутньому уряд встановить обмеження премій для кожної з компаній.
Хто скільки одержує
Інформацію про зарплату керівники держкомпаній, які є найманими працівниками, мають право не оприлюднювати.
Про доходи декотрих з них можна дізнатися із Єдиного державного реєстру декларацій НАЗК, якщо вони добровільно їх подали.
Згідно із повідомленнями ЗМІ, найоплачуванішим менеджером держкомпанії є керівник “Нафтогазу” Андрій Коболєв, щомісячний дохід якого становить понад 800 тис гривень. Видання “Економічна правда” отримала ці дані, звернувшись до “Нафтогазу”.
Згідно із декларацією про доходи, керівник “Укрзалізниці” Євген Кравцов, якого нещодавно звільнили з посади, також отримував близько 800 тис гривень.
Керівник “Енергоатому” Юрій Недашківський – понад 600 тис гривень, гендиректор “Укренерго” Всеволод Ковальчук – понад 510 тис гривень, керівник “Укрпошти” Ігор Смілянський – понад 330 тис гривень щомісяця.
Звідки такі зарплати і хто їх встановлює
Зарплати керівників державних компаній – це фіксована ставка та доплати й премії, які встановлюють наглядові ради, до яких входять бізнесмени та громадські діячі, у тому числі іноземці.
Наглядова рада також встановлює критерії ефективності компанії, за які виплачується винагорода.
Так сталося, наприклад, коли рада “Нафтогазу” після перемоги в Стокгольмському арбітражі над “Газпромом” проголосувала за виплату правлінню компанії бонусів у 4,5 млн доларів – 1% від суми, що її російська компанія має сплатити Україні.
Незалежні наглядові ради з’явилися у 2016 році, коли парламент ухвалив зміни до закону “Про управління об’єктами державної власності”.
Головною метою такої новації було убезпечити компанії від політичного впливу, корупції, а також запровадити міжнародні стандарти керівництва.
У попередньому уряді також намагалися врегулювати ситуацію із високими зарплатами.
Прем’єр Володимир Гройсман, як і його наступник Олексій Гончарук, закликав встановлювати “гідні” зарплати і премії, але попереджав, що робити це треба “по совісті” і “не жити у захмарних цифрах”. Він обіцяв зміни у системі оплати після завершення контрактів. Проте цього не сталося.
Керівник ради компанії “Укргідроенерго” Валентин Гвоздій відповів на заклики уряду так: “Упевнений, зарплати керівників державних підприємств – не ті критичні цифри, із яких треба робити скандал. Треба дивитися на суми, якими поповнюється державний бюджет”.
