Провідні політики з понад 40 країн в Мюнхені знову обговорять питання безпеки в світі. Під час дискусії згадають і загрози для миру та нещодавні геополітичні зміни.
“Нинішній світ дедалі менше орієнтується на Захід”, – констатують автори доповіді, підготовленої до щорічної Мюнхенської конференції з безпеки, що пройде в баварській столиці з 14 по 16 лютого. У той час, як одні вважають, що Заходу загрожує “ліберальний інтернаціонал”, інші вбачають загрозу для Заходу “саме в піднесенні неліберальних ідей та в поверненні до націоналізму”.
Цього року в мюнхенському готелі “Баварський двір” зберуться глави держав, а також міністри оборони і закордонних справ з понад 40 країн, представники бізнесу та міжнародних організацій. Вони за традицією обговорять найважливіші питання світового політичного порядку денного і спробують знайти на них відповіді.
Приміром, чи нададуть США у разі потреби військову допомогу союзникам по НАТО? Чи слід країнам ЄС тісніше співпрацювати в сфері оборони? Чи загрожує світу “ураган”, в якому змішаються проблеми безпеки і зміни клімату?
Широкий спектр тем
У рамках Мюнхенської конференції з безпеки нерідко відбувається несподіване зміщення акцентів, даються нові оцінки. Спектр тем дуже широкий. Нинішня конференція, зазначається в доповіді, надаватиме можливості не тільки для “загальної оцінки ситуації в сфері безпеки в світі, але і стану Заходу”.
Крім того, конференція в Мюнхені вважається найкращим місцем за межами Вашингтона, де можна отримати уявлення про американську зовнішню політику, оскільки в ній братимуть участь держсекретар і міністр оборони США, а також низка представників Конгресу. У Мюнхені буде можливість прозондувати міжнародні реакції на мирний план Трампа для Близького Сходу та спробувати знизити напруженість у конфлікті між США і Іраном.
Європейські проблеми
Деякі експерти стверджують, що Європа через зростання популізму і націоналізму зациклиться на своїх проблемах і частково ізолюється від решти світу. Низка дискусій на форумі в Мюнхені буде присвячена тому, як Євросоюз міг би розширити свій вплив, перш за все, завдяки тіснішій співпраці у сфері оборони.
Тепер, після виходу Великобританії з ЄС та через те, що принцип колективної безпеки в НАТО неодноразово ставився під сумнів, одним із головних завдань, на думку багатьох експертів, стає координація і часткове об’єднання оборонних потенціалів країн Євросоюзу.
Проблема міграції з півдня стає для Європи дедалі актуальнішою через війни в Сирії та в Лівії. Водночас Росія справляє дестабілізуючий вплив на Схід континенту. Тож багато хто в Європі воліли б, щоб ЄС діяв у світі впевненіше, ніж раніше, і незалежніше від США. Президент Франції Макрон вважає, що Європа має навчитися “мови влади”, інакше вона може “геополітично зникнути”.
Тому питання в тому, чи зможуть країни-члени ЄС знайти спільні відповіді, і не лише щодо політики оборони, але й щодо зовнішньої та міграційної політики. Крім того, учасники майбутньою безпекової конференції в Мюнхені жваво обговорюватимуть і питання розширення ЄС, адже на цьому форумі будуть активно представлені країни Західних Балкан.
Фактор Росії
У доповіді наголошується, що з часу проведення останньої Мюнхенської конференції 2019 року Москві вдалося домогтися низки зовнішньополітичних і дипломатичних перемог, у тому числі й на Близькому Сході. Автори доповіді вказують на те, що “багато європейців скептично ставляться до того, що посилення конфронтації з Росією справді в інтересах Європи”.
Дехто з оглядачів очікують навіть того, що цього року російського президента Володимира Путіна запросять на саміт країн Великої сімки (G7). Узагалі автори документа називають Росію “найбільш безпосереднім та відвертим викликом” для Заходу.
Утім, зазначається в доповіді, в цілому Москва спростила країнам Заходу подолання розбіжностей щодо низки питань, оскільки вона неодноразово провокувала європейців, намагаючись втрутитися в європейські вибори, завдати шкоди західним ліберальним інститутам і цінностям, поширюючи свої трактування історичних подій, а також проводячи подальшу політику з дестабілізації ситуації в Україні.
Так само з моменту анексії Росією Криму в 2014 році країни НАТО значно збільшили військові витрати, попри суперечки про розподіл фінансового тягаря в Альянсі, що й досі тривають. У НАТО також вдалося зберегти базовий консенсус, хоча не всі європейські члени альянсу підтримали в 2019 році вихід США з Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД). Кремль також не залишив Євросоюзу вибору в питанні подовження санкцій щодо РФ, майже нічого не зробивши, щоб послабити протистояння на Сході України, йдеться в доповіді.
Зеленський і конфлікт на Донбасі
Щодо війни на Донбасі, в доповіді вказують на те, що обраний у травні 2019 року президентом України Володимир Зеленський привніс “свіжу енергію” у спроби вирішення цього протистояння. Тому тепер настання миру в регіоні видається значно більш імовірнішим, ніж ще рік тому.
Водночас автори доповіді визнають, що нинішня ситуація досить хистка, тож не можна виключати й погіршення ситуації та загострення конфронтації між ЗСУ та загонами сепаратистів, яких підтримує Росія.
Китай теж стане темою дискусії
Ще один комплекс тем для обговорення на конференції пов’язаний з Китаєм. У доповіді вказувалося на зроблену 2019 року заяву Пекіна, що КНР боротиметься зі спробами іноземного втручання в дії Пекіна в Східно- і Південно-Китайському морях. Також у ній згадувалося значне нарощування Китаєм військової потуги, в тому числі й масштабну розбудову військово-морських сил.
Між США й Китаєм триває торговельний конфлікт, а західні країни не виключають недопуску китайського концерну Huawei до створення інфраструктури для мобільного широкосмугового зв’язку в форматі 5G.
