Обирати місцеву владу цієї осені будуть за незвичною для українців системою, яку потім застосують і на парламентських перегонах. Багатьом виборцям доведеться розбиратись аж у чотирьох бюлетенях.
Цього року вперше також зможуть обирати місцеву владу тимчасово переміщені з окупованих територій та всі охочі змінити місце голосування.
Суботній з’їзд партії “Слуга народу”, присвячений виборам, фактично вже дав відмашку перегонам на місцях.
Зараз партії формують штаби і реанімують чи створюють місцеві осередки, а паралельно з цим розбираються з новою виборчою системою.
Багато місцевих політиків готувались до партійних виборчих списків, але ситуацію переграли, доведеться йти по мажоритарці.
Проте, як вказують співрозмовники ВВС News Україна в “Слузі народу”, не виключено, що монобільшість ще раз підкоригує виборчу систему.
Майже на кожних місцевих виборах в Україні змінюються правила голосування. Була чиста мажоритарка, потім запровадили пропорційну систему, далі змішану, а на останніх перегонах взагалі використали специфічну пропорційну систему з елементами відкритих списків.
Планувалось, що вибори 2020 року пройдуть за тими ж правилами, а нову виборчу систему запровадять з 2025.
Але на схвалений влітку 2019 року виборчий кодекс президент Зеленський наклав вето. Монобільшість підправила кодекс, запуск нової системи перенесли на 2020 рік.
Малі міста і села
На дільницях на руки будуть видавати пачку бюлетенів: за депутата сільської (або ради об’єднаної громади) чи міської ради, мера чи голову села або ОТГ, депутатів районної та обласної рад.
У бюлетенях – різні системи голосування. На виборах до сільських і районних рад, а також низки невеликих міст (до 90 тисяч виборців) діятиме мажоритарна. Кількість виборців у конкретному місті можна подивитись у реєстрі в інтернеті.
Людина голосуватиме за кандидата у депутати, який може представляти або партію, або бути самовисуванцем.
У кожному мажоритарному окрузі буде не один, а 2-4 переможців, у залежності від того, як поділять місто, село чи район.
Новація покликана зменшити запал і виборчу боротьбу за перше місце.
У цих же містах, селах і об’єднаних територіальних громадах голову обиратимуть в один тур. Переможцем стане людина, яка набрала просту більшість. Балотуватись зможуть як представники партій, так і самовисуванці.
У містах (окрім Києва) і селах люди отримають ще й бюлетені для обласної ради, де діятиме інша виборча система.
Великі міста та обласні ради
У ради великих міст (понад 90 тисяч виборців) та обласні ради депутатів обиратимуть за абсолютно новою для України пропорційною системою з відкритими списками.
Експерти називають їх відкритими досить умовно, адже вплив партійного керівництва на визначення переможця збережеться.
Область чи місто, в яких обиратимуть раду, ділитимуть на певну кількість округів.
У виборах братимуть участь тільки партії.
Партія формуватиме загальний виборчий список на область чи місто. Також з учасників цього списку вона формуватиме окремі списки в округах.
Виборець отримає бюлетень, в якому можна голосувати і за партію, і, за бажання, за конкретного кандидата від неї з регіонального списку в окрузі.
Перелік кандидатів від партії в окрузі (від 5 до 12 людей) впишуть просто в бюлетені під назвами партії (через це документ буде досить довгий).
Виборчий бар’єр для партій складатиме 5%.
Система розподілу мандатів всередині загального партійного списку та в окрузі дуже складна.
Загалом більшу частину мандатів від партії отримують лідери окружних списків і лише залишок за спеціальною формулою дістанеться лідерам загальноміського списку.
Елемент відкритості списків полягає в тому, що кандидат, який був усередині чи кінці регіонального списку, якщо набере вагому кількість голосів особисто за себе, посунеться на перше місце.
Ця вагома кількість встановлена на рівні 25% від “виборчої квоти”, яка вираховується за складною формулою (виборча квота – середня кількість голосів, яка дає один мандат партіям, що подолали 5% виборчий бар’єр в місті чи області).
Якщо ж ніхто з кандидатів цього 25% бар’єру не подолає, то мандати отримають визначені партією лідери.
У такій системі виборці тільки частково визначатимуть, хто з партії стає депутатом. Адже партійні лідери і далі матимуть серйозний вплив на розташування кандидатів у списку.
За аналогічною системою відбудуться і наступні чергові чи позачергові парламентські вибори.
“Це – система з так званими відкритими списками. Шанси бути обраними отримують визначені партією перші місця, тому практика торгівлі місцями у партійному списку може зберегтись”, – вважає голова Комітету виборців Олексій Кошель.
Мери в два тури
На виборах мерів великих міст (понад 90 тисяч виборців) передбачена можливість двох турів, як це було в 2015 році.
Якщо ніхто з кандидатів у першому турі не набере понад 50% голосів, то двоє лідерів позмагаються у другому.
Таких міст в Україні – 32, з останніх виборів 2015 року їхня кількість зменшилась. До прикладу, у місті Павлоград на Дніпропетровщині кількість виборців зменшилась до 89 016, в Слов’янську і Лисичанську – до 87 тисяч.
Але не виключено, що під час децентралізації до цих міст приєднають сусідні селища і дотягнуть до бажаних 90 тисяч.
Наразі двохтурові вибори мерів мають відбутись в усіх обласних центрах, а також Нікополі, Кам’янському, Кривому Розі, Краматорську, Маріуполі, Бердянську, Мелітополі, Білій Церкві, Сєверодонецьку та Кременчуці.
Найменше бюлетенів отримають кияни. Через особливий статус міста кияни не голосують за обласну раду, а матимуть два бюлетені – на виборах мера столиці та Київради. Проводити вибори районних рад у столиці цієї осені у “Слузі народу” поки що не планують.
Експерти прогнозують, що з такою великою кількістю бюлетенів у різні органи влади з різними виборчими системами будуть проблеми і з голосуванням, і з підрахунком.
“Третина виборців може не розібратись і проголосувати неправильно за відкритими списками”, – вважає пан Кошель.
І ще гірше буде виборчим комісіям, яким всі ці бюлетені треба буде рахувати.
“Нас чекає не вечір підрахунку голосів, а ще й ніч, ранок і наступний день”, – вважає голова КВУ.
Поправки в останній момент
Співрозмовник ВВС News Україна у керівництві “Слуги народу” вказує, що там готують суттєві зміни щойно схваленого виборчого кодексу.
Очікується, що Рада проголосує за поправки, якими поріг між мажоритарною системою та пропорційною з відкритими списками опустять з 90 тисяч виборців у місті до 40-50.
За таких умов вибори за списками пройдуть не тільки у міськради тридцяти найбільших міст країни, а й в десятках більш-менш крупних райцентрах країни.
Так правляча партія дещо нейтралізує потенційних суперників-самовисуванців.
Змінитись можуть і система виборів мерів. У “Слузі народу” не виключають, що можуть модифікувати другий тур мерських виборів.
До прикладу, якщо у першому турі розрив між першим та другим місцем буде понад 20%, то другий тур не проводитимуть й одразу оголосять переможця.
Консультації з цього приводу ще тривають.
Голос Донбасу
На місцевих виборах в жовтні 2020 року вперше зможуть проголосувати тимчасово переміщені особи з Донбасу, які не мають постійної реєстрації. А також інші охочі, які постійно живуть не там, де офіційно зареєстровані.
Раніше законодавство дозволяло змінити місце голосування тільки на виборах президента та парламенту. Місцеву владу могли обирати тільки ті, хто реально зареєстрований в конкретному селі чи місті.
У виборчий кодекс включили норму, яка дозволить повністю змінити виборчу адресу й на всіх виборах голосувати там, де ви реально живете та працюєте.
Це у тому числі дозволить проголосувати за мерів та місцевих депутатів понад мільйону переселенців з Донбасу.
Для зміни виборчої адреси потрібно звернутись до органу ведення реєстру виборців й надати один з документів, що підтверджує фактичне проживання.
Це може бути довідка про взяття на облік тимчасово переміщеної особи, договір оренди житла, свідоцтво про ведення підприємницької діяльності або право власності на житло.
Ця норма почне діяти тільки з 1 липня 2020 року. Тоді державні органи опублікують деталі.
Важливим нюансом зміни виборчої адреси буде те, що зробити це можна у міжвиборчий період і тільки у перші п’ять днів виборчого процесу. Тобто у цьому випадку дедлайн зміни виборчої адреси буде орієнтовно 10 вересня.
Змінити виборчу адресу посеред виборчої кампанії чи перед днем голосування не дозволять.
