Патріарх Московський Кирило і представники ще кількох православних церков обговорять в столиці Йорданії українське питання. Склад учасників “братньої зустрічі” показує, що станом на сьогодні Константинополь переграє побратимів-супротивників.
У середу в Аммані відкривається нарада представників православних церков щодо українського питання. Формально його ініціатор – Єрусалимський патріарх Феофіл. Проте українські та грецькі ЗМІ пишуть, що насправді він лише озвучив цю ідею, яку насправді давно висловлювала Російська церква.
Співрозмовники ВВС стверджують, що проривних рішень від зустрічі чекати не варто, а кількість і якість її учасників свідчать, що в церковному протистоянні Москви і Константинополя велика частина церков не готова стати на бік РПЦ.
Втім, деякі експерти не виключають, що результатом амманської зустрічі стане уповільнення і так невисокого темпу визнання Православної церкви України.
Навіщо взагалі зустрічатися?
Через українське питання. У минулому році Вселенський патріархат надав статус автокефальної (самостійної) Православній церкві України. Це рішення не визнали Російська православна церква і Українська православна церква Московського патріархату, яка перебуває з нею в духовній єдності.
Вони розірвали відносини з Константинополем. Ще до формального проголошення української автокефалії РПЦ закликала обговорити українське питання і взагалі спосіб надання автокефалій новим церквам на нараді предстоятелів всіх чотирнадцяти помісних церков.
Цю думку поділяли і в деяких інших церквах. Прихильники української автокефалії виступали проти скликання цієї наради, вважаючи, що таким чином тему збираються просто заговорити.
Константинополь наполягав, що має право дарувати автокефалії одноосібно, без консультацій з будь-ким. Це нібито випливає з “першості честі”, якою володіє Вселенський патріарх.
За перший рік існування ПЦУ її визнали лише дві помісні церкви: Олександрійський патріархат і Елладська (Грецька).
РПЦ заявила, що розірвала відносини з тими ієрархами цих церков, які підтримали рішення про визнання ПЦУ. Однак Російська церква не залишала надії на скликання Всеправославної наради для обговорення українського питання.
“Двосторонні відносини РПЦ і Константинополя зайшли в глухий кут. Стало зрозуміло, що в двосторонньому режимі це вирішити неможливо, тому потрібна загальноправославна нарада”, – говорило в кінці минулого року джерело ВВС, близьке до Московської патріархії.
Однак Константинополь так само давав сигнал: нарада з українського питання недоречна.
Розв’язка настала в листопаді минулого року. Тоді Єрусалимський патріарх Феофіл прибув до Москви, зустрівся з Володимиром Путіним і отримав премію Міжнародного фонду єдності православних народів.
Її розмір не розголошується, але станом на 2010 рік він, за даними ВВС, становив 50 тисяч доларів. Саме під час цього візиту патріарх Феофіл запропонував предстоятелям усіх православних церков зібратися в столиці Йорданії та “обговорити питання збереження нашої єдності в євхаристійному спілкуванні”.
У РПЦ гаряче підтримали цю ідею.
Тобто це московська витівка?
У РПЦ послідовно відкидають причетність до організації та формування порядку денного амманської зустрічі. Однак в непричетність Російської церкви не вірять ні у Вселенському патріархаті, ні в Києві.
“Їх там немає”, – іронічно коментує цю позицію джерело ВВС в київських церковних колах. Українські та грецькі ЗМІ розглядають амманську зустріч саме як проєкт Російської церкви.
У РПЦ, мовляв, розуміють, якби така ініціатива виходила від неї, у неї було б вкрай мало шансів на успіх: ця зустріч виглядала б спробою зібрати в одному місці супротивників Константинополя.
По-перше, саме Москва протягом всієї епопеї з наданням ПЦУ автокефалії найчастіше закликала до скликання такої наради. По-друге, місце і контекст оголошення Єрусалимським патріархом про свою ініціативу наводять оглядачів на думку про те, що про це його “попросили”.
Богослов і колишній глава відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ МП Кирило Говорун вважає, що певні дивіденди від організації зустрічі православних лідерів розраховує отримати і Єрусалимський патріарх.
“(Якщо така зустріч відбудеться на території Йорданії), король Йорданії Абдалла буде виглядати миротворцем і посередником для вирішення кризи в православ’ї, це додасть йому значних бонусів у складній комбінації політичних інтересів, які зараз існують на Близькому Сході. І цю роль миротворця йому підносить патріарх Єрусалимський – цілком можливо, теж з метою якихось бонусів для своєї церкви”, – розповідає Говорун.
Хто приїде, а хто – ні?
Назвати амманську зустріч нарадою предстоятелів православних церков, як вона задумувалася, можна тільки з великою натяжкою.
У столицю Йорданії прибудуть лише чотири предстоятеля: ініціатор зустрічі патріарх Єрусалимський Феофіл, патріарх Московський Кирило, патріарх Сербський Іриней і митрополит Чеських земель і Словаччини Ростислав.
Сербську і Чеську церкви часто називають сателітами РПЦ. Румунська і Польська церкви надішлють на нараду своїх представників.
Буде представлена на зборах і УПЦ МП. У понеділок увечері заступник керівника відділу зовнішніх церковних зв’язків цієї церкви протоієрей Микола Данилевич написав в “Фейсбуці”, що в Амман прибуде предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій.
Прихильники української автокефалії зауважують: формально на цих зборах митрополит Онуфрій не представлятиме українську церкву, а увійде до складу делегації РПЦ.
В УПЦ МП відмовилися конкретизувати форму його участі в йорданській зустрічі.
Решта церков в тій чи іншій формі відмовилися від участі в амманській нараді.
Грузинський патріарх Ілля заявив, що така зустріч мала б сенс тільки в тому випадку, якби в ній погодилися брати участь всі без винятку помісні церкви.
Архієпископ Афінський Ієронім нагадав, що за православними канонами ініціатором подібної зустрічі може виступити тільки Вселенський патріарх.
Який, до речі, особисто розкритикував ідею скликання такої наради: спочатку в листі-відповіді на запрошення Єрусалимського патріарха Феофіла, а потім на особистій зустрічі з делегацією Єрусалимського патріархату 15 лютого.
“Позиція Єрусалимського патріархату ставить під загрозу єдність в православному світі, до якої прагне Вселенський патріархат”, – цитують патріарха Варфоломія грецькі ЗМІ.
Саме на цій зустрічі, за повідомленнями все тих же ЗМІ, Вселенський патріарх заявив, що міг би послати своїх представників в Амман, якби Єрусалимський патріарх офіційно запросив на цю нараду предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія.
ПЦУ такого запрошення не отримувала, підтвердив ВВС заступник голови управління зовнішніх церковних зв’язків цієї церкви архієпископ Євстратій Зоря.
Несподівано для низки спостерігачів на амманську зустріч відмовився їхати патріарх Антіохійський Іоанн. Його церква вважається близькою до Москви: ядром канонічної території Антіохійського патріархату є Сирія, в якій вплив Росії дуже сильний.
“(Антіохійська церква) вирішила не відвідувати цю зустріч, ґрунтуючись на наданій інформації, а також у зв’язку з турботою, щоб уникнути будь-якого посилення розбіжностей і поглиблення розриву між братами”, – йдеться в заяві цього патріархату.
Причин такої позиції у антіохійців може бути відразу декілька. Перш за все, у цього патріархату є давній конфлікт з Єрусалимським патріархатом з приводу юрисдикції над парафіями в Катарі.
Крім того, в православному світі пам’ятають, що Антіохійський патріарх відмовився брати участь у Всеправославному соборі, який пройшов на Криті в 2016 році.
Цей захід вважав чи не справою всього свого життя Вселенський патріарх Варфоломій, а відмову від участі в ньому чотирьох церков низка богословів вважають інспірованою Російською церквою (в РПЦ ці звинувачення відкидають).
Якщо Антіохійський патріарх, який проігнорував ініційований Вселенським патріархом собор на Криті, поїде на “всеправославний” захід з незрозумілим канонічним статусом в Аммані, це буде виглядати щонайменше дивно, каже співрозмовник ВВС у Вселенському патріархаті.
Глава синодального інформаційного відділу УПЦ МП митрополит Климент Вечеря заявив ВВС, що пов’язує відмову низки помісних церков брати участь в амманській зустрічі з “відвертим шантажем з боку чиновників США”.
“Нам відомо, що на деяких предстоятелів чинили тиск з питання зустрічі в Аммані. У будь-якому разі, важко якось інакше трактувати відмову архієпископа Афінського брати участь в даному заході, про яку він заявив журналістам відразу ж після зустрічі з американським послом. Нагадаю, що і про визнання ПЦУ він повідомив після багаторазових зустрічей з тим же дипломатом”, – заявив голова відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦ митрополит Іларіон Алфєєв в інтерв’ю порталу “Православие.ру”.
За останні місяці предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній двічі зустрічався з держсекретарем США Майком Помпео. І ПЦУ, і Держдеп відкидають звинувачення у втручанні Штатів в релігійні справи України.
Слабка представленість церков на амманському заході, здається, зовсім не турбує РПЦ. Зустріч в Аммані може відбутися, “навіть в тому випадку, якщо в ній візьмуть участь не всі предстоятелі”, заявив митрополит Іларіон Алфєєв.
Ті, хто зберуться в Аммані, – це спільнота противників Константинополя?
Ні. У кожної з церков є свої резони брати участь в амманській зустрічі.
Сербська, Польська церкви і церква Чехії та Словаччини дійсно історично близькі до РПЦ, яка перебуває в жорсткому протистоянні з Константинополем.
“Позиція патріарха Варфоломія – вперто ігнорувати діалог, вдаючи людину, яка не помиляється, – є не просто тупиковою, але і вкрай гріховною”, – оцінив відмову Вселенського патріарха брати участь в амманській зустрічі митрополит УПЦ МП Климент (Вечеря).
Румунська церква – одна з найбільших серед помісних церков – давно намагається позиціонувати себе як альтернативу “грецькому” і “російському” світам, нагадує Кирило Говорун.
Для неї участь в амманській зустрічі на рівні делегації, яку не очолює патріарх, може бути способом зберегти конструктивні відносини і з Константинополем, і з Москвою.
Та й патріарха Єрусалимського Феофіла назвати противником Вселенського патріарха вкрай складно. У своїй публічній заяві представники Єрусалимського патріархату кілька разів заявляли, що не ставлять під сумнів його першість честі.
“З точки зору Єрусалимського патріархату ця зустріч буде зборами друзів, щоб поговорити, способом розрядити ситуацію між церквами”, – вважає Кирило Говорун.
Про що говоритимуть і що можуть вирішити?
Порядок денний амманської наради не був оприлюднений. Однак з листів, адресованих патріархом Феофілом іншим предстоятелям, видно, що мова йде про неформальну нараду – її учасники навіть не проведуть спільного богослужіння, – “де буде відкрито діалог про виклики, перед якими стоїть православна громада в цей кризовий час”.
“Нехай ця зустріч приведе до подальших дебатів в майбутньому, тільки вона може стати підготовчою основою для співпраці”, – йдеться в цьому листі.
З цього можна зробити висновок, що ніяких проривних рішень від зборів його ініціатори не чекають, а подібні зустрічі збираються проводити і в майбутньому.
“Глобальна мета зустрічі – зміцнити єдність православних церков і заохотити братський діалог між ними”, – відповіли ВВС в пресслужбі Єрусалимського патріархату на запит про цілі зустрічі та документи, які можуть ухвалити за її підсумками.
Представники УПЦ МП і, слід розуміти, РПЦ, здається, їдуть в Амман з більш жорсткою позицією.
“Необхідність спільного обговорення наслідків останніх рішень Константинопольського патріарха для всіх без винятку православних церков є вже абсолютно очевидною”, – говорить ВВС митрополит Климент.
Кирило Говорун вважає, що головна мета РПЦ на цих зборах – не просто обговорити українське питання, а зафіксувати свою позицію в підсумковому комюніке, яке ухвалять за підсумками зустрічі.
План-максимум – засудити в документі Вселенського патріарха, заявити про нелегітимність ПЦУ і зібрати під цим підписи якомога більшої кількості інших церков, зафіксувавши тим самим створення альтернативного центру впливу в світовому православ’ї.
Однак, продовжує богослов, це навряд чи вдасться, бо навіть сам склад учасників зустрічі в Аммані показує: в православному світі зберігається стійка більшість тих, хто вважає, що виняткові прерогативи в області міжправославного спілкування має саме Константинополь.
Тому цілком вірогідним є варіант, за якого результатом амманської зустрічі стане або комюніке, в якому буде записано, що її учасники виступають “проти всього поганого і за все хороше”, або підсумкового документа там просто не з’явиться.
Тим часом у Вселенському патріархаті перспективи амманської зустрічі оцінюють скептично, мовляв, сам склад учасників цього заходу не дасть їм ухвалити будь-які рішення, які б серйозно сприймалися в православному світі.
Як ця зустріч вплине на українське православ’я?
Амманська зустріч сама по собі може загальмувати процес визнання ПЦУ іншими помісними церквами, вважає Кирило Говорун.
“Деякі церкви можуть відмовитися від визнання ПЦУ під приводом того, що спочатку це питання потрібно обговорити, а тут і майданчик для обговорень створений. Це може затягнутися на роки”, – говорить він.
Про те, що одна з цілей РПЦ – “заговорити” українське питання, згодні і в ПЦУ.
“Але може статися і протилежне, а саме – чим більше зусиль Москва докладатиме для протидії (визнанню), тим швидше помісні церкви зрозуміють, що краще зараз встановити з ПЦУ повне спілкування, ніж невизначеністю живити у керівників РПЦ їхні помилкові надії”, – заявив ВВС заступник голови управління зовнішніх церковних зв’язків ПЦУ архієпископ Євстратій Зоря.
У будь-якому випадку, не можна виключати, що зустрічі, подібні амманській, будуть організовуватися і надалі – незалежно від результатів цьогорічного зібрання.
Станом на сьогодні досягнення компромісу між Константинополем і Москвою – двома центрами сили в сучасному православ’ї – здається дуже далеким.
У Константинополі вважають “український кейс” закритим і не мають наміру його обговорювати на будь-яких нарадах, розповіло ВВС джерело у Вселенському патріархаті.
Тут кажуть, що, звичайно, виступають за відновлення відносин з Москвою, проте нагадують: це вона їх розірвала, Константинопольський патріарх продовжує поминати на своїх богослужіннях Московського “колегу”.
Джерело ВВС в керівництві Московської патріархії говорить, що перспектив вирішення розбіжностей з українського питання з Константинополем найближчим часом не бачать.
“Позиція патріарха Варфоломія всім добре відома. Він ні в якому разі не збирається обговорювати своє рішення про анексію канонічної території Української православної церкви (Московського патріархату – Ред.). Ця риторика не нова. Її не раз можна було почути в аналогічних випадках, що стосувалися анексії суверенних територій української держави”, – оцінює митрополит УПЦ МП Климент (Вечеря) позицію Вселенського патріарха, по суті, порівнюючи його з президентом Росії Володимиром Путіним.
Тим часом президент Росії вперше за багато часу висловився на тему української автокефалії.
“Багато, що роз’єднує (український і російський народи). Потрібно не забувати про те, що нас об’єднує. І не руйнувати того, що є. Скажімо, ось в церкві. Навіщо потрібно було руйнувати єдність Російської православної церкви?” – запитав Путін.
“Ви знаєте, що ця самостійність Української православної церкви Московського патріархату, вона насправді повна, вона і досі була повна… Ні, треба було обов’язково розрізати по живому. Навіщо? Ви говорите, що люди не розуміють. Та не знають цього просто! Знати будуть, будуть краще розуміти. Їм говорити про це потрібно. Чого соромитись?” – заявив Путін в інтерв’ю ТАСС, фрагмент якого був опублікований в минулу п’ятницю.
