Незмінний фронтмен легендарного гурту “Машина времени” Андрій Макаревич в інтерв’ю DW поділився своїми думками про Зеленського та розповів, чим схожі виборці в Україні та Росії.
DW: Макаревич – прізвище білоруське. У Вас коріння за материнською лінією у Вітебську. Як Ви дивитесь на сучасні відносини Росії та Білорусі?
Андрій Макаревич: Мені здається, вони принципово не змінюються. І чесно кажучи, я цим не дуже цікавлюсь. Я в останні роки намагаюся не витрачати свої сили й час на питання, вирішення яких від мене не залежить.
Але за розвитком подій на Донбасі Ви стежите… У 2014 році Ви виступили в Слов’янську…
Я приїхав на пів дня в Слов’янськ виступати перед біженцями. Причому це були в основному діти. Завдяки моєму приїзду були зібрані кошти, по-моєму, на цілий трейлер памперсів і предметів першої необхідності для біженців. Не знаю, що так обурило нашу владу. Але з цього зробили дуже живучу брехню про те, що я їздив виступати перед військовими частинами, перед нацистами і карателями. Ця брехня ботами підтримується дотепер. Маячня собача.
Ви перетворилися практично за ніч з національного героя на національного ізгоя.
Коли про тебе брешуть, це завжди неприємно. Незалежно від того, улюблений ти музикант або нелюбимий.
Макаревич про Зеленського: “Він мені дуже симпатичний”
Як Ви оцінюєте спроби змінити російську конституцію? (Йдеться про останні плани Путіна, які він почав реалізовувати, аби зберегти владу після закінчення строку його повноважень у 2024 році. – Ред.)
Бачите, яка штука. Якби ми до сьогодні свято дотримувалися конституції й жили за її правилами, як це передбачається, а в ній вирішили б щось змінити, і це сильно вплинуло би на наше життя, я був би в це залучений. А в СРСР, в Росії конституція завжди була красивою картинкою на стінці. Реального життя вона ніяк не стосується. Тому яка різниця, що вони там змінять? Так, вони легітимують якісь речі, які вони зараз і так роблять.
Новий уряд обіцяє, що все зацвіте й заколоситься…
Промови звучать різні щоразу з приходом нового уряду. Багато хто щиро сподівається на краще. На мою думку, гірше точно не буде. Тому що мені Мішустін (новий прем’єр-міністр РФ, який замінив Медведєва. – Ред.) здається людиною дуже енергійною. Поки він очолював податкову (Федеральну податкову службу РФ. – Ред.), він її привів у робочий стан, і досить швидко. Так що я йому бажаю всіляких успіхів. Уряд – це орган, від якого залежить якість нашого життя. Адже йдеться не про політику, а про економіку, про питання майже побутові.
Тобто Мішустіну Ви довіряєте?
Поки що так. Не думаю, що все залежить тільки від нього. Але він схожий на людину, яка хоче зробити краще.
А як Ви ставитеся до нинішнього президента України Володимира Зеленського?
Він мені дуже симпатичний. Я з ним знайомий. Ми познайомилися задовго до того, як з’явився фільм “Слуга народу”. Мені подобається вся ця історія. Це красиво. Я йому довіряю абсолютно, тому що він не злодюга, не брехун і не жлоб. Я знаю, як йому важко. Це пов’язано з його командою.
Команду просто так зібрати неможливо. Але мене заспокоює те, що, як мені здається, він сам знає про ці труднощі, і, напевно, краще, ніж я. Так що я можу побажати йому успіху. А деяким українцям бажаю не психувати. Якщо вже ви вибрали хлопця з таким високим кредитом довіри, так допоможіть йому, дайте йому можливість зробити те, що він обіцяв. Адже в цьому сенсі електорат український і російський дуже схожий: усі хочуть дива в найближчі сім днів. Так не буває.
Те, що відбулося в Україні, це прогрес у плані демократії?
Думаю, що так. Тому що існує такий стереотип, що є якісь “спеціальні” люди, політики, професіонали, ось вони й повинні займатися політикою. А є всякі артисти, лікарі, художники, вони мають займатися своєю справою й не лізти в політику. А звідки ці професіонали взялися? Давайте подивимося, ким вони були, коли вони були молоді. Немає такого місця, де готують професійних політиків. Оскільки якщо система вибудувана правильно, нагорі може опинитися будь-яка освічена й порядна людина.
Рейган, Шварценеґґер чи Макаревич?
Ніколи в житті. Мені це глибоко не цікаво.
Давайте згадаємо протести в Москві. Що могло б Вас спонукати вийти на вулицю?
Я б дуже не хотів дожити до моменту, коли я особисто відчуватиму потребу й необхідність вийти на вулицю. Тому що це екстремальні заходи, і, як правило, призводять вони зовсім не до тих результатів, яких очікували. Я ще не знаю жодної революції, після якої стало б краще… Влада боїться протестів, хоче їх задушити в зародку, але набагато розумніше було б вести політику, яка не викликає протестів. Тоді й душити було б нікого й нічого.
Це в ідеалі.
Але це не означає, що до нього не треба прагнути. Взагалі-то правильні мудрі речі звучать досить банально. Але це не означає, що вони погані.
Ви даєте в Москві джазові концерти. На програмці – слово “весна”. Ви вірите, що буде нова відлига?
Дивні ми люди. Кажеш “весна”, а всі мають на увазі “відлига”. Весна буде обов’язково. Я весну дуже люблю. І чекаю на її прихід.
Росія – це країна, у якій Ви із задоволенням живете?
Щось мене дуже дратує, щось тішить. Я не можу відповісти однозначно. Мене дратує, що суд у нас перетворюється на свавілля, що телебачення перетворюється на смітник, що місцями агресивні бездарності, сірість торжествують. Але це все тимчасове явище. Як і наше життя. Усе мине.
