40-річний Адам Кастільєхо став другою людиною в історії, яку вдалося вилікувати від ВІЛ, кажуть медики.
За словами лікарів, з моменту, коли чоловік припинив прийом антиретровірусних препаратів, минуло вже 30 місяців, і слідів повторної появи вірусу в його організмі не виявлено.
“Сліди вірусних частинок, які можуть самостійно проникати в імунні клітини й заражати їх, не з’являлися у крові, а також спинномозковій рідині, кишківнику або в лімфі пацієнта упродовж 30 місяців. Ми вважаємо, що тепер можна говорити, що пацієнт вилікувався від ВІЛ”, – кажуть дослідники.
Діагноз Кастільєхо поставили ще у 2003 році, коли йому було 23. Впоратися із ВІЛ йому допомогла операція з пересадки стовбурових клітин спинного мозку, яку три роки тому чоловіку зробили в рамках лікування раку – ще однієї хвороби, яку йому діагностували.
Донор стовбурових клітин, які пересадили Кастільєхо, мав рідкісну генетичну мутацію, яка не дозволяє деяким видам ВІЛ заражати клітини імунної системи.
У 2007 році схожа операція допомогла вилікувати від ВІЛ американця Тімоті Брауна, також відомого як “берлінський пацієнт”. Браун вважається першою людиною в історії, яку вдалося вилікувати від ВІЛ.
Про другий – ймовірно успішний – випадок лікування ВІЛ вперше заговорили рік тому, проте ім’я пацієнта лишалося невідомим – у ЗМІ його називали “лондонським пацієнтом”.
На той момент “лондонський пацієнт” півтора року жив без ліків, але робити висновки фахівці не поспішали – замало часу пройшло після операції.
Тепер, коли минув ще один рік, з’ясувалося, що цим пацієнтом є саме Адам Кастільєхо – чоловік вирішив розкрити ім’я і розповів свою історію виданню The New York Times.
Водночас його лікарі оприлюднили свої спостереження в журналі Lancet, де й заявили, що Кастільєхо, на їхню думку, можна вважати вилікуваним від ВІЛ – хоча говорити про те, що вірус не повернеться зі 100% впевненістю все ж не можна.
Попри вже другий успішний приклад, коли пацієнтів вдається вилікувати від ВІЛ, говорити про універсальний метод лікування не можна, застерігають фахівці.
Операції, які перенесли Тімоті Браун і Адам Кастільєхо, є дуже складними й проводяться лише в крайньому разі, до того ж – для лікування онкологічних захворювань, а не ВІЛ.
Окрім того, дуже непростим завданням є підбір донора, але навіть його наявність не гарантує результату.
Тому, кажуть фахівці, цей метод не може стати основним для лікування усіх пацієнтів з ВІЛ, але має допомогти в подальшому пошуку нових методів боротьби з вірусом.
До того ж, додають вчені, достатньо ефективним є й традиційне лікування за допомогою ретровірусних препаратів – особливо, коли йдеться про нові зразки ліків.
Нещодавнє дослідження показало, що тривалість життя людей, які вживають найновіші ліки від ВІЛ, тепер є “майже нормальною”.
