“Фактично, Азовське море окуповане росіянами. Воно є зоною конфлікту і для торговельного флоту, і для рибальства”, – говорить юрист і колишній представник президента України в Криму Борис Бабін.
Борис Бабін – один із тих, хто постійно проводить моніторинг ситуації в Азовському і Чорному морях та у Керченській протоці. Такий висновок він робить, відповідаючи на запитання BBC News Україна про зміни, що сталися у тому регіоні після анексії Криму Росією шість років тому.
Експерти доводять, що після захоплення Криму і нарощування військової присутності у Чорному морі Росія поширює свій контроль і на Азовське море та Керченську протоку.
“Юридична невизначеність кордону по Азовському морю і статус його як внутрішнього моря дозволяє Росії використовувати більшу частину акваторії і зловживати цим”, – каже у коментарі ВВС News Україна юрист-міжнародник Віталій Собкович.
“Росія, фактично, контролює точку входу у це море у Керченській протоці. Це робиться під гаслами про безпеку, але фактично, це продовження повзучої анексії”, – додає експерт.
“Вганяють” у збитки
На початку літа 2018 року українські прикордонники помітили активізацію Росії у Керченській протоці. Це сталося невдовзі після того, як Росія відкрила Кримський міст, що з’єднав Керченський і Таманський півострови.
Тоді прикордонна служба РФ, підпорядкована російським спецслужбам, суттєво збільшила перевірки торговельних суден, у тому числі іноземних, збільшилася також кількість військових кораблів РФ у тому регіоні.
Збройне захоплення українських кораблів та моряків у Керченській протоці наприкінці листопада 2018 року стало кульмінацією конфлікту України і Росії на морі. Тоді світова преса писала: Крим знову стає “гарячою точкою” на карті.
З того часу систематичне затримання вантажних і торговельних кораблів, які прямують в українські порти і у зворотному напрямку, не припиняється.
“За лютий 2020 року середня тривалість штучного утримання з боку РФ суден, що йдуть з Чорного моря до українських портів Азовського моря – Маріуполя, Бердянська, склала 31,4 години (в середньому за 2019 рік – 29,9 годин”, – повідомляє моніторингова група Інституту Чорноморських стратегічних досліджень.
“Після того, як Україна направила в Азовське море невеликий підрозділ своїх Військово-Морських сил, проблем із затриманням суден безпосередньо в морі поменшало. Але у Керченській протоці росіяни штучно створюють черги і “вганяють” судновласників у збитки”, – розповідає у коментарі ВВС News Україна Борис Бабін.
Глава Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс (на сьогодні – звільнений з посади) в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” наприкінці минулого року розповідав, що з 2014 року азовські порти недоотримали доходів на суму близько шести млрд гривень.
За його словами, порти у Бердянську та Маріуполі втратили практично половину вантажів, а кількість суднозаходів зменшилася більш ніж удвічі.
Однак Москва заперечує звинувачення у штучній затримці суден.
Росія твердить, що перевірки відбуваються відповідно до двосторонніх угод з Україною і що доступ в Азовське море і прохід Керченською протокою не змінилися у порівнянні з періодом до 2014 року, тобто до анексії Криму.
З чиєї вини “тривожна ситуація”?
Окрім того, кажуть експерти, Росія зберігає військову присутність в усій акваторії Азовського моря. Кораблі ФСБ, Прикордонної служби перебувають у безпосередній близькості до узбережжя материкової України.
“Росія повністю контролює Азовське море та Керченську протоку”, – констатує юрист, експерт з міжнародного морського права Борис Устименко у Facebook.
Колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк заявляв про те, Росія неодноразово оголошувала проведення військових навчань, обмежувала значні ділянки акваторії Чорного та Азовського морів, хоча насправді навчання не проводилися. Натомість блокувалися сектори для комерційного судноплавства.
“Для нас критично важливо, аби ситуація розглядалася в контексті безпеки всього регіону, всього європейського та євразійського простору, тому що зараз, як ми знаємо, відбувається мілітаризація Чорного моря, нарощується військова присутність Російської Федерації”, – заявляв Загороднюк.
Що каже Росія?
Російське зовнішньополітичне відомство запевняє, що Росія не має наміру нарощувати військову присутність в регіоні і що напружену ситуацію навколо Азова створює Україна, а не Росія.
“У нас на Азові немає військових баз, а військові кораблі в основному забезпечують безпеку Кримського мосту. Ніякого нарощування військової потуги в Азові ми не плануємо”, – заявляв заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін.
Він звинувачував Україну у створенні в Азовському морі “тривожної ситуації” через намір побудувати у Бердянську військово-морську базу і періодичні військово-морськи навчання української армії.
Наприкінці 2016 року в Бердянську Україна почала будівництво бази. Вона має включати кілька дивізіонів броньованих артилерійських катерів й підрозділи берегової артилерії. У грудні 2019-го командувач ВМС Збройних Сил України Ігор Воронченко повідомив, що на Азовському морі створили дивізіон надводних сил, які базуються у портах Бердянська та Маріуполя.
Безпека Азова і “мирне врегулювання” на Донбасі
Розмиті угоди про статус Азовського моря і Керченської протоки, підписані Києвом та Москвою ще за часів президентства Леоніда Кучми, дають можливість Росії трактувати їх по-своєму.
Експрезидент Петро Порошенко у листопаді 2018 року, після збройного захоплення українських моряків у Керченській протоці, закликав НАТО направити туди військові кораблі. Цей заклик не був почутий.
А у Кремлі назвали такі пропозиції “такими, що провокують напруженість”.
Водночас країни альянсу ухвалили кілька рішень про технічну допомогу Україні.
Так, Пентагон має намір надати українським прикордонникам протиартилерійські радіолокаційні станції та патрульні катери Mark VI.
Прикордонна служба також повідомляє, що Франція надасть Україні 20 патрульних кораблів французької компанії ОСЕА.
“Морська ділянка українського кордону на сьогодні найбільш незахищена – ми потребуємо посилення та мобільності на воді. В окупованому Криму залишилися бази та 19 наших прикордонних кораблів і катерів, а 80% наявних суден – технічно застарілі та потребують постійного оновлення”, – заявляв міністр внутрішніх справ Арсен Аваков у парламенті на початку березня.
“Не підливати масла у вогонь”
Наприкінці лютого на узбережжі Азовського моря українські десантники вкотре провели навчання – відпрацьовували бойові стрільби та навички відбиття десанту противника.
Чи достатньо цих заходів? Експерти переконані, що ні.
“Я та інші експерти багато разів про це писали – треба в односторонньому порядку покінчити з цим “внутрішнім морем” і встановити (оголосити) державний морський кордон України в Азовському морі та прилеглій зоні, а це 12+12 миль, а також встановити виключну економічну зону. І захищати їх”, – вважає керівник агентства Black Sea News Андрій Клименко.
Борис Бабін нарікає на те, що українська влада взагалі не включає тему Азовського моря і Керченської протоки у переговори на міжнародному рівні.
“Чому це не робиться? Можливо, тому що пріоритет – це мирне врегулювання, і влада намагається не підливати масла у вогонь”, – додає Віталій Собкович.
