З поширенням коронавірусу туристична індустрія постала перед кризою, яка може виявитися найгіршою в історії.
Туризм давав близько десятої частини у рості глобальної економіки. Останніми роками галузь називали навіть її глобальним драйвером. Адже вона розвивалася значно швидше, ніж світова економіка загалом.
Вдарить по всіх
Після того, як економіка оговталася від фінансової кризи 2007-2008, туристичний бізнес зростав.
В останні роки його навіть стали називати серед драйверів загального економічного росту.
На цей рік прогнози були оптимістичними. За два місяці вони стали тотально негативними.
Очікується, що попит на подорожі у 2020 році скоротиться на 5% у Північній Америці, на 10% у Європі та на 25% – у решті світу.
За даними Світової ради з питань подорожей, ця індустрія дає 300 мільйонів робочих місць (дані 2018 року).
Там вважають, що через пандемію коронавірусу є ризик втратити до 50 млн робочих місць.
В останньому звіті, оприлюдненому організацією, припускається, що світовий туристичний сектор цього року може зменшитися на чверть.
Світова асоціація бізнес-подорожей підрахувала, що галузь може втратити до 820 млрд доларів на скасованих відрядженнях, конференціях та виставках.
Половина з цих втрат може припасти на Китай.
Дедалі більше компаній обмежують чи взагалі скасовують будь-які пересування співробітників. За опитуваннями, кожні три з чотирьох компаній скасували усі поїздки до Китаю, Гонконгу, Тайваню та інших країн Азійсько-тихоокеанського регіону.
Кожна друга компанія скасувала усі чи майже усі поїздки до Європи.
Загалом станом на зараз 43% компаній-членів Світової асоціації бізнес-подорожей скасували відрядження.
Кожне скасування поїздки, на відпочинок чи по роботі, означає не лише втрати для авіакомпаній та готелів, але й для багатьох інших бізнесів, що отримують гроші від тих, хто подорожує. Від бутіків люксових брендів у Парижі до продавців вуличної їжі в азійських країнах.
Оглядачі виділяють дві найпомітніші кризові хвилі: різке скорочення китайських туристів та загалом подорожей у Європі.
Китай: мільярдні втрати
За різними оцінками, у 2018 році китайські туристи витратили за межами своєї країни від 130 до 227 мільярдів доларів.
За 2019-тий даних щодо витрат поки що немає. Але відомо, що минулого року китайці 166 мільйонів разів були за кордоном.
Якщо вони не виїжджатимуть лише у першому кварталі цього року, можна припустити, що втрати обчислюватимуться десятками мільярдів доларів.
Міністр транспорту Китаю заявив, що під час святкування місячного нового року у 2020 китайці здійснили на 73% менше поїздок, ніж у 2019.
Кількість авіапасажирів з Китаю скоротилася на 84,5% лише за лютий.
“Тефлоновий” Таїланд спікся
За 25 років Таїланд пережив і масштабну економічну кризу (1997), і цунамі (2004), а також перевороти і протести (2006, 2008, 2010, 2014).
Але туристична статистика в цій країні в останні десятиріччя була позитивною.
Ця галузь розвивалася настільки швидко, що держава навіть отримала прізвисько “тефлоновий Таїланд”.
Якщо у 1960 році країну відвідали близько 80 тис. іноземних туристів, то минулого року їхня кількість сягнула 39 мільйонів. У 2019 туристичний бізнес приніс Таїланду 60 млрд доларів, – це п’ята частина національного доходу. Туристи з Китаю становили чверть від загальної кількості туристів.
За даними туристичного відомства країни, між кінцем січня та кінцем лютого кількість туристів у Таїланді скоротилася на 40% проти того ж періоду минулого року. Понад 80% цього скорочення дали “відсутні” китайці.
“Старий світ” старішає і хворіє
За місяць туристична галузь у Європі втратила близько 1 мільярда євро.
Про це заявив комісар ЄС з питань внутрішніх ринків Тьєрі Бретон.
У ЄС очікують, що туризм буде серед найбільш уражених коронавірусом бізнесів. Нині ЄС запускає спільний механізм моніторингу впливу коронавірусу на економіку.
Найбільші втрати, очевидно, будуть в Італії, де значний відсоток населення похилого віку називають серед чинників швидкого поширення хвороби.
Проте втрати Італії будуть значними не лише через те, що вона стала епіцентром поширення хвороби у Європі, але тому, що туризм є значною часткою економіки країни – близько 13%.
Загалом туристична галузь країни “коштує” близько 250 мільярдів доларів.
Нині, за даними державних органів, скасування бронювань у готелях в деяких регіонах доходить до 90%.
За попередніми розрахунками, втрати Італії від коронавірусу можуть сягнути понад 8 мільярдів доларів.
До спалаху коронавірусу Італія посідала перше місце серед європейських країн за кількістю авіамаршрутів до Китаю.
“Закриті Штати Америки” підраховують збитки
Хоч наразі північна Америка, і, зокрема, США не настільки потерпають від поширення коронавірусу, як Європа, оцінки втрат туристичної галузі там також вражають.
За оцінками Tourism Economics, збитки у галузі подорожей і туризму країни можуть становити щонайменше 24 млрд доларів.
Це у сім разів більше, ніж втрати від спалаху атипової пневмонії.
США можуть недорахуватися понад 8 млн туристів, і тоді ці втрати будуть більшими, ніж після атак 2001 року, коли кількість туристів скоротилася на 7,7 мільйона.
А це, у свою чергу, може призвести до втрати 825 тисяч робочих місць.
Літаки на землі
Світова авіаіндустрія, очевидно, буде серед найбільш постраждалих від коронавірусу.
Спочатку більшість авіакомпаній припинили чи скоротили рейси до Китаю. Потім удару зазнав авіабізнес у Європі.
А з рішенням президента США про 30-денну заборону на поїздки з Європи, криза у галузі набула дійсно глобального масштабу.
За останніми оцінками Міжнародної асоціації авіаційного транспорту (IATA), втрати галузі можуть сягнути 113 мільярдів доларів. Лише два тижні тому оцінки втрат не перевищували 30 мільярдів доларів.
Загалом, за оцінками IATA, міжнародний авіа бізнес може скоротитися на 19%.
Оглядачі порівнюють наслідки для галузі не лише із кризовим 2008, але й з ситуацією, що сталося після терористичних атак 11 вересня 2001 року.
Акції найбільшої авіакомпанії світу, American Airlines, впали на 32% від початку року, німецької Lufthansa – на 29%.
Лише з початку березня Lufthansa скасувала 7 100 рейсів у Європі, переважно з Німеччини до Італії. На землі залишаються близько 150 із 770 літаків авіакомпанії.
Європейська асоціація аеропортів передбачає, що від січня до березня кількість пасажирів скоротилася на 14%.
Деякі авіалінії продовжували рейси навіть із кількома пасажирами на борту, аби зберегти за собою часові слоти у великих аеропортах. Такі перельоти навіть стали називати “рейсами-привидами”.
Це пов’язано із регуляціями ЄС, так званим правилом “бери або втратиш”, коли компанія втрачає слоти, якщо не здійснює рейси. Втім, цього тижня голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляйден анонсувала тимчасове скасування цієї норми.
Круїзні лайнери: на карантині і в доках
До початку кризи круїзний бізнес процвітав – зростала і кількість бронювань, і вартість подорожей.
З початку поширення коронавірусу бронювання впали на 60%, – такі дані наводить Nomura Securities.
По тому, як круїзний лайнер Diamond Princess, на борту якого у карантині опинилися майже 3700 пасажирів, понад півтисячі з яких заразилися, і четверо померли, назвали “чашкою Петрі” для розповсюдження вірусу, акцій круїзних компаній стали стрімко падати.
Акції Carnival Corporation, якій належить Diamond Princess, а також інших провідних круїзних компаній, таких, як Norwegian, Royal Caribbean впали на 60-70% від січня цього року.
Згодом круїзним лайнерам почали відмовляти у стоянках в портах.
Royal Caribbean скасував 18 рейсів до Азії, що вже коштувало компанії 130 млн доларів.
Norwegian, яка скасувала 40 рейсів до Азії, заявила, що не пропонуватиме круїзи у цей регіон до кінця 2020 року, а скасовані рейси коштували компанії 16 млн доларів.
Carnival оцінює свої втрати у близько 440 млн доларів.
Сумну історію галузі може проілюструвати випадок із Majestic Princess, який почали будувати на замовлення Carnival Corp. саме для китайських туристів. Корабель має 19 палуб, 1 780 кают та понад 1 000 квадратних метрів люксових бутиків.
Проте нині лайнер перебуває у доках в Сінгапурі, а всі його майбутні 13 рейсів – скасовані.
До Louis Vitton – без черги
Швидке зростання китайської економіки призвело до того, що жителі цієї комуністичної країни очолили світовий список найбільших покупців товарів люксових брендів.
З початком карантину в Китаї акції виробників люксових товарів, таких, як LVMH чи Burberry Group падають в ціні.
Ralph Lauren, Coach, та Capri Holdings, яка володіє Michael Kors, Versace, Jimmy Choo, вже попередили, що очікують серйозні фінансові втрати.
Опитування, проведене серед керівників таких компаній показало, що виробники елітних товарів можуть втратити до 43 млрд доларів на продажах, що не відбулися. Це становить приблизно 15% від очікуваних доходів галузі.
Uber, страховики: нові кризові напрямки
Uber заявив, що призупинить аккаунти водіїв та працівників доставки, які захворіли на коронавірус.
Водночас компанія запропонувала 14-денну фінансову підтримку таким працівникам, аби вони спокійно могли вилікуватися і пройти карантин. Про розмір підтримки не повідомляється.
Про проблеми, пов’язані із поширенням коронавірусу, вже почали заявляти страхові компанії, які стикнулися як із підвищеним попитом на свої послуги у галузі подорожей, так і зі значними виплатами.
Британська LV заявила, що призупиняє страхувати туристичні подорожі. В компанії заявили, що впродовж двох останніх тижнів стикнулися із удвічі вищим попитом на туристичні страховки і змушені були підіймати ціни до рівня, який став неприйнятним.
Інша страхова компанія Aviva заявила про обмеження рівня покриття своїх страховок.
Проте інші компанії, такі, як AXA та RCA, поки що продовжують бізнес.
