19 березня видатній українській поетесі Ліні Костенко виповнюється 90 років. Вона — лауреатка Шевченківської премії, поетеса-шістдесятниця, почесна професорка «Києво-Могилянської академії», а свого часу відмовилася від звання Героя України.
Ліна Василівна народилася 19 березня 1930 року у Ржищеві Київської області.
Першу поетичну збірку «Проміння землі» видала у 1957 році. Із 1961 до 1977 року принципово не друкувалася.
Серед найвідоміших творів — «Берестечко», «Маруся Чурай», збiрки поезії «Вiтрила», «Проміння землі», «Сад нетанучих скульптур», прозовий роман «Записки українського самашедшого».
Ми зібрали добірку матеріалів Громадського радіо, присвячених поетці, чиї вірші стали символом незламності людського духу.
У тому, що Ліна Костенко не розкручена, як Шекспір, наша вина, — керівник Національної оперети
Директор та художній керівник Київського національного академічного театру оперети Богдан Струтинський тоді казав: «Ми маємо брати найкращі світові бренди. Ліна Костенко є саме світовим брендом. Можливо, вона не так розкручена, як Шекспір, але я думаю, що в цьому є наша велика вина».
11 поезій Ліни Костенко, які ми любимо на Громадському радіо
Колеги та колежанки Громадського радіо до дня народження Ліни Василівни поділилися улюбленими віршами поетки.
У 2018 році ми писали про те, що Ліна Костенко пише нову прозову книжку, а видавництво А-ба-ба-га-ла-ма-га також планує перевидати «Марусю Чурай».
Тоді директор видавництва Іван Малкович казав: «Ми очікуємо у Ліни Костенко нову прозову книжку. Це буде велика несподіванка, я думаю, дуже-дуже цікава».
Він розповів, що і поетичні збірки, і роман Ліни Костенко – серед бестселерів видавництва. Так, у трійці лідерів вибрані вірші «Триста поезій». Цього року було продано 22 тисячі примірників поетичної збірки.
Зазначимо, перший прозовий роман Ліни Костенко «Записки українського самашедшого» опублікували у 2010 році.
7 пісень на вірші Ліни Костенко — до дня її народження
«ТЕЛЬНЮК: Сестри» — «І знову пролог»
Jamala — «Неандертальці»
BRUTTO — «Вечірнє сонце»
Ігор Жук, Ольга Богомолець — «Що в нас було? Любов і літо»
Віталій Козловський — «І все на світі треба пережити»
Дмитро Лилик — «В пустелі сизих вечорів»
«АПОКРИФ» — «Вечірнє Сонце»
Шістдесятництво не закінчилось у 60-х роках — Оксана Пахльовська
У цьому матеріалі Андрій Куликов спілкувався із Оксаною Пахльовською:
«Для тих, хто не знає: Ліна Костенко – мама Оксани Пахльовської. Влив Ліни Костенко на політичне життя очевидний. Іван Дзюба – величезна постать в українській літературі. І самостійна, але набагато молодша, і більше в галузі культури Оксана Пахльовська. Три імені на обкладинці. Наскільки ви відчували себе учасницею діалогу?»
Оксана Пахльовська: Мама не хотіла свого імені ставити, але видавництво наполягало, оскільки там багато її матеріалів. Через це книжка «Поети для епох» перетворилася на «Гармонія крізь тугу дисонансів». Я себе почувала в центрі якоїсь зустрічі, яку я давно шукала. Іван Михайлович для мене як частина родини. Той факт, що вони з мамою продовжили діалогувати між собою, що почалося в 60 роки, це дуже дорого.
Країна за 25 років не здобулася на бодай мінімальне адекватне розуміння, що таке шістдесятники, які це трагічні багато в чому, переможні, складні постаті. І ми їх не всіх знаємо.
По-перше. Шістдесятництво – це комплексний феномен, бо це письменники, кінематографісти, художники, музиканти. Є громадянське суспільство, яке їх підтримувало – це теж шістдесятники.
А у 2015 році гурт Brutto опублікував на своєму каналі YouTube кліп з новою піснею «Вечірнє сонце, дякую за день!» на слова Ліни Костенко
Ігор Крикунов, керівник театру «Романс» та організатор Міжнародного фестивалю «Амала-2015», розповідаєв в ефірі Громадської хвилі про жертв Голодомору та про ромів, які також постраждали в цей період, і зазначав, що сподівається, що на захід прийде і Ліна Костенко, яку ромські культурні діячі називають «циганською музою».
