Із закриттям шкіл, магазинів і зупинкою окремих бізнесів через карантин чимало українців зіткнулися з кількома проблемами одночасно.
Важко доглядати за дітьми, які залишаються вдома, й водночас повноцінно працювати дистанційно. І це – якщо роботодавець взагалі запропонував вам таку можливість.
Так само важко знайти, з ким залишити дітей, а потім доїхати в офіс. Ще одна проблема, коли тебе просто змушують піти у неоплачувану відпустку.
Найгірший варіант під час довгого карантин – взагалі втратити роботу. За оцінками Міжнародної організації праці, через коронавірус без роботи у світі можуть залишитися від 5 до 25 млн людей.
Відпустка: за згодою чи примусова?
За трудовим законодавством України, у разі небезпечної ситуації для життя чи здоров’я працівника, яка виникла не з його вини, за ним має зберігатися середній заробіток.
На практиці ж роботодавці часто пропонують працівникам відпустку за власний рахунок.
Офіційно така відпустка є добровільною і оформлюється за згодою сторін. Але в народі її називають “вимушеною”.
Раніше вона не могла перевищувати 15 календарних днів (для пенсіонерів, які працюють, – 30 днів).
Проте за “антивірусним” законом безоплатна відпустка, проведена у карантині, не включається у загальний строк.
На період карантину роботодавець може доручити працівнику, зокрема, й держслужбовцям, виконувати роботу з дому. Проте поки що це найменш врегульований варіант.
Українське трудове законодавство є настільки застарілим, що робота з дому регулюється ще “Положенням про умови праці надомників, затвердженим постановою Державної служби з питань праці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 вересня 1981 року №275”.
Тож виглядає, що більшість компаній пробує “домашню роботу” вперше.
Працівник може піти у звичайну оплачувану відпустку, але повинен врахувати, що цього року вже не зможе відпочивати стільки днів, скільки проведе на карантині.
Люди, в яких є діти, можуть ще взяти відпустку по догляду за дитиною.
Що з приватним бізнесом
В реальності ці варіанти матимуть свої особливості на кожному підприємстві.
Не секрет, що багато українців і досі отримують зарплату “в конвертах”. Переважно ті, хто працює на приватний бізнес.
Частково такі зарплати вийшли з “тіні” завдяки зменшенню податку на доходи фізичних осіб. Проте “конверти” не зникли. Роботодавці й надалі платять значні податки на робочу силу, а відтак, не зацікавлені відкривати правдиві цифри виплат.
Бізнес вже тривалий час закликає владу зменшити податкове навантаження на фонд оплати праці. Проте є не так багато альтернативних джерел наповнення бюджету, а тому за такі зміни не взявся жоден уряд, навіть з тих, хто позиціонував себе як реформаторський.
Нині, під час карантину, коли багато підприємств змушені обмежувати роботу, лише добра воля роботодавця може спонукати продовжувати виплачувати вміст “конвертів”.
Проте, щоб уникнути марних витрат і банкрутства, власники таких компаній і підприємств цілком можуть піти на скорочення персоналу чи порадять піти у відпустки без збереження зарплати.
Втім, на такі кроки змушені йти і приватні компанії з цілком “білими” зарплатами. Наприклад, керівник мережі кінотеатрів Multiplex Роман Романчук у своєму Facebook оприлюднив звернення до президента, в якому закликав надати бізнесу безвідсоткові кредити – виключно на забезпечення фонду оплати праці.
Нині ж, за словами Романчука, в його компанії “через карантинні обмеження кожного дня йдуть у неоплачувану відпустку сотні працівників”.
З іншого боку, приватний бізнес є більш креативним, а тому може запропонувати своїм працівникам гнучкіші форми роботи.
Приміром, як розповів інженер одного з приватних підприємств у Києві, працівники підписали документ, що вони ознайомлені з умовами роботи в умовах карантину, але отримали можливість самостійно розробити графік чергування, залежно від роботи і “проєктів”, які потрібно виконати.
Крім того, за “антивірусним” законом ФОПи на два місяці звільнені від сплати ЄСВ (Єдиного соціального внеску). Проте, як зауважила Ніна Южаніна, народний депутат від “Європейської солідарності”, “канікули” стосуються лише самих підприємців, а не їхніх найманих працівників.
Підприємець може не платити податок за себе, але повинен сплатити його за тих, кому дає роботу. Дії підприємця за таких умов очевидні.
А як медики?
В “антивірусному” законі йдеться про те, що медичні працівники, “які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу (COVID-19)” на час, поки тривають ці роботи, мають отримати доплату у 200% від зарплатні.
За законом, на доплати можуть розраховувати й певні категорії працівників, які забезпечують основні сфери життєдіяльності.
Окреме питання – це ситуація вчителів, які разом зі своїми учнями після оголошення карантину опинилися у підвішеному стані.
В одній з київських шкіл ВВС News Україна розповіли, що вчителі наразі працюють з дому зі збереженням середньої зарплати. А от технічний персонал – прибиральниці, секретарі, бібліотекарі, охоронці – отримали лише вказівку “тимчасової заборони на контакти зі сторонніми”, тож ходять на роботу.
50% і самоізоляція
Згідно із законом про запобігання коронавірусу, Фонд соціального страхування має компенсувати 50% заробітної платні у разі самоізоляції.
Але є одне але. Ця самоізоляція має відбуватися під медичним наглядом.
Аби отримати таку допомогу, треба звертатися до медичних закладів.
Ті, хто вирішив ізолюватися самостійно, отримати її не зможуть.
