Під час пандемії багато українців натрапили на примусові звільнення, виселення з орендованого житла і неможливість дістатись до робочих місць. Судова експертка Анна Клєцова розповіла DW, що робити у таких випадках.
Через пандемію коронавірусу в одній за іншою областях України запроваджують режим надзвичайної ситуації. DW розпитала директорку аудиторської фірми “Зєвс”, судову експертку Анну Клєцову про те, що робити громадянам у випадку звільнення, як поводитися, якщо неможливо оплачувати оренду житла чи борги, а також як вірно оформити перебування на карантині.
Deutsche Welle: Уже з 23 березня більшість громадян в Києві та в деяких областях не зможуть користуватися громадським транспортом. Що робити людям у тому випадку, якщо роботодавець не відпускає їх на карантин, а дістатися до місця роботи фізично неможливо?
Анна Клєцова: Якщо громадський транспорт не працює і людина не може приїхати і виконувати свої обов’язки, то саме роботодавець зобов’язаний організувати доставку персоналу на місце роботи. Однак є непорядні керівники, які можуть розцінювати це як прогул і наполягати на звільненні. Однак в ситуації, яка склалася в Україні, для цього немає жодних законних підстав і надалі ці звільнення можна буде оскаржити в суді. Такі випадки розглядатимуться як грубе порушення трудового законодавства і до керівників може бути застосована стаття 172 Кримінального кодексу України, яка передбачає штраф від 34 до 51 тисячі гривень.
Анна Клєцова
А що саме можуть робити працівники у ситуації, що склалась?
Працівник може написати заяву на ім’я роботодавця про те, що бажає працювати дистанційно, тобто віддалено. Її можна надіслати електронною поштою. Якщо роботодавець згоден, то він видає наказ про таку можливість. Але є один момент – в українському трудовому законодавстві віддалена робота ніяк не регулюється. А в законі, ухваленому 18 березня, передбачено, що роботодавці можуть доручати працівникам працювати з дому – тобто це не обов’язок, а право.
Другий варіант – піти в щорічну відпустку. Звичайна тривалість відпустки – 24 календарних дні, якщо працівник працює за комп’ютером, то до них додається ще чотири дні. Якщо йдеться про маму з двома дітьми до 14 років, то додається ще 10 календарних днів. Всі види відпусток можна подивитися в законі про відпустки. Якщо ж людина під час цієї відпустки захворіє, то на час хвороби відпустка продовжується, а лікарняний підлягає оплаті.
Третій варіант – відпустка за свій рахунок на час дії карантину. Термін цієї відпустки не встановлений, він діє, поки триває карантин. Для цього також потрібно написати заяву на ім’я керівника. Ініціатива повинна виходити тільки від працівника.
Що робити у тому випадку, якщо роботодавець не відпускає на карантин, а людина боїться або не хоче з якихось причин ходити на роботу?
Скористатися варіантами запропонованими вище, у крайньому випадку написати заяву про надання відпустки за свій рахунок на час дії карантину.
Якщо роботодавець вирішив відправити персонал додому, то який варіант краще всього вибрати: дистанційна робота, відпустка за свій рахунок або простій роботи?
Найідеальніший варіант для працівника – вибрати простій. Це означає, що людина не працює, на роботу не ходить, а заробітна плата нараховується і податки за неї сплачуються. Згідно зі статтею 113 Кодексу законів про працю, за працівником зберігається 2/3 його тарифного окладу або ставки.
Як оплачується лікарняний у тому випадку, якщо у людини був коронавірус або була підозра на коронавірус і людина не могла ходити на роботу?
Період перебування в лікарні, самоізоляція зараховуються як тимчасова непрацездатність. Оформляється лікарняний лист, який підлягає оплаті. Перші п’ять днів оплачують роботодавці і сума оплати залежить від кількості відпрацьованих до цього працівником років – в середньому від 50 до 100 відсотків. З шостого дня лікарняний оплачується з фондів соціального страхування. У ситуації з коронавірусом застосовується коефіцієнт 0,5 стосовно всіх працівників, незалежно від стажу.
Але якщо людина працювала неофіційно, то ні оплачуваної відпустки, ні лікарняного у неї немає. У цій ситуації можна сподіватися тільки на те, що роботодавці будуть соціально відповідальними в плані відшкодування витрат своїх працівників.
Що робити людям, яких відразу звільняють через ситуацію в країні? В якому форматі краще всього оформити звільнення?
Дуже важливо – не писати заяву на звільнення за власним бажанням, оскільки надалі оскаржити його буде неможливо. Якщо людину змушують звільнятися, то, можливо, варто сказати, що працівник звернеться до Державної служби з питань праці. На цей час мораторію на їхні перевірки немає, тому можна пригрозити. Якщо тиск здійснюється на весь колектив, то можна поговорити з усіма співробітниками і написати керівнику колективне звернення.
Якщо працівник не хоче сперечатися, то він може написати заяву на звільнення “за згодою сторін”. У цьому випадку він зможе потім отримувати допомогу по безробіттю.
Що робити тим людям, які через ситуацію з пандемією і втратою роботи не можуть оплачувати оренду житла? І якщо вони при цьому не можуть нікуди виїхати, тому що транспорт не працює?
Це дуже складне питання. В ідеалі потрібно подивитися умови договору про оренду. Але найчастіше таких договорів немає. Єдиний варіант – говорити з орендодавцем, пояснити ситуацію і м’яко нагадати йому, що виселення є порушенням правил карантину. Крім того, карантин віднесений до форс-мажорних обставин. Якщо це не діє, то можна звернутися із заявою в поліцію про виселення з квартири в період дії карантину.
Що робити людям, які не можуть оплачувати комунальні послуги? Чи є якісь пільги на час пандемії?
З 18 березня діє норма, за якою на час дії карантину та протягом 30 днів після його закінчення не можна зупиняти надання житлово-комунальних послуг, навіть якщо людина їх не оплачує. Також заборонено примусове виселення і не можуть нараховуватися штрафи і пені за несвоєчасну оплату комунальних послуг.
Що відбувається, якщо людина не може під час карантину оплачувати кредит?
З 1 березня до 30 квітня скасовані санкції за прострочення оплати споживчих кредитів і відсотків за ними, також заборонено підвищувати процентну ставку. Але нікого не звільнили від погашення тіла кредиту – просто скасували санкцію за прострочення. Сам кредит потрібно гасити, але можна оплатити його пізніше. Я твердо впевнена в тому, що найголовніше – це гідне сприйняття ситуації. Зміни – це нове. Так, вони можуть лякати. А ми повинні бути впевнені в тому, що все пройде, а найкраще – попереду!
