Заходи, які держава запроваджує проти поширення коронавірусу, викликають у громадян і бізнесу більше побоювань, ніж сама хвороба. Чиновники керуються принципом, що краще пересидіти вдома без грошей, ніж чекати повторення в Україні італійського сценарію епідемії.
За останні тижні у країні закрилися ресторани, кафе, непродуктові магазини, у великих містах зупинено громадський транспорт. Скасовані всі концерти і спортивні змагання, закриті кордони і, по суті, паралізована робота туристичної галузі.
У МОЗ і МВС вважають, що цього недостатньо, а тому наполягають на посиленні карантину, аж до введення НС. Бізнес же побоюється, що подальші кроки держави призведуть до закриття підприємств, а потім – до зростання безробіття й злочинності. І, у кінцевому рахунку, навіть це не зупинить епідемію. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.
Пандемія коронавірусу зашкодить світовій економіці більше, ніж кризи останніх десятиліть. У 2020 році спад буде таким самим або навіть більшим, ніж після фінансової кризи 11 років тому, заявила глава МВФ Крісталіна Георгієва. На відновлення країнам буде потрібно кілька років, вважає глава Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Анхель Гурріа.
Ключова проблема, так чи інакше, зводиться до того, що уряди по всьому світу навіть не можуть оцінити, скільки їм буде потрібно коштів для боротьби з вже зростаючим безробіттям та реанімації малого та середнього бізнесу. До того ж до цих пір не ясно, коли темпи зараження підуть на спад.
Україна, ледве встигнувши намацати макроекономічну стабільність, ризикує з головою піти у нову кризу, вийти з якої буде набагато складніше, ніж країнам ЄС. Річ у тім, що Євросоюз готовий вкладати десятки мільярдів євро в найбільш постраждалі від коронавіруса економіки. У нас же такого запасу міцності немає.
Паніка у Facebook
Масштаби пандемії в Україні поки менше, ніж у багатьох західних країнах. Тоді як заходи, які застосовує влада у нас, істотно жорсткіше. А в останні дні від чиновників і зовсім звучать заклики ще більше посилити карантин, аж до введення надзвичайного стану. На цьому наполягає міністр охорони здоров’я Ілля Ємець, у цьому його підтримує міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Головна мета, яку ставлять прихильники цієї ідеї, – обмежити пересування громадян, тим самим не давши вірусу поширюватися швидше. Які обмеження будуть після введення НС – невідомо. Всі деталі мають бути виписані в указі президента. До речі, у понеділок, 23 березня, ввечері прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що у НС поки немає необхідності.
Але заклики політиків, по суті, згорнути економіку явно не додають оптимізму. “Підприємства критичної промислової інфраструктури – решта мають бути закриті і люди повинні бути вдома на карантині. Про збитки і компенсації подумаємо і вирішимо пізніше, коли виживемо”, – заявляв у суботу Арсен Аваков.
Приблизно у цей же час Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства почало формувати список так званої критичної інфраструктури, сфер діяльності, які продовжать працювати на період карантину. Але виборчий підхід викликав хвилю критику і побоювань з боку бізнесу.
Навіть екс-міністр економіки Тимофій Милованов заявив, що “під час кризи економіка повинна працювати”, а “масова зупинка підприємств державою – це самогубство для економіки”.
Після цього чиновники були змушені виправдовуватися. “Ми не плануємо зупиняти економіку. Обмеження поки що плануються на тому ж рівні, які були на сьогодні: сфера послуг (ТРЦ ресторани (крім на винос), туристичні (поїздки, – ред.), кінотеатри)”, – повідомила у Facebook заступник міністра економіки Світлана Панаіотіді.
Вже у понеділок радник Кабміну з економічних питань Олексій Мушак заявив, що підхід змінено: замість тих, хто зможе працювати, буде список тих сфер, які доведеться обмежити. І поки, за його словами, не планується більше обмежень за сферами діяльності, ніж вже запроваджено.
Після низки заяв чиновників група бізнес-асоціацій єдиним фронтом виступила зі своїм набором вимог, рекомендацій та прохань до влади. До опублікованої у понеділок заяви приєдналися Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА), “Спілка українських підприємців”, IT Ukraine, Федерація роботодавців, Український клуб аграрного бізнесу та інші.
Борючись з поширенням вірусу, державі слід максимально зберегти канали збуту для бізнесу, вважають у цих асоціаціях. Зупинка більшості компаній призведе до того, що мільйони українців втратять роботу, а бюджет – більшу частину доходів. Це загрожує негативними соціальними наслідками, випливає з їх заяви.
“Велика кількість людей, не маючи накопичень і втративши засоби до існування, від відчаю може вийти на вулицю з протестами, а фінансових і організаційних ресурсів для боротьби з вірусом у держави стане набагато менше”, – впевнені у бізнес-співтоваристві.
Ефект доміно для економіки
Бізнес побоюється, що найближчим часом влада зробить більш жорсткі кроки щодо карантину і, можливо, навіть запровадить надзвичайний стан, пояснив РБК-Україна голова Ради Федерації роботодавців України (ФРУ) Дмитро Олійник. Початковий план Мінекономіки про формування списку критичної інфраструктури, на його думку, був першим етапом підготовки до закриття підприємств.
“Але мені здається, що сьогодні нас почули. Вчора створювався реєстр підприємств критичної інфраструктури з точки зору того, що хто потрапить у реєстр, той і працює. Сьогодні Мінекономіки змінило модель. Вони пішли по моделі, яку ми пропонували спочатку: давайте подивимося, що можна обмежити з точки зору карантину, починаючи від перетікання людей з регіону в регіон (особливо там, де є спалахи вірусу) і локалізації економічної активності”, – пояснює керівник ФРУ.
Україна не може собі дозволити такі радикальні кроки, як масова зупинка підприємств, оскільки це порушить безліч виробничих ланцюжків. І удар буде набагато сильніше, ніж країна зможемо перенести, погоджується фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.
“Як і у будь-якій фінансовій кризі трапляється колапс, і далі йде ефект доміно. І заздалегідь передбачити його неможливо. Так само, якщо ви ставите на утримання всю економіку, далі почнеться ефект доміно”, – міркує співрозмовник.
На думку Фурси, “сильна сторона” України у даному випадку як раз у тому, що ті сектори послуг, які вже обмежені, мають невисокий внесок в економіку. Тоді як основну експортну виручку приносять аграрії, сектор IT і металурги.
“Якщо ми почнемо все обмежувати, це вдарить по всіх цих секторах, і виллється у величезні економічні проблеми, які будуть коштувати для здоров’я набагато більше, ніж шкода від коронавірусу. Карантин потрібен, він стримує поширення вірусу. Але якщо він повсюдний, він призводить до зростання безробіття, а як результат – злочинності і насильства, що вже дійсно вартує життів”, – вважає Фурса.
І що важливо: бізнес вже відчуває наслідки від введених обмежень. Як пояснив Дмитро Олійник з ФРУ, практично всі підприємства, що входять в їх організацію, перевели на віддалений, домашній режим роботи офісний і адміністративний персонал.
“Навіть інженерно-конструкторський персонал, який не задіяний у прямому виробництві, працює віддалено. Скоротилися інвестиційні програми, люди, які були задіяні у запуску нових проектів, також знаходяться у віддаленому режимі роботи”, – уточнив Олійник.
Поки незрозуміло, як довго триватиме і наскільки болючим для бізнесу виявиться цей удар, каже виконавчий директор ЄБА Ганна Дерев’янко. Подальші різкі і емоційні дії з боку влади можуть призвести до того, що від економічної кризи та економічного голоду українці постраждають більше, ніж, власне, від самого захворювання.
“Незрозуміло скільки цей марафон доведеться бігти – два тижні або більше, кілька місяців. Навіть великі корпорації, великі підприємства не можуть до кінця прорахувати для себе негативний ефект. Що тоді вже говорити про дрібних і середніх. Вони можуть закритися і вже взагалі не ожити після таких потрясінь”, – вважає Дерев’янко.
Ключовими викликами, поряд з поширенням COVID-19, бізнес вважає кризу на міжнародних фінансових ринках, відсутність співпраці з МВФ і загрозу дефолту, пояснив у коментарі РБК-Україна президент Американської торговельної палати в Україні (ACC) Андрій Гундер.
У нинішніх умовах більше половини компаній, які минулого тижня опитала ACC, планують підтримувати чисельність персоналу і навіть наймати новий. Але майже чверть компаній готує скорочення, уточнив він.
“Бізнес найнижче оцінив ефективність податкових заходів, заходів щодо впровадження відповідальності за недотримання режиму карантину, заходів щодо обмеження громадського транспорту та митних заходів”, – зазначив він.
При цьому, за його словами, найбільш ефективними діями уряду щодо боротьбі з поширенням коронавірусу бізнес назвав дозвіл здійснювати банківську і страхову діяльність, а також дозвіл торгівлі продуктами харчування, паливом, засобами гігієни та роботу аптек.
Соціальний фактор
Блокування або повна зупинка економіки загрожує тим, що державі нізвідки буде поповнювати запас для виплат безробітним або підтримки системи охорони здоров’я, переконана виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Ганна Дерев’янко.
“Україна зі своїми державним бюджетом не може змагатися з такими серйозними економіками, як у Китаї, Великобританії або США. З одного боку, необхідно знизити вплив коронавіруса на людей, вберегти якомога більше громадян. І бізнес у цьому зацікавлений. Але якщо ж повністю зупинити економіку, то виникає велике питання, а чи зупинить такий крок вірус? Підняти економіку з лежачого стану буде неймовірно складно”, – впевнена Ганна Дерев’янко.
До того ж закриття бізнесу та скорочення податкових надходжень навряд чи дозволить уряду виконати план щодо компенсацій для тих, хто залишився без засобів до існування на період карантину і компенсувати населенню частину витрат на комунальні послуги. З цим погоджується більшість опитаних експертів.
“Коли зупиняється 3% економіки, у держави можуть бути можливості для компенсацій. Але коли зупиняється 90% економіки, такої можливості у держави не буде. І потім перезапустити економіку можливості не буде”, – впевнений Дмитро Олійник.
Не варто забувати, що саме бізнес надає підтримку державі, допомагаючи із закупівлями необхідних препаратів і медичного обладнання, каже Олійник. Підприємства співпрацюють з опорними лікарнями у регіонах, у тому числі і в частині закупівлі апаратів ШВЛ (штучної вентиляції легенів).
“Особлива наша увагу до лікарів. Зараз планується створення регіональних фондів доплат лікарям. Закуповуємо все, що стосується захисту для їх роботи: костюми, окуляри, маски, рукавички”, – розповів керівник ФРУ.
Союзник в особі МВФ
Ставши на шлях боротьби з пандемією, Україна зробила запит на додаткову фінансову підтримки МВФ. На думку Сергія Фурси, у поточних умовах Фонд погодить уряду збільшення бюджетного дефіциту, можливо, навіть у два рази – умовно до 5% ВВП.
“Це шлях, по якому зараз йдуть всі країни світу, це шлях, який рекомендують економісти, і тому це – природний шлях. Важливо розуміти, що збільшення дефіциту відбувається для того, щоб підтримати тих, по кому б’є найсильніше ця криза. Держава повинна підтримати тих, хто може залишитися без джерел існування у результаті обмежувальних заходів, які запроваджує сама держава”, – вважає експерт Dragon Capital.
Підтримка бізнесу, на його думку, повинна бути спрямована на те, щоб підприємства могли зберігати робочі місця і платити зарплати, щоб швидше вийти з цієї кризи. Але при цьому, на думку співрозмовника, владі не варто йти популістським шляхом, наприклад, збільшуючи пенсії, коли для цього немає ресурсу.
“Втративши доходи, люди почнуть менше споживати, що також сильно вдарить по економіці. Важливо, щоб той невеликий обсяг коштів, який ми отримаємо, і який нам погодить МВФ, було витрачено з розумом і саме на тих, хто багато втратить”, – говорить Фурса.
