Коли помирає близька людина, попрощатися з нею – найважливіше для кожного з нас. Але коронавірус вкрав у італійців навіть цю можливість.
Він позбавляє покійних можливості гідно піти і загострює горе живих неможливістю бути у цю хвилину поруч.
“Пандемія вбиває двічі, – каже Андреа Черато, працівник компанії з ритуальних послуг у Мілані. – Спочатку вона змушує помирати в ізоляції, а потім не дозволяє провести людину в останню путь”.
Вбиті горем родини не можуть з цим змиритися, каже пан Черато.
Смерть в ізоляції
Багато жертв Covid-19 вмирають в ізольованих лікарняних боксах, куди не пускають ані рідних, ані друзів. Відвідування там заборонили через високу ймовірність зараження.
Медики кажуть, що вірус не передається після смерті хворого, але він ще кілька годин може залишатися на його одязі. Тому тіла відразу герметично пакують.
“Дуже багато сімей просять нас дозволити їм востаннє подивитись на померлого. Але це заборонено”, – говорить Массімо Манкастроппа, трунар з Кремони, міста в Ломбардії.
Переодягнути покійного у його улюблений або найошатніший одяг, як ведеться, неможливо. Усіх ховають в однакових лікарняних робах.
Але пан Манкастроппа робить все, що може.
“Ми кладемо одяг, який передає нам родина, поверх тіла – так, ніби одягаємо покійного”, – говорить трунар.
“Їм залишається тільки довіряти нам”
У нинішній безпрецедентній ситуації функції родичів, друзів і священника несподівано лягли на трунарів, адже у момент смерті людини її найближчі, зазвичай, самі перебувають на карантині.
“Ми беремо на себе всю відповідальність за покійних”, – говорить Андреа Черато.
“Ми надсилаємо сім’ям фото труни, у якій поховають їхню близьку людину, самі забираємо тіло з лікарні та ховаємо або кремуємо його. Їм нічого іншого не залишається, як довіритися нам”, – продовжує працівник компанії з ритуальних послуг.
Найскладніше для нього – це неспроможність полегшити страждання близьких покійного. Він навіть не може запропонувати їм звичайний перелік послуг, адже він тепер дуже обмежений.
“Ми не можемо одягати [покійних], не можемо їх зачісувати, робити посмертний макіяж – не можемо зробити їх гарними і умиротвореними. І це дуже сумно”, – говорить пан Черато.
- Коронавірус: що він робить з організмом
- Як перевіритися на коронавірус?
- Чи захищають медичні маски від вірусу?
Борг перед покійними
Андреа Черато займається ритуальними послугами 30 років, продовжуючи справу свого батька.
Він вірить, що навіть незначні моменти можуть полегшити стан близьких покійного: “Доторкнутися до щоки коханої людини востаннє, потримати її за руку, побачити, що в останню путь вона йде гідно – це вкрай важливо. Неможливість це зробити завдає серйозної психологічної травми”.
У розпал епідемії трунарям доводиться відчувати натиск родичів. Через зачинені двері їм намагаються передати написані від руки записки, родинні реліквії, малюнки і вірші з проханням покласти все це в труну покійному.
Але зараз це неможливо. Поховання сторонніх предметів тимчасово заборонили.
Якщо людина померла вдома, трунарі приходять забрати його у повному захисному костюмі: окуляри, маска, рукавички та спецодяг. Для тих, у кого щойно померла близька людина, це додатковий стрес.
Багато трунарів самі перебувають на карантині, їхні офіси зачинені. Є побоювання, що у тих, хто поки працює, незабаром закінчаться засоби захисту.
“Нам вистачить спецзасобів ще на тиждень, коли вони закінчаться, ми просто не зможемо працювати. І ми – найбільша мережа ритуальних послуг в країні. Навіть не уявляю, як справи у інших”, – говорить пан Черато.
Заборона на похорон
Через коронавірус в Італії заборонили проводити заупокійні служби. Для країни з глибокими католицькими традиціями – це безпрецедентний крок.
Андреа ховає когось щонайменше раз на день, і через карантин ніхто не приходить попрощатися з покійним.
“На похованні можуть бути присутні тільки одна-дві людини. [Якщо хтось і приходить], сил виголосити промову ні у кого немає, і процес відбувається у повній тиші”, – розповідає трунар.
Він намагається уникати таких ситуацій. Андреа їде до церкви, відкриває багажник з труною і просить священника пришвидшеним порядком провести обряд благословення.
Найчастіше це займає лише кілька секунд, тому що на трунаря вже чекає наступна жертва коронавірусу.
Країна трун
Поховальна індустрія в Італії переживає найбільше навантаження, а кількість померлих продовжує зростати.
Станом на 24 березня від Covid-19 в країні померли майже 7 тисяч осіб. Це більше, ніж у будь-якій іншій країні світу.
“Біля нашого відділення в Кремоні (Ломбардія) домовини вишикувалися у ряд. Це нагадує супермаркет”, – говорить пан Черато.
Морги в лікарнях на півночі Італії переповнені.
“Каплиця лікарні у Кремоні більше схожа на майстерню теслі”, – говорить працівник місцевого відділення Массімо Манкастроппа.
Десятки трун також стоять в церквах, чекаючи своєї черги на поховання.
Але в Бергамо, місті, де померло найбільше людей, цвинтарі переповнені. Для вирішення проблеми задіяли військових.
Вночі минулого тижня місцеві жителі у повній тиші спостерігали, як колона армійських вантажівок везла вулицями міста понад 70 трун.
В них лежали мешканці Бергамо, яких вивозили до сусіднього міста для кремації. Це, мабуть, найбільш шокуюче видовище від початку спалаху епідемії в Італії.
Скромні перевізники душ
Лікарів і медперсонал в Італії називають героями, що рятують людей у ці темні для країни часи. Працівники ритуальних фірм і поховальних бюро лишаються в тіні.
“Багато хто вважає нас просто перевізниками душ” – говорить Массімо.
За його словами, багатьом італійцям вони нагадують Харона, зловісного міфологічного персонажа, що перевозив померлих через річку, що відокремлює світ живих від світу мертвих.
Невдячна справа в очах багатьох.
“Але запевняю вас, все, чого ми хочемо, – зробити смерть людини максимально гідною”, – говорить трунар.
#Andratuttobene – найпопулярніший гештег в Італії від початку епідемії. Італійською він означає – “все буде добре”. Його використовують разом із зображенням веселки.
Поки підстав для радощів немає. Всі моляться за те, щоб знову зійшло сонце, але коли це буде – не знає ніхто.
