Пригадаймо разом, що відбувалося у світі 28 березня.
Ідею літнього часу запропонував 1784 року Бенджамін Франклін. А понад століття пізніше її активно пропагував англієць Вільям Віллет. Думка про користь зміни часу осяяла Віллета, архітектора із Числгерста, коли він влітку, раннім ранком прогулювався верхи на коні. Віллет помітив, що віконниці багатьох будинків були замкненні. “Яке марнування денного світла!” — мабуть, подумав він і почав у парламенті Великобританії кампанію за введення законопроекту про зміну часу. Переводячи навесні та влітку годинники на 80 хвилин вперед — чотири рази по 20 хвилин, а восени назад, так люди матимуть увечері більше денного світла.
Так, у 1908 році Великобританія першою перейшла на літній час. СРСР вперше перейшов на літній час у 1917 році, а з 1981-го перехід на “літній” час знову було відновлено.
28 березня 1797 року в США запатентували перший пральний пристрій – пральну дошку.
1891 року відбувся перший чемпіонат світу з важкої атлетики.
В 1930 році в Туреччині замість грецьких назв міст Константинополь і Ангора були затверджені офіційні турецькі назви — Стамбул і Анкара.
1971-й — в СРСР почато випуск автомобіля “Жигулі”.
За основу першої моделі “Жигулі” була взята дороблена італійська модель FIAT-124R. Під торговою назвою “Жигулі” продавалися автомобілі родини ВАЗ-2101—2103 на внутрішньому та міжнародному ринках (окрім декількох європейських держав, де слово “Жигулі” покупці асоціювали з сумнівним словом “жигало”, а також у Угорщині, де воно взагалі співпадало з нецензурним словом). Тому на зовнішньому ринку торгова марка “Жигулі” була достатньо швидко замінена на LADA. Сьогодні, модельний ряд автомобілів “Жигулі” знаходиться на 10 позиції у списку найбільш популярних автомобілів у світі.
У 1986-му американці провели акцію в рамках найбільшого благодійницького заходу для збору коштів для голодаючих дітей Африки.
О 10:15 за тихо-океанським часом більше 6000 американських радіостанцій всіх форматів мовлення одночасно запустили в ефір пісню “We are the World”.
Народилися:
У 1709 році — Олексій Розумовський, російський граф, генерал-фельдмаршал.
Олексій Розумовський— таємний чоловік імператриці Єлизавети. За активної участі Розумовського у 1745 році відновлено Київську митрополію, а через два роки . проголошено царську грамоту про обрання гетьманом його брата Кирила Розумовського.
1868 року народився Максим Горький (Олексій Пєшков), російський радянський письменник, громадський діяч („Мати”, “На дні”).
1912 рік — Марина Раскова, радянська льотчиця, майор; одна з перших жінок, удостоєна звання Герой Радянського Союзу.
Марина Раскова як штурмана брала участь у встановленні світового авіаційного рекорду дальності на літаку АІР-12; у встановленні двох світових авіаційних рекордів дальності на гідролітаку МП-1; здійснила безпосадочний переліт “Москва-Далекий Схід (Кербі)” протяжністю 6450 км. При виконанні вимушеної посадки в тайзі вистрибнула з парашутом і була знайдена тільки через 10 діб. У ході цього перельоту був встановлений жіночий авіаційний рекорд дальності польоту. Під час війни, напри кінці жовтня 1941 року Раскова сформувала авіагрупу з трьох жіночих авіаполків, була призначена командиром 587-го БАП. Загинула в авіакатастрофі поблизу Саратова в складних метеоумовах при перельоті на фронт.
1925-й — Дмитро Гнатюк, український співак (баритон), головний режисер київського театру опери і балету (з 1988 року), народний артист СРСР. Був також народним депутатом від партії „Батьківщина”.
Цього ж дня народився Інокентій Смоктуновський, російський актор театру й кіно, народний артист СРСР.
Смоктуновський знімався у фільмах: “Невідправлений лист” (Сабінін), “Моцарт і Сальєрі” (Моцарт), “Дев’ять днів одного року” (Куліков), “Гамлет” (Гамлет), “Бережись автомобіля” (Дєточкін), “Злочин і покарання” (Порфірій Петрович) та в українських стрічках: “Анна і Командор”, “Двоє під однією парасолькою”.
В 1933 році народився Юрій Шухевич, син командувача УПА, український політичний і громадський діяч, член Української Гельсінської групи, Герой України (2006 рік).
