Верховна Рада напередодні підтримала два законопроєкти, схвалення яких було основною умовою надання нового траншу від Міжнародного валютного фонду.
Це закон про відкриття в Україні ринку землі та так званий “антиколомойський закон”, головним завданням якого є не допустити повернення “ПриватБанку” його колишнім акціонерам – олігархам Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову. Другий проєкт депутати поки схвалили лише у першому читанні.
Володимир Зеленський за день до голосування за ці закони заявляв, що вони відкриють шлях до отримання міжнародної допомоги, яка, за словами президента, є життєво необхідною для стабілізації української економіки та подолання кризи.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, своєю чергою пояснював, що без нових кредитів Україні загрожує дефолт: “Цього року ми маємо погасити 3,5 млрд доларів зовнішніх зобов’язань і 5,5 млрд внутрішніх. Без підтримки фінансових організацій, напевне, нам доведеться впасти у прірву дефолту”.
Скільки грошей може отримати Україна і коли
Ще в грудні МВФ та Україна досягли попередньої згоди про виділення кредиту на суму 5,5 мільярда доларів, проте в березні мова йшла вже про 8 мільярдів.
Разом із допомогою Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку Київ загалом може розраховувати на отримання близько 10 мільярдів доларів.
Як розповідав президент, вже упродовж 15 днів після виконання усіх умов МВФ має виділити перший швидкий транш на суму від 1,75 до 2 мільярдів.
Втім, говорити про те, що Києву вже готові перерахувати ці кошти поки зарано, наголошують експерти.
Інвестбанкір Сергій Фурса взагалі має сумніви, що МВФ влаштує ухвалена редакція земельної реформи – на його думку, правки “вихолостили з неї усю економічну сутність”, а прописані обмеження не створять того попиту на землю, який дозволив би говорити про серйозний позитивний ефект цієї реформи для економіки.
“Але навіть якщо МВФ скаже, що із земельною реформою все добре, то все ж лишаються незакриті питання. Попереду – друге читання “антиколомойського” закону, в який усе впирається, і бюджет, який також доведеться узгоджувати з МВФ”, – каже пан Фурса у розмові з BBC News Україна.
Напередодні Рада розглядала запропоновані урядом зміни до бюджету, проте провалила голосування. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль ввечері у понеділок висловив сподівання, що повторний розгляд законопроєкту може відбутися за 7-8 днів.
Приблизно тиждень, орієнтовно, має тривати й схвалення у другому читанні “антиколомойського закону”.
“Як тільки все це приймуть, одразу почнуться перемовини з МВФ, і на рішення, думаю, можна буде очікувати вже упродовж кількох днів”, – пояснює Сергій Фурса.
Що буде з гривнею?
Підтримка депутатами законів, необхідних для продовження співпраці з МВФ, посприяла тому, що гривня вже дещо укріпилася.
Станом на ранок вівторка котирування гривні на міжбанку опустилися до 27,7 гривні за долар, тоді як до цього тривалий час трималися вище позначки 28 гривень за долар.
Втім, серйозно розраховувати на те, що виділення кредиту суттєво укріпить гривню, а тим більше поверне курс до показників початку року, все ж не варто, кажуть експерти.
“Думаю, що отримання грошей від МВФ та інших партнерів, якщо якось і вплинуть на курсову ситуацію, то радше психологічно. Бо ці кошти і урядом, і Нацбанком вже враховані в курсовій політиці, яка реалізується зараз”, – каже у розмові з BBC головний редактор журналу “Гроші” Олександр Крамаренко.
За його словами, об’єктивні показники навпаки говорять про те, що гривня має поступово девальвувати.
“Нацбанк має викуповувати надлишки валюти і не дозволяти гривні укріплюватися. Бо якщо так станеться, то це погіршить і без того складний стан наших експортерів, це буде стимулювати імпорт і дозволить швидше виводити валюту з країни за більш вигідним курсом тим, хто так робить. Плюс Нацбанк вже багато коштів витратив на стабілізацію валюти, і було б логічно, якби зараз він намагався відновити свої резерви”.
За оцінками пана Крамаренка, курс найближчим часом триматиметься в межах від 27,5 до 28,5 гривень за долар.
Так само сподіватися на серйозне укріплення національної валюти після отримання траншу МВФ не радить і Сергій Фурса.
“Девальвація буде в будь-якому разі – при наявності співпраці з МВФ чи без неї. Але кредит має дозволити її стримувати”, – каже він.
