Галузь охорони здоров’я в Україні – одна з найменш оплачуваних. За даними Держстатистики, в лютому середня заробітна плата медичних працівників склала 7471 гривню. Менше отримують тільки у сфері тимчасового розміщування (готелі) й організації харчування – 7411 гривень. Як зміниться оплата праці в умовах реалізації другого етапу медреформи? В умовах епідемії коронавірусу, коли медперсонал та лікарі потрапили у зону найвищого ризику, питання оплати їхньої праці є ключовим. Скільки ж грошей мають отримувати лікарі, які лікують пацієнтів із COVID-19 ? З якого бюджету надбавки будуть оплачуватися? І що робити, якщо визначеної державою набавки немає?
Медики – найбільш вразлива в умовах коронавірусної епідемії професія. У Тернопільській області 44 інфікованих лікарі, в Чернівецькій області – 10, у Києві – 14. В умовах дефіциту кадрів інфікування та хвороба лікарів ще більше ускладнює ситуацію із наданням медичної допомоги хворим на COVID-19 й створює додаткове навантаження на лікарні. Крім того, з 1 квітня 2020 року стартував другий етап медреформи, який теж підвищує напруження всередині системи охорони здоров’я.
Що обіцяє влада у зв’язку з пандемією?
Щоб підтримати та мотивувати медперсонал, влада пообіцяла надбавки, тим, хто працює із лабораторно підтвердженими випадками COVID-19.
Наприкінці березня 2020 року парламент ухвалив законопроект №3275, який встановлює надбавки у 300% до заробітної плати медичним та іншим працівникам, залученим до протидії епідемії коронавірусу.
Вирішувати персональний перелік осіб для надбавки має директор медичного закладу. Але великих сум чекати не слід, переконує головаВільної профспілки медичних працівників України Олег Панасенко.
«Зараз оплата лікаря трохи більша мінімальної заробітної плати, бо прив’язана до єдиної тарифної сітки, тож і всі надбавки будуть прив’язані до неї. Виходить, що медик отримає не так, як раніше: зарплату плюс надбавки за сумісництво, складність тощо, а три мінімальних зарплати. В середньому це від 5 до 15 тисяч. Ніхто 50-60 тисяч платити не буде», – пояснює він.
Надбавки за березень отримали в Чернівецькій обласній клінічній лікарні, де приймають коронавірусних хворих. Однак у розмірі лише одного окладу, розповідає лікарка-інфекціоністка Ольга Кобевко.
«У мене вища категорія, 13 років стажу, оклад 4772 гривні, це на 11 гривень вище мінімальної зарплати. Під час епідемії за березень нам дали ще один чистий оклад, а не 300%» – каже жінка.
Зараз вона працює на дві лікарні відразу.
У Чернівецькій області фіксується найвищий рівень поширення коронавірусної інфекції. Станом на ранок 10 квітня, там зареєстровано 302 випадки захворювання COVID-19.
Оплату в розмірі трьох посадових окладів за період роботи із ліквідації епідемій і спалахів інфекційних хвороб в Україні були передбачені ще наказом 2003-го року. Цей документ постановляє, що кошти на надбавки мають виділити з державного та місцевих бюджетів.
Президент Володимир Зеленський натомість заявляв, що «оскільки більшість українських лікарень уклали договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), то вони отримають звідти повне фінансування».
НСЗУ повідомляє, що уклала договори з усіма 18 інфекційними лікарнями країни. За програмою медичних гарантій на фінансування цих закладів передбачено понад 333 мільйони гривень.
«Зважаючи на ситуацію із поширенням коронавірусної інфекції, НСЗУ перерозподілила 905,8 мільйона гривень з програми медичних гарантій. Рішенням Кабміну їх було направлено у субвенцію в регіони на підтримку діяльності лікарень під час пандемії. З цих коштів місцева влада може підтримати свої медичні заклади. Як саме розпорядитися цими грошима, на які потреби лікарень ці кошти спрямувати – самостійне рішення органів місцевого самоврядування», – повідомили в пресслужбі НСЗУ.
Також 906 мільйонів було направлено у субвенцію в регіони на підтримку діяльності лікарень під час епідемії. Місцева влада може підтримати ті лікарні, які сама визначить.
У Telegram-каналі «Адвокат Права» юристи радять наполягати на доплаті, апелюючи до закону 2003 року.
«Керівник закладу охорони здоров’я повинен видати відповідний наказ, яким медпрацівнику буде нараховано доплату. З таким наказом вас повинні ознайомити під розпис. Вихід один – наполягати», – йдеться в дописі.
Якщо ж таких виплат не буде, юристи радять звертатися до суду.
Обіцяє президент. а платитимуть місцеві бюджети?
Позафракційна народна депутатка Оксана Савчук, член політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода», на своїй сторінці у фейсбуці оприлюднила листМіністерства охорони здоров’я до місцевих органів влади, у якому МОЗ пропонує фінансувати додаткові доплати медичним працівникам за рахунок місцевих бюджетів.
«Для забезпечення виконання наказу №145 просимо переглянути відповідні місцеві бюджети, прийняти рішення про виділення додаткових коштів на встановлення доплат медичним та іншим працівникам з місцевих бюджетів та надіслати копії цих рішень до Міністерства охорони здоров’я України», – зазначається у документі.
Наразі неясно, скільки коштів на доплати медикам надішле НСЗУ, а скільки даватимуть місцеві бюджети. Тим більше, що бюджети у всіх різні.
Київський мер Віталій Кличко, наприклад, вже повідомив, що столиця направить 894 мільйони гривень на доплати всім медзакладам другої ланки охорони здоров’я, а особливу увагу приділять тим, хто працюватиме із хворими на COVID-19. Доплати становитимуть від 5 до 10 тисяч гривень за квітень.
На сайті Львівської ОДА йдеться, що чотири обласні лікарні отримали додаткові 20 мільйонів гривень ще наприкінці березня. Додаткове фінансування медпрацівникам, що працюють із інфікованими коронавірусом, у різних розмірах виділили й в інших областях України.
У Кременчуці, що на Полтавщині, вже виділили 1,7 мільйона гривень на доплату в розмірі трьох окладів медикам, що борються із коронавірусом. Однак у повідомленні Кременчуцької міської ради наголошують, що ці кошти мали би надати з державного бюджету.
Багато місцевих адміністрацій уже перерозподілили фінанси на доплати медикам. А от які зміни внесуть у державний бюджет України можна буде напевне знати тільки після призначеного на понеділок 13 квітня позачергового засідання Верховної Ради.
Учителі допомагають медикам – добровільно чи примусово?
Тим часом у Тернополі освітяни перерахували одноденний заробіток медикам трьох опорних лікарень. Як стверджують керівники освітніх установ в коментарі тернопільському телеканалу TV4 – педагоги зробили це добровільно.
Однак викладачка одного з навчальних закладів, що взяв участь в ініціативі, розповіла Радіо Свобода, що усім видали заяви про перерахунок триденної заробітної плати, які тільки потрібно було підписати.
«Не підписати заяву я боялася, бо тоді мені на роботі було б працювати нелегко. Чесно кажучи, я би цих коштів не давала. Якби мені сказали дати стільки, скільки я можу, я б дала», – поділилася викладачка.
Учні 11-го класу однієї з інших шкіл за кошти, зібрані для випускного, добровільно купили медикам респіратори та дезіфекційні засоби, повідомляє Тернопільська міська рада.
Друга хвиля медреформи та карантин
В умовах пандемії більшість зусиль та фінансів йде на підтримку саме тих лікарень, які залучені до ліквідації коронавірусу. Водночас, з 1 квітня стартував другий етап медреформи для спеціалізованих медичних закладів. Тепер і вони працюватимуть за принципом «гроші йдуть за пацієнтом», тобто фінансування залежатиме не від кількості місць, а від кількості пацієнтів, що користуються послугами лікарні.
Національна служба охорони здоров’я платитиме за послуги за встановленими тарифами.
В умовах карантину уряд заборонив лікарням надавати частину послуг, а це – серйозна втрата для бюджетів. Лікарі побоюються, що їм скасують доплати, і заплатять лише мінімальну заробітну плату. Нестачу фінансування уже відчувають деякі заклади.
«Зараз нам бракує 600 тисяч на зарплати в місяць. На 9 місяців нам НСЗУ виділила 9 мільйонів 717 тисяч гривень. Щоб забезпечити мінімальні зарплати, мінімальне харчування пацієнтів та ліки для них, нам треба 15 мільйонів 196 тисяч», – розповіла в.о. головного лікаря Львівського психоневрологічного диспансеру Тереза Торопова.
За її словами, на місячне лікування стаціонарного хворого виділили 7300 гривень. Це гроші, що мають покрити лікування та харчування хворого, а також зарплати медпрацівникам. Уже зараз велика частина лікарів диспансеру пішла у відпустку за свій рахунок на місяць, а решта працює так: два тижні на роботі, два тижні у відпустці.
«В лікарні нам озвучили, що 60% залишається в рамках попередньої субвенції, і 40% мають заробити лікарні, надаючи певний пакет послуг, на який вона з НСЗУ підписала договір. Оскільки зараз карантин, то, крім інфекційних лікарень, більше ніякі не можуть заробити ці 40%», – сказала Радіо Свобода лікарка-рентгенолог однієї із столичних лікарень.
Себе і заклад попросила не називати – хвилюється.
В такій ситуації багато лікарень можуть збанкрутувати, вважає Олег Панасенко. «НСЗУ виставила нереальні тарифи, тому зараз велика кількість медустанов змушені скорочувати працівників. Я думаю, що найближчим часом багато лікарень закриються і збанкрутують», – сказав він.
Профспілка надіслала до МОЗ звернення із цього приводу, відповідь поки не надійшла.
Як медиків і державу рятує бізнес
Аби забезпечити базові потреби лікарень для боротьби з коронавірусів, допомагати державі та лікарям взявся бізнес. Українська компанія «Інтерпайп» виділила 2 мільйони доларів США для державних закупівель тестів на коронавірус, частина з яких направиться в Дніпропетровську область. Також вони придбали засоби індивідуального захисту для медиків області на 35,3 мільйона гривень.
Агрохолдинг МХП перерахував 55 мільйонів гривень до загальнонаціонального фонду протидії поширенню коронавірусу для придбання тестів, апаратів ШВЛ, захисту для медиків.
Крім того, на потреби Вінницької та Черкаської області перерахували 15 і 14 мільйонів відповідно.
Компанія «Рошен» придбала 10 тисяч комплектів індивідуального захисту, а мережа побутово-господарських магазинів «Епіцентр» жертвує 1% доходу, на закупівлю медичного обладнання і засобів захисту. Компанія розраховує, що зможе перераховувати 40-50 мільйонів гривень щомісяця. 25 мільйонів виділила «Нова Пошта», 20 мільйонів для лікарень Львівщини надала група компанії Meest, мережа супермаркетів «Сільпо» пожертвувала 100 мільйонів.
Долучилися до підтримки й фонди українських мільйонерів та мільярдерів. Фонд Ріната Ахметова виділив 300 мільйонів гривень на протидію поширенню коронавірусу, а фонд Сергія Тігіпка пожертвував 7 мільйонів районним і обласним медичним закладам, за які планують придбати апарати ШВЛ, експерс-тести, захисні костюми, маски і дезінфекційні засоби.
Українські лікарі тим часом зосереджені не на коштах, а на лікуванні пацієнтів. «У нас стільки роботи, що часу роздумувати про зарплати немає. Гроші, звичайно, важливий фактор існування. Але ми зараз турбуємося про пацієнтів, їх багато, є важкі випадки», – каже лікар-інфекціоніст Київської клінічної лікарні №4 Роман Малинка.
