65 років тому, 15 квітня 1955 року в США відкрився перший ресторан “Макдональдс”. На сьогоднішній день це найбільша мережа закусочних. Зараз імперія “Макдональдс” складається з 32 тисяч ресторанів, через його каси щодня проходить близько 47 мільйонів відвідувачів.
Одного разу комівояжер Рей Крок отримав незвичне замовлення: маленький придорожній ресторанчик в Сан-Бернардіно замовив одразу десять його мульти-міксерів. “Що вони там з ними роблять?” — запитав він знайомого. – “Заробляють”, — відповів той. Крок сів за кермо і поїхав до Каліфорнії.
Сан-Бернардіно виявився маленьким робочим містечком, а придорожній ресторанчик – власністю братів Мака і Діка Макдональдів, які придумали систему швидкісного обслуговування, яка досі діє у всіх ресторанах “Макдональдс”.
Там Крок побачив металеві прилавки, до яких клієнти підходили і самі робили замовлення. Він побачив величезний автоматизований конвеєр, де смажилися центнери картоплі і збивалися сотні молочних коктейлів. Він побачив небувало маленьке меню – всього дев’ять найменувань – і паперовий посуд, який не потрібно було мити. І дуже низькі ціни: у всіх фаст-фудах гамбургер коштував близько тридцяти центів, Макдональди продавали його за п’ятнадцять.
Коли Крок побачив як швидко рухається черга відвідувачів, які купують цілі пакети бургерів і картоплі, йому прийшла в голову одна-єдина думка: “Така система буде працювати скрізь. Скрізь!”
До середини п’ятдесятих років ресторан приносив братам Макдональдс щорічний дохід у 350 000 доларів. Обсяг продажів з кожним роком збільшувався. У години пік звичайною справою було побачити натовп у близько 150 відвідувачів біля крихітної стійки, де продавалися гамбургери.
Крок запропонував братам розширити бізнес шляхом продажу франшиз (договір з компанією-власником про використання відомого бренду на обумовлених з нею умовах) і відкрити мережу ресторанів. 2 березня 1955 року Крок заснував нову френчайзингову компанію під назвою “Макдональдс Систем, Інк.”. 15 квітня 1955 року його ресторан “Макдональдс” відкрився в місті Дез – Пленз, штат Іллінойс.
Незабаром після того, як відкрився новий ресторан, стало зрозуміло, це те, чого хотіли американці. Ім’я ресторану швидко поширилося серед водіїв, а облицьована червоно-білою плиткою будівля з похилим дахом і золотими арками з боків стало залучати все більше і більше відвідувачів.
Але Крок розумів, що для подальшого зростання йому необхідно викупити бізнес у братів Макдональд, щоб зняти договірні обмеження, згідно з якими він працював.
Незважаючи на успішну роботу ресторанів чистий прибуток компанії Крока склав в 1960 році всього 77 000 доларів, а довгострокові борги – 5,7 мільйона доларів. Брати запросили 2,7 мільйона доларів готівкою, з яких 700 тисяч доларів йшли на податки, і кожному з братів залишалося по мільйону. У 1961 році Кроку вдалося отримати позику під нерухомість компанії. І хоча на виплату позики в нього пішло 14 мільйонів доларів, він купив можливість контролювати свою зростаючу систему.
Рей Крок не придумав франчайзинг, він удосконалив його. Він хотів, щоб національна мережа “Макдональдсів” приносила довгостроковий прибуток і не ганьбила свій бренд. Він відмовився від швидкого прибутку, яку приносив продаж ліцензій на цілі території. Крок продавав франшизи на будівництво тільки одного ресторану “Макдональдс”. Згодом, якщо ресторатор доводив свою відповідність високим стандартам “Макдональдса”, Крок міг довірити йому будівництво ще одного ресторану. Крок також не хотів наживатися на рестораторах, продаючи їм обладнання і продукти. Проте все, що вони закуповували, повинно було суворо відповідати стандартам “Макдональдса” — від кількості кас до середнього розміру картоплин. І вперше у франчайзингу він поставив свій прибуток у залежність від прибутку ресторатора.
До Крока низкою пішли такі ж оптимісти-невдахи, яким був він колись сам. Це були маленькі люди з маленькими грошима і пристрастю до роботи. Новий “Макдональдс” вимагав інвестицій від 17 до 30 тисяч доларів і окупався буквально за півроку. Заради цього люди готові були виконувати всі вказівки Крока, дні і ночі проводити в своєму ресторані, доводячи до досконалості стиль “Макдональдса”. Про Крока говорять, що він заселив Америку мільйонерами. З цих нових мільйонерів і виникла його імперія. Цим людям він продавав не просто малий бізнес. Він продавав їм успіх.
Формулою успіху Макдональдса стали: товарообіг, кількість ресторанів, кількість проданих гамбургерів і встановлення таких стандартів якості, культури обслуговування, чистоти та доступності, які не були відомі раніше в індустрії швидкого обслуговування.
До 1963 року Макдональдс продавав один мільйон гамбургерів в день. Мільярдний гамбургер Рей Крок продав ведучому Арту Лінклеттеру під час телевізійного шоу. У липні 1966 року “Макдоналдс” з’явився в списках Нью-Йоркській біржі, що було досягненням для мережі ресторанів, що торгують гамбургерами.
У 1967 році ціна гамбургера в “Макдональдс” піднялася з 15 до 18 центів, це було перше підвищення з тих пір, як братися Макдональд встановили ціну в 15 центів два десятиліття тому. А наступного року тисячний ресторан відкрився в Дез-Плензе, штат Іллінойс, недалеко від першого ресторану Крока.
