Пандемія по-різному впливає на чоловіків і жінок, і не лише з точки зору здоров’я, але й економічного становища. Як вірус став яскравим маркером нерівності в світі?
COVID-19 вражає всіх: від водіїв автобусів до прем’єр-міністрів, незважаючи на соціальний статус чи фінансовий стан.
Однак вплив хвороби на різні групи людей не є однаковим.
Найпомітніше ця різниця виявляється в статі. І йдеться не лише про перебіг хвороби у чоловіків і жінок, але й про різні довгострокові наслідки як для здоров’я, так і економічного становища.
Кількість смертей
Серед найбільших гендерних відмінностей коронавірусу є різниця у кількості смертей.
Наприклад, у Сполучених Штатах від COVID-19 померло вдвічі більше чоловіків, ніж жінок.
У США від коронавірусу померло вдвічі більше чоловіків, ніж жінок
Так само 69% усіх випадків смерті від коронавірусу в Західній Європі припадає на чоловіків. Схожу тенденцію спостерігали в Китаї та інших країнах.
Хоча остаточна причина ще не зрозуміла, дослідники припускають, що імунна реакція жіночого організму на вірус сильніша.
У порівнянні з чоловіками жінки завжди реагують активніше на вакцини та інфекції, зазначає професор імунології з Оксфордського університету Філіп Гоулдер.
Частково це пояснюється тим, що жінки мають дві Х-хромосоми, а у чоловіків вона одна.
“Білок, який реагує на віруси на кшталт коронавірусу, закодований саме в Х-хромосомі”, – пояснює науковець.
“У результаті цей білок виявляється в подвійній дозі в імунних клітинах жінок, і тому реакція їхнього організму сильніша, ніж у чоловіків”.
Іншою причиною є різниця у способі життя обох статей.
“На перебіг інфекційних хвороб дуже впливає наявність серйозних хронічних захворювань серця чи легень та рак. А вони часто обумовлені поведінковими чинниками, як-от куріння”, – вважає професор Гоулдер.
“В Китаї, наприклад, курять 50% чоловіків і лише 5% жінок”.
Утім, поки що немає достатніх даних, щоби стверджувати, що однозначною причиною гендерних відмінностей у перебігу COVID-19 є біологічні або поведінкові чинники.
Фінансові наслідки
Проте з’являється дедалі більше доказів того, що коронавірус матиме різні наслідки для чоловіків та жінок в інших сферах.
Пандемія і пов’язаний з нею карантин вже призвели до великої втрати робочих місць, а багатьом країнам, вочевидь, загрожує рецесія.
Але з огляду на незвичні обставини саме цієї економічної кризи безробіття не торкнеться всіх однаково, вважає економістка з Мангаймського університету в Німеччині Мішель Тертільт.
Під час рецесії чоловіки зазвичай частіше втрачають роботу, ніж жінки, тому що вони працюють у галузях, тісно пов’язаних з економічними циклами, як-от будівництво і виробництво.
А жінки, навпаки, більше зайняті в охороні здоров’я та освіті. Втім, цього разу на перший план вийшли інші чинники.
Наприклад, багато країн визначили “ключових” працівників, які під час карантину продовжують роботу.
Це стосується таких галузей, як охорона здоров’я, транспорт, охоронні служби (як-от поліція), сільське господарство, риболовля та лісове господарство, технічне обслуговування і ремонт.
За цією класифікацією у “ключових” професіях зайняті 17% жінок і 24% чоловіків.
Другий важливий чинник – чи можуть люди виконувати свою роботу віддалено. Бізнес-аналітик, приміром, може, а от бармен – точно ні.
З огляду на це, дистанційна робота можлива для більшої кількості чоловіків, ніж жінок – 28% і 22% відповідно.
Дистанційно працює більше чоловіків, ніж жінок
Це не дивно, зазначає професор Тертільт, адже багато жінок працюють у ресторанах, у туристичній галузі. А це – галузі, які зазнали найбільших збитків.
Гендерній розрив в оплаті праці помітний і у фінансовому становищі жінок під час кризи.
“На кожен фунт, який чоловік може витратити на необхідні речі під час кризи, жінка має лише 82 пенси”, – каже Наташа Мудхар, генеральна директорка і співзасновниця організації The World We Want.
У США різниця в оплаті за гендерною ознакою становить 15%, в Австралії – 14%, а в Індії – 25%. Для представниць деяких рас та етнічних груп – ситуація ще гірша. Наприклад, темношкірі американки заробляють на 21% менше, ніж білі.
Ще гірші наслідки карантин матиме для самотніх батьків, три чверті з яких – жінки.
“Навіть якщо жінка працює у ключовій галузі, вона – медсестра або лікар, їй ні з ким залишити дітей”, – пояснює Мішель Тертільт.
Навіть тим батькам, хто може працювати з дому, робити це з маленькими дітьми, які потребують постійної уваги, практично нереально.
“Вони не можуть винайняти няню або попросити сусіда чи бабусю. І отже, за великим рахунком вони також втрачають роботу”, – додає пані Тертільт.
Пандемія – маркер нерівності
Пандемія COVID-19, як і всі попередні, виводить на перший план економічну нерівність, зокрема й за статтю.
Одним із наслідків епідемії еболи в Сьєрра-Леоне було різке зростання материнської смертності.
Хоча Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує, що всі жінки мають право на якісну допомогу під час і після пологів, на практиці це далеко не так.
“Ми знаємо з попередніх спалахів, що коли медичні ресурси скеровують на подолання епідемії, регулярні лікарські послуги страждають. Насамперед, це охорона материнства”, – пояснює професор Клер Венхем з Лондонської школи економіки і політології, яка вивчає міжнародну політику в галузі охорони здоров’я.
Менше уваги приділяють й іншим важливим послугам, як-от контрацепція, якщо тільки уряд не віднесе їх до ключових.
Організація планування сім’ї Марі Стопес підрахувала, що через пандемію 9,5 мільйонів жінок та дівчат у всьому світі в 2020 році можуть втрати доступ до засобів контрацепції та абортів.
Карантин і домашня ізоляція вже спричинили сплеск домашнього насильства.
Наприклад, у Франції за перший тиждень локдауну кількість таких випадків зросла на третину, в Австралії – на 75%, а в Лівані – вдвічі.
Хоча від домашнього насильства страждають обидві статі, жінки стають його жертвами набагато частіше.
“Ми знаємо, що домашнє насильство зазвичай трапляється вдома”, – каже професор Венхем.
Ізоляція вдома вже спричинила сплеск домашнього насильства
“Коли люди зачинені вдома, коли вони не мають грошей, не можуть ходити на роботу і переживають стрес, вочевидь, це сприяє зростанню агресії”, – додає фахівець.
Зараз картина похмура як для чоловіків, так і для жінок.
Найважче під час карантину самотнім батькам, три чверті з яких – жінки
Якщо чоловікам, насамперед у старшій віковій групі, загрожує більший ризик смерті, то для жінок, які одужують швидше, негативні наслідки COVID-19 можуть тривати роками.
Уряди вже можуть зробити чимало, щоби підтримати економічно вразливі верстви населення, вважає Венхем.
Крім того, професор Тертільт бачить і деякі позитивні тенденції.
Перша – це гнучкість робочого місця. “Мільйонам підприємств довелося перелаштуватися на роботу з дому”, – каже Тертільт.
Це змінює норми і полегшує поєднання кар’єри та сім’ї, від чого насамперед мають виграти жінки, вважає фахівець.
Другий позитивний момент може стосуватися гетеросексуальних пар, які під час карантину змушені помінятися гендерними ролями.
“Уявіть, що жінка працює лікарем на передовій, а чоловік тепер працює віддалено з дому”, – каже Тертільт.
На думку дослідниці, в такому разі основна частина догляду за дітьми ляже на чоловіка. З огляду на те, що в США 60% турботи про дитину забезпечує жінка, така тенденція може призвести до значних змін.
Як показує досвід інших країн, це має тривалі наслідки. Наприклад, після запровадження відпустки з догляду за дитиною для чоловіків у Німеччині та Швеції, залучення чоловіків у виховання потомства стало більшим й у наступні роки.
“Навіть якщо карантин триватиме лише місяць-два, його наслідки будуть відчутними довго”, – каже Тертільт.
Навіть якщо карантин триватиме лише місяць-два, його наслідки будуть відчутними довго
Криза охорони здоров’я, спричинена коронавірусом, привертає увагу до нерівності всіх видів, і гендерна нерівність є лише однією з них.
Наприклад, великі афроамериканські громади в США помітно більше постраждали від епідемії.
Але це лише висвітлює проблему, яка існувала й раніше. Доступ до охорони здоров’я є різним для представників різних груп.
Тривалість життя чорношкірих мешканців Чикаго, приміром, майже на дев’ять років менша, ніж в їхніх білих сусідів.
Ризик смерті від COVID-19 є вищим для людей з важкими хронічними захворюваннями. А в США діабет та серцеві захворювання помітно більш поширені серед афроамериканців.
“Ми знаємо, що стать, раса, релігія та інвалідність завжди впливають на отримання послуг з охорони здоров’я, – каже Венхем. – І отже, цілком очевидно, що вони будуть впливати і тут”.
Хоча вірус не знає дискримінації, це не означає, що всі верстви населення зазнають однакового ризику.
Радше навпаки – пандемія загострила проблему нерівності в різних галузях більше, ніж будь-коли раніше.
