Обмеження через епідемію COVID-19 можуть призвести до закриття понад третини закладів харчування в Україні, прогнозують представники галузі. Триматися на плаву нині найлегше тим рестораторам, які мають і інший бізнес.
Майже півтора місяця ресторани львівського підприємця Марка Зархіна, які працюють у 65 містах України, закриті через карантин. Ресторатор – трохи розгублений, бо раніше з чимось подібним не стикався. Уперше на створену ним найбільшу ресторанну мережу у країні, до якої входять понад 170 закладів франчайзингової компанії Fast Food System та мережі Kumpel’ Group, чекають збитки. “Наскільки великими вони будуть, залежатиме від того, як довго ще триватиме цей карантин, і від того, як відреагує споживач на ситуацію. Можливо, зміняться споживацькі смаки чи мотивації”, – говорить Зархін у розмові з DW.
За прогнозами підприємця, найближчими місяцями його бізнес працюватиме на половину від колишніх потужностей: “Касові показники впадуть на 60 відсотків. Без прибутків ми будемо працювати десь до жовтня. Це якщо не буде другої хвилі епідемії. Бо тоді – нам просто кінець”.
Доставка їжі
Аби втримати клієнтів, багато закладів харчування в Україні пропонують доставку їжі додому. Але Марк Зархін переконує, що за рахунок доставки ресторанний бізнес не може втриматися на плаву. “Це, швидше, жест, щоб нас не забули. Фінансові результати тут не суттєві”, – пояснює він.
Львівський холдинг емоцій “!Фест”, крім їжі, пропонував своїм клієнтам ще й атмосферу і настрій, які доставкою не передати. Найвідоміший та один із найбільш відвідуваних ресторанів холдингу “Криївка” здобув популярність саме через креативну атмосферу. “У Львові ходять на каву, не просто за кавою, а за досвідом, – розповідає один зі співвласників холдингу “!Фест” Юрко Назарук. – Якщо ми доставимо каву додому, це не замінить тих емоцій і того досвіду, які можна отримати, перебуваючи і смакуючи напій у кав’ярні”.
Чимало закладів харчування тепер перейшли на доставку їжі додому
Водночас доставка їжі для холдингу важлива. “Ми поставили собі за мету, що в цей період ми не заробляємо, але створюємо якомога більше робочих місць. Доставка дає роботу 75 нашим працівникам”, – каже Юрко Назарук. За його словами, компанію зараз рятують інші види бізнесу. Вийти за межі лише ресторанного підприємництва там вирішили після кризи 2009 року. “У певний момент ми зрозуміли велику відповідальність за людей, які в нас працюють. Дві тисячі сімей залежать від того, наскільки правильно ти ухвалюєш рішення і ведеш бізнес. Тому ми вирішили почати робити диференційований бізнес”, – розповідає підприємець. Нині до бізнес-імперії, крім ресторанів, належить ще й мережа продуктових магазинів, будівельна компанія, швейне підприємство, видавництво, приватна школа.
Банкрутства ресторанів – у перші місяці після карантину
Загалом приблизно 20 відсотків українських закладів харчування, за даними Української рестораторанної асоціації, не переживуть цей карантин. Ще 20 відсотків відкриються після скасування обмежувальних заходів, але не витримають часу після карантину. “Досвід Китаю показує, що дива не стається. Після закінчення карантину люди не поспішають до ресторанів. І це очевидно, бо якщо вчора нам розказували, що в ресторанах – небезпечно і ми можемо заразитися, а сьогодні кажуть: все, карантин закінчився, можете йти, ніхто не повірить”, – вважає ініціаторка створення асоціації Софія Коломицева.
Вона прогнозує, що масові банкрутства закладів харчування почнуться після перших місяців відновлення роботи. На думку експертки, найбільше постраждає середній сегмент ресторанного бізнесу, тоді як доступні заклади чи ресторани преміумкласу зможуть краще дати собі раду.
Допомога рестораторам
Львівська міська рада вже пішла назустріч рестораторам і скасувала на час карантину орендну плату за приміщення комунальної власності. Однак не всі власники приміщень готові йти на подібні поступки. Наприклад, ресторанам Марка Зархіна третина орендодавців не захотіла знизити чи скасувати оренду. Із ними, каже ресторатор, вочевидь, доведеться попрощатись.
Власники ресторанів також хотіли б отримати фінансову підтримку від держави, якої поки немає. “Держава нехтує малим та середнім бізнесом. Хоча ми створюємо робочі місця, створюємо потоки грошей. Ми платимо податки. Було б логічно, якби в такий час держава нас фінансово підтримала”, – вважає Марк Зархін. У “Фесті” сподіваються на податкові послаблення. “Логіка така: якщо ти хочеш, щоб галузь запрацювала, ти робиш на певний час податкові канікули: тобто скасовуєш податок на прибуток. І тоді ця конкретна галузь буде розвиватись. Скасування податків нам дозволило би швидше почати платити їх знову”, – каже Юрко Назарук.
Однак прем’єр-міністр України Денис Шмигаль напередодні заявив, що скасування податків не буде. Максимум, що запропонують підприємцям, це – кредити під три-п’ять відсотків. Софія Коломицева вітає цю ідею і просить дозволити рестораторам запрацювати якнайшвидше, зокрема, відкрити літні майданчики. “Ми абсолютно готові дотримуватись всіх необхідних правил соціальної дистанції і харчової безпеки”, – запевняє вона.
