1 квітня в Україні стартував найбільший етап медреформи, який мав повністю змінити підхід у фінансуванні українських лікарень.
Мав запрацювати новий механізм, коли лікарні отримують гроші за пролікованих там пацієнтів, а не за розміщені ліжкомісця.
Але не запрацює.
Спочатку президент Володимир Зеленський, а потім і міністр охорони здоров’я Максим Степанов розкритикували медреформу і новий механізм фінансування лікарень, оголосивши, що все терміново треба змінювати.
Що ж хочуть зробити з медреформою?
“Нічого доброго”
Якщо реформу лишити у теперішньому її вигляді, це буде “не реформа, а диверсія”, заявив президент Володимир Зеленський у понеділок.
Напередодні він присвятив ціле відеозвернення медреформі, заявивши, що від початку спалаху коронавірусу медична галузь “фактично перебуває за крок від коми”.
На наступний день на спільному брифінгу міністр охорони здоров’я Максим Степанов і голова парламентського комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький відзвітували: медреформу будуть змінювати.
При цьому, необхідність змін аргументували тим, що медреформа “не передбачає нічого доброго ані для медиків, ані для пацієнтів”, а в тому вигляді, в якому її отримали, “означає звільнення близько 50 тисяч медпрацівників та закриття 332 лікарень”.
“Усе це — через дефіцит фінансування”, – заявив Максим Степанов.
Щоб повернути попередній механізм фінансування лікарень, будуть змінювати постанови Кабміну і закони.
Так, парламентський комітет з питань здоров’я нації буде ініціювати зміни до закону про медгарантії, щоб лікарні у 2020 році зберегли фінансування медустанов на рівні 2019 року, повідомив голова комітету Михайло Радуцький.
Таке рішення депутат пояснив тим, що в умовах кризи і пандемії коронавірусу збереження кадрів і медустанов є найбільш пріоритетним.
Максим Степанов пообіцяв підвищення зарплат медикам, однак не сказав, де на це у бюджеті візьмуть 11 млрд гривень, та анонсував “експертизу всієї медичної інфраструктури”.
Що мало змінитися у лікарнях?
Масштабні зміни у системі охорони здоров’я почалися з первинної ланки у 2018 році, коли скасували прив’язку пацієнтів до поліклінік за пропискою і запровадили принцип “гроші йдуть за пацієнтом”. Тобто чим більше пацієнтів буде у лікаря, тим більшою у нього буде зарплата.
1 квітня в Україні стартував найбільший етап реформи – реформа вторинної ланки – який збігся у часі з пандемією коронавірусу. Йдеться про програму медичних гарантій – це перелік медичних послуг, які держава гарантує пацієнту.
Пацієнт обирає лікарню, де хоче пролікуватися (отримати послугу з програми медичних гарантій), а держава через Національну службу здоров’я платить лікарні гроші за кожного пролікованого пацієнта, а не за ліжкомісце через субвенцію з бюджету, як це було раніше.
Мав почати діяти принцип – гроші йдуть за пацієнтом у поліклініки та лікарні.
Майже всі українські лікарні підписали договори з Національною службою здоров’я, увійшли в реформу 1 квітня і почали отримувати кошти за договорами з НСЗУ.
При цьому, за цією новою системою більш ефективні лікарні, де буде більше пацієнтів, могли збільшити своє фінансування.
Відповідно лікарні, які не будуть обирати пацієнти, можуть отримати менше грошей.
У питанні, скільки грошей буде отримувати та чи інша лікарня, також багато чого залежить і від управлінських рішень керівника медзакладу і його власника – громади міста чи району, говорить Світлана Бубенчикова, членкиня БФ “Пацієнти України” і експертка з питань медичної реформи.
Так, медреформа передбачає оптимізацію мережі лікарень, зазначає пані Бубенчикова, але тут йдеться про оцінку ефективності лікарень, на скільки великий там штат і чи дійсно ця кількість ставок та ліжкомісць відповідає потоку пацієнтів, яких вони обслуговують.
Як один з варіантів оптимізації, може йти мова про зміну профілю діяльності лікарень чи об’єднання кількох лікарень, якщо у них є дублюючі функції. Але в такому разі, за словами експертки, місцева влада має вирішувати питання працевлаштування медиків.
“Не буває просто “вжух”
“Зеленському треба зрозуміти, що системні та комплексні реформи не відбуваються в турборежимі. Не буває просто “вжух” — і все готово”, – відповідала ще раніше на критику президента ексміністр охорони здоров’я Уляна Супрун.
Вона зазначала, що другий етап реформи почався лише у квітні і минуло замало часу, щоб відчути і побачити зміни.
Зміни вектору медреформи вона назвала спробою сподобатися електорату напередодні місцевих виборів восени 2020 року.
Кінець Facebook допису , автор: Уляна Супрун
За її словами те, що лікарні не готові до коронавірусу, було очевидно і зрозуміло ще до початку пандемії, коли керівники МОЗ протягом місяців запевняли, що все гаразд і все готово, а насправді це було не так.
“Зеленський, і Радуцький, і Максим Степанов захищають виключно власні політичні інтереси та статус-кво давно діючих в регіонах медичних еліт й фармацевтичної мафії”, – написала у Facebook колишня очільниця МОЗ.
