Восени 2021 року МОЗ України почало запроваджувати обов’язкову вакцинацію від COVID-19 для працівників певних професій і установ.
Україні від коронавірусу імунізовані понад 10 мільйонів осіб. Це – чверть від усього населення або понад третина дорослих. Ще більше 13 мільйонів громадян отримали одну дозу вакцини. Паралельно міністерство охорони здоров’я вирішило зобов’язати працівників окремих сфер щепитися від COVID-19.
Так, з 8 листопада необхідно бути вакцинованим для продовження роботи в закладах освіти, центральних органах влади і місцевих адміністраціях. Тих працівників, які не отримали хоча би першу дозу вакцини, має бути відсторонено від роботи без збереження зарплати.
З 9 грудня ця вимога пошириться на робітників стратегічних держпідприємств, установ із надання соціальних послуг та організацій, підпорядкованих центральним органам виконавчої влади. Згодом список планують доповнити працівниками закладів охорони здоров’я, органів місцевого самоврядування і комунальних підприємств.
“Добровільно-примусові” щеплення
Під першу хвилю обов’язкової вакцинації потрапили 1,2 мільйона освітян, за інформацією міністерства освіти і науки, а також 0,2 мільйона держслужбовців, згідно з даними національного агентства з питань держслужби. Під другу підпадуть ще сотні тисяч працівників. Лише в 20 стратегічних держпідприємствах у Києві працевлаштовані 400 тисяч робітників, що можна підрахувати з інформації на їхніх сайтах. Серед них такі гіганти як “Укрзалізниця”, “Укрпошта” чи “Ощадбанк”. Всього таких підприємств 285.
Медиків, на яких правила розповсюдяться на третьому етапі, в Україні до пів мільйона, за даними Державної служби статистики. Таким чином, можна припустити, що разом із соцпрацівниками, робітниками органів місцевого самоврядування і комунальних підприємств, невдовзі кількість працівників, на яких поширюватимуться накази МОЗ, перевищить три мільйони. Це – понад 10 відсотків дорослого населення країни.
Вакцинація розбрату
Таке стимулювання до вакцинації шляхом відсторонення від роботи до вподоби далеко не всім українцям. Так, у листопаді в Києві пройшли два масштабних мітинги противників обов’язкової вакцинації, які викликали неоднозначні реакції в суспільстві. Питання щеплень та обмежень українці загалом оцінюють суперечливо. Згідно з останньою соціологією, більше половини громадян підтримують обов’язкову вакцинацію працівників певних сфер, зокрема вчителів, медиків і держслужбовців. Водночас майже три чверті вважають карантинні обмеження лише щодо невакцинованих порушенням прав людини.
е питання непросте не тільки для України. На тлі поширення дельта-варіанту коронавірусу обов’язкову вакцинацію у тій чи іншій формі почали запроваджувати уряди різних держав, що також викликало хвилі протестів. Етичні застереження до такого підходу має і Всесвітня організація охорони здоров’я. Вона закликає спершу максимально посилити інформаційну кампанію на користь вакцинації, а запроваджувати жорсткі заходи лише у разі, якщо та виявиться неефективною.
В Україні тим часом через рішення про обов’язкову вакцинацію проти МОЗ подано кілька судових позовів. Позивачі заявляють про обмеження трудових прав і просять визнати наказ незаконним. Розгляд справ поки триває. В міністерстві натомість зауважують: навіть Європейський суд з прав людини підтвердив, що обов’язкова вакцинація законна і не суперечить Конвенції про захист прав людини.
Право на роботу проти права на життя
Наразі через наказ МОЗ під відсторонення від роботи потрапили лише 0,3 відсотка від загальної кількості педагогів, розповідають в міносвіти. Решта невакцинованих – у відпустках, на лікарняному чи мають протипоказання до щеплення. У Державній службі з питань праці повідомили, що не отримували скарг щодо звільнення з роботи через наказ МОЗ. Таке рішення було би незаконним: працівників мають поновити на роботі, коли вони вакцинуються першою дозою.
Тим не менше, керівник департаменту правового захисту Федерації профспілок Дмитро Лях наполягає, що підхід МОЗ – дискримінаційний. “Після відсторонення люди лишаються без засобів до існування, не мають на що утримувати сім’ю. Ми не проти вакцинації, але проти дискримінації. Чому освітян включено до переліку, а представників якихось інших професій – ні?” – запитує він у розмові. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко відповідає: “Профспілки хочуть права на роботу, а я хочу забезпечити право на життя”.
МОЗ пояснює, що педагоги чи співробітники органів влади щодня взаємодіють з багатьма людьми, ризикуючи інфікуватися та поширювати хворобу. “Наша мета – якнайшвидше вакцинувати якнайбільше українців, адже щеплення запобігає важкому перебігу хвороби, госпіталізації та рятує життя” – кажуть у міністерстві. Майже всі, хто потрапляє до лікарень з COVID-19 – невакциновані, додають у МОЗ, обґрунтовуючи своє рішення.
Ефект від обов’язкової вакцинації
Виміряти ефективність наказу МОЗ на вакцинальну кампанію в Україні поки складно. “Оцінити ефект від подібних точкових заходів важко, бо паралельно діють інші фактори. Один із них – “червоні” зони, які значно вплинули на пришвидшення вакцинації”, – зауважує в розмові з DW керівник центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки Юрій Ганиченко. На його думку, результатом цього рішення має стати не стільки прискорення вакцинації, скільки зменшення захворюваності, госпіталізацій і смертності. “Під наказ потрапляють люди, у яких порівняно більше контактів. Це може бути невеликий відсоток населення, але який контактує з багатьма. Тому рішення захищає не лише їх, а й тих, з ким вони перетинаються”, – вважає він.
У свою чергу МОЗ аргументує, що темпи вакцинації внаслідок ухвалених останнім часом рішень збільшились. “В Україні роблять уже близько 250 тисяч щеплень за добу. Зокрема, це стосується і груп професійного ризику, що підпадають під обов’язкові щеплення”, – повідомили в міністерстві.
У відомстві констатують: якщо станом на початок навчального року принаймні однією дозою були вакциновані близько половини працівників освітньої сфери, то наразі повністю щеплені понад 80 відсотків, однією дозою – ще 13 відсотків. А це – у рази більше, ніж частка вакцинованих серед населення України загалом.
