Перша жінка-прем’єр Швеції пішла у відставку через кілька годин після призначення.
Соціал-демократка Магдалена Андерссон очолила уряд у середу, але пішла у відставку за сім годин після того, як один з її партнерів по коаліції вийшов з уряду, а запропонований нею бюджет не ухвалили.
Натомість парламент проголосував за бюджет, розроблений опозицією, до якої належить антиіммігрантська ультраправа партія “Шведські демократи” та консервативні “Поміркована партія” і християнські демократи.
- Жінка вперше в історії стала прем’єр-міністром Швеції
- Шведські законодавці: секс без згоди – це вже зґвалтування
“Я сказала спікеру, що хочу піти у відставку”, – сказала пані Андерссон журналістам.
Її партнер по коаліції, Партія зелених, заявила, що не може погодитися на бюджет, “вперше розроблений ультраправими”, тож виходить з коаліції.
Пані Андерссон повідомила, що сподівається знову спробувати стати прем’єр-міністром як очільниця однопартійного уряду, що матиме меншість у парламенті.
“Існує конституційна практика, згідно з якою коаліційний уряд має піти у відставку, коли одна партія йде з нього, – пояснила лідерка соціал-демократів у середу. – Я не хочу очолювати уряд, легітимність якого поставлять під сумнів”.
Спікер парламенту заявив, що найближчим часом обговорить ситуацію з лідерами партій.
Пані Андерссон обрали прем’єр-міністром 24 листопада. Відповідно до шведського законодавства, для цього потрібно, щоб проти кандидатури прем’єра не голосувала більшість депутатів.
З 349 депутатів Риксдагу 174 проголосували проти неї. Але крім 117 депутатів, які підтримали пані Андерссон, ще 57 утрималися, що і принесло їй перемогу завдяки одному голосу.
Через сто років після того, як шведські жінки отримали право голосу, 54-річній лідерці соціал-демократів аплодували депутати Риксдагу – шведського парламенту.
Її обрання на чолі уряду меншості стало можливим після угоди з опозиційною Лівою партією в обмін на підвищення пенсій для значної частини шведів. Вона також заручилася підтримкою партнера по коаліції – Зелених.
За фахом Магдалена Андерссон економістка. Вона закінчила Стокгольмську школу економіки, де у 1992 році отримала ступінь бакалавра в галузі ділового адміністрування та економіки.
У 1995 році вона продовжила навчання у Гарвардському університеті. Була чемпіонкою з плавання серед юніорів.
Вона розпочала свою політичну кар’єру в 1996 році як радниця тодішнього прем’єр-міністра Горана Перссона. Останні сім років працювала міністром фінансів.
До того, як депутати підтримали Магдалену Андерссон, Швеція була єдиною скандинавською державою, в якій ніколи не було жінки на посаді прем’єр-міністра.
Пішла, але може повернутися
Аналіз Мадді Севіедж, Стокгольм
Стати першою жінкою-прем’єром в історії Швеції мало бути приводом для святкування для Магдалени Андерссон, але сонце ледве зайшло, коли вона вручила повідомлення про відставку.
Однак складнощі шведської політики означають, що ми не можемо припустити, що ми бачили її востаннє. Якщо буде ще одне голосування за прем’єр-міністра, за пані Андерссон, ймовірно, знову проголосують.
Це тому, що партія зелених пообіцяла підтримати її, попри те, що вона залишила позицію офіційного партнера по коаліції. Але Андерссон у такому випадку опиниться у вразливому становищі на чолі крихкого уряду меншості, і їй все одно доведеться дотримуватися бюджету правої опозиції, за який вже проголосував парламент.
Весь цей політичний хаос підкреслив те, наскільки великий політичний поділ в Швеції існує зараз. Нам доведеться почекати і подивитися, чи станеться вихід з глухого кута, зі значним зсувом вправо чи вліво на виборах наступного року.