У середу, 11 квітня Велика палата КСУ на своєму засіданні у формі письмового провадження буде розглядати внесений 158 народними депутатами законопроект про скасування недоторканності.
Із проханням перевірити вказаний законопроект на відповідність Основному закону парламентарі звернулися до КСУ ще у жовтні 2017 року. Варто зауважити, що в 2015-му КСУ вже схвалював рішення щодо скасування недоторканності. Тоді Феміда визнала відповідний законопроект таким, що відповідає нормам Конституції, проте у 2017 році володарі депутатських мандатів зняли цей документ з порядку денного.
Президентським законопроектом (№ 7203) про скасування недоторканності статтю 80 Конституції пропонується викласти у такій редакції: «Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп». Глава держави пропонує, щоб ці зміни набрали чинності з 1 січня 2020 року.
У депутатському ж законопроекті (№6773) пропонується викласти статтю 80 Конституції у наступній редакції: «Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп». Також документом передбачається, що цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Варто зазначити, що депутати, які ініціюють скасування власної недоторканності, звернулися до КСУ не через власні “хотєлки”. Річ у тім, що відповідно до чинного законодавства, законопроект про внесення змін до Конституції розглядається Верховною Радою лише за наявності висновку КСУ. Такий законопроект схвалений конституційною більшістю вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії за нього проголосує не менш як дві третини від конституційного складу парламенту.
Зауважимо, що тема ліквідації імунітету парламентарів далеко не нова. Ще наприкінці 90-х з подібною ініціативою виступив діючий на той момент президент Леонід Кучма. Згодом, у ході загальнонаціонального референдуму, що відбувся у квітні 2000 року, 89% українців проголосували за скасування ч. 3-ї ст. 80-ї Конституції, відповідно до якої народні депутати не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності або затримані без згоди колег по парламентському цеху. Однак результати всенародного плебісциту й досі не імплементовані. Відповідний проект постанови в 2000 році двічі не отримував необхідних у такому разі 300 голосів.
Чи можна наразі, коли судді КС винесуть чергове заключення по “анти недоторканним” законопроектам, сподіватися на диво? Навряд чи. Як свідчить практика, наші депутати охоче позбавляють недоторканності своїх колег в індивідуальному порядку, а ось скасовувати захисний імунітет як явище, вони, м’яко кажучи, не поспішають. Тому не варто й до ворожки ходити, аби спрогнозувати, що й цього разу тема позбавлення парламентарів недоторканного статусу лопне як мильна бульбашка.
Довідка Голос-Інфо
Ст. 80-а Основного закону свідчить: народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність. Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу або наклеп.
Народні депутати не можуть без згоди Верховної Ради бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані або заарештовані. Не допускається обшук, огляд особистих речей і багажу, транспорту, житла або службового приміщення депутата, прослуховування телефонних переговорів та інші заходи, що обмежують свободу депутата.
Кримінальну справу щодо депутата може порушити тільки генеральний прокурор України, і вона підлягає розгляду ВР. Подання генпрокурора на притягнення депутата до кримінальної відповідальності, арешту або застосування заходів адміністративного стягнення в судовому порядку вноситься в парламент до пред’явлення депутату обвинувачення або видання санкції на арешт, або направлення справи про адміністративне порушення на розгляд суду, про що негайно повідомляється депутату. Депутат має право брати участь в обговоренні Радою питання про його недоторканність.
Повноваження депутата можуть бути припинені ВР достроково у випадку:
– подачі депутатом заяви про складання ним депутатських повноважень;
– у зв’язку з обранням або призначенням на посаду, заняття якої згідно, із законом, несумісне з депутатською діяльністю;
– втрати громадянства або виїзду на постійне проживання депутата за межі України;
-вступу в силу вироку суду щодо депутата;
– визнання депутата судом недієздатним або безвісно відсутнім;
Недоторканність: досвід інших країн
Росія
Депутати Держдуми РФ мають недоторканність протягом усього терміну їхніх повноважень. Вони не можуть бути затримані, заарештовані, обшукані, крім випадків затримання на місці злочину. Питання про позбавлення недоторканності вирішується за поданнямгенерального прокурора РФ і відповідної палати Федеральних зборів. Можливість для депутата добровільно відмовитися від своєї недоторканності не передбачена. Статус депутата рівнозначний статусу будь-якого громадянина, у випадку, якщо він позбавлений недоторканності і його справа розглядається судом.
Чехія
Ні депутат, ні сенатор не несуть відповідальності за своє голосування та заяви, зроблені в Палаті або в її органах. Парламентарій не може бути осуджений за здійснення кримінального злочину без згоди Палати, членом якої він є. У випадку, якщо Палата дасть на це згоду, парламентарій позбавляється свого імунітету й тоді йому не привласнюється спеціальний статус. Якщо Палата не дасть згоди на порушення справи щодо свого члена, її рішення є остаточним. Парламентарій може бути заарештований, якщо його піймали під час здійснення злочину кримінального характеру або відразу після нього.
Німеччина
Депутат не може бути притягнутий до відповідальності або заарештований за кримінальні правопорушення без згоди Бундестагу, за винятком випадку, коли він був затриманий на місці злочину або наступного дня. Дозвіл Бундестагу необхідний також для будь-якого обмеження особистої свободи депутата. Всіляке судове діловодство, направлене проти депутата, затримання або будь-яке інше обмеження його особистої свободи, на вимогу Бундестагу повинні бути припинені.
Депутати не мають права відмовитися від власної недоторканності.
Данія
Відповідно до конституційного закону, депутат Фолькетингу не може бути звинувачений, заарештований або затриманий будь- яким чином без згоди Фолькетингу, за винятком випадку затримання на місці злочину. Звичайно така згода Фолькетингом видається. Депутат не може відмовитися від власної недоторканності, однак Фолькетинг виражає свою згоду після рекомендації комісії з регламенту. Депутати, проти яких ведеться юридичний розгляд, не користуються спеціальним статусом.
Італія
Ст. 68-а конституції Італійської Республіки гарантує надання імунітету парламентарію. Кримінальне судочинство щодо парламентарія може бути відкрите без обмежень, однак заходи з обмеження особистої свободи парламентаріїв повинні бути затверджені Палатою, членами якої вони є. Депутати не можуть відмовитися від свого імунітету. Судочинство, яке проводиться щодо парламентарія, не впливає на його роботу в парламенті.
