Новинне телебачення, що має продукувати контент 24/7, 365 днів на рік виростило цілу касту експертів з усіх питань на світі. А оскільки телеканали між собою конкурували, то кількість експертів множилася. Для підтвердження своєї кваліфікації ці люди створювали ГО, аналітичні Центри, Студії та інші організації однієї особи для того, щоб зробити свій статус легітимним. При цьому жодної іншої діяльності ці організації окрім виступів керівника (і єдиного працівника) на телебаченні вони не вели.
Окремою кастою експертів ставали колишні: правоохоронці, депутати, судді, військові. Дуже часто, окрім статусу в минулому, ці люди з себе нічого не представляли. Ну, наприклад, експертом з чого можуть бути Юзік чи Коля Котлєта?
В принципі, коли це все стосувалося нашого політичного болота, то на ефірах озвучувалася позиція власника каналу, іноді прямо по тезах, прописаних заздалегідь. Хтось був на зарплаті, хтось ходив, щоб засвітитися на ТБ. За великим рахунком, це були такі самі працівники каналу як і ведучі чи гримери, оскільки вони заповнювали вакуум, який утворювався в ефірі через те, що новини повторюються, пряма трансляція потребує цікавих подій, а якісна документалка — дорого. Тому і заповнювалися всі лакуни говорящімі головами. Та щоденними вечірніми ток-шоу.
Причини такого становища достатньо глибокі, щоб їх описати в одному дописі, але я хотів сказати про інше. 24.02.2022 почалася гостра фаза війни, повномасштабне вторгнення. Але наше ТБ не змінило підхід до висвітлення і далі продовжило використовувати експертів. Які в цих умовах часто видавали в ефір або банальщину, або якусь маячню, яка потім не підтверджувалася.
Причина цієї ситуації на поверхні: необхідність тримати ворога в незнанні реальної ситуації диктує секретність. І заборону та самообмеження для тих, хто дійсно володіє інформацією. Зрештою, і кількість поінформованих осіб в рази зменшилася. Як і закрився доступ до інформації.
Також в наше життя увійшла пропаганда як нормальний елемент інформаційного порядку денного. Над яким професійно працюють відповідні державні інституції, і, як би громадяни не бажали іншого, але до перемоги над ворогом вони часто будуть чути брехню. Яка потрібна для перемоги.
Так само часто ворог через агентів впливу буде запускати в наш інфопростір свою брехню. Яка, іншими словами, є дезінформацією. Останній приклад — нібито заява Європолу, що вони розслідують торгівлю Україною зброєю.
Вже є спростування, але цілий день ця деза ширилася і навіть Данілов її спростовував.
Але є деза, яка має прямі смертельні наслідки для українців. І класичний приклад — це запуск інфи про диверсантів в нашому тилу, які полюють на HIMARS. І при цьому виглядають як українці, говорять українською, мають нашу форму, зброю та знають всі паролі. Проста логіка показує, що після витоку цієї інфи в публічне поле відповідальні особи просто змінюють паролі та засоби ідентифікації.
Але донести це до всіх блокпостів по всій Україні, де стоїть ТрО — нереально. Особливо якщо «експерт», який має півмільйона підписників та не вилазить з ТБ, це сказав у камеру. На блокпості в тилу сумно, спекотно і немає ворогів. А коли тобі кажуть, що кожен бусік зі спецназом може бути російською «альфою» — в багатьох просинається прихований контррозвідник. Якому ніхто не розказував що таке ІПСО та дезінформація, але який може відкрити вогонь на ураження, бо «морда підозріла».
І ось тут я повертаюся до ролі та відповідальності експертів та тих, хто їх запрошує. Якщо твої прогнози постійно помилкові й ти тупо переказуєш новини з телеграм-каналів — може все ж краще відмовитися від роботи експертом? А якщо ти сказав таке, через що могли загинути люди — може варто просити вибачення і почати розказувати про кулінарні рецепти? А військову сферу не чіпати.
І ще я не розумію цей дикий попит на експертів. Мені постійно в коментах пишуть: якщо ти проти Жданова (а це саме про нього було вище) та Швеця (не розумію, як взагалі зараз можна слухати агентів кдб) — то ти за Арестовича і Подоляка? І в мене від цього питання відчуття розпачу: а що, вам так обов’язково щоб хтось розказував казочки? При цьому Арестович і особливо Подоляк все ж таки мають доступ до об’єктивної інформації. І те, що вони говорять, може бути нашою дезінформацією ворога. Так, брехнею. Але яка має мету й узгоджена розвідкою та Генштабом.
Я не вірю Арестовичу і Подоляку. Мав нещастя перетинатися з обома в реальному житті. Довіри в мене не викликають. Тому я їх не слухаю, як і всіх інших експертів.
Для об’єктивної інформації мені було б достатньо повідомлень Генштабу, інформації з передової від офіційних осіб, повідомлень ГУР МО. І якщо мені захотілося б знати більше, я застосую методи ОСІНТ до відкритих джерел. І якщо пощастить — отримаю необхідну інформацію.
Ті, хто задіяний в обороні країни, має певний набір своїх джерел інформації. Яких достатньо для ведення боротьби на своїй ділянці фронту. І мені мало цікаво, що 24/7 відбувається на сусідніх. Умовно кажучи, якщо моя ділянка фронту на півдні, то бої на Харківщині мене цікавлять лише своїми підсумками. Хто куди й коли рухався, де був прильот і т.д. — це зайва інформація.
Зрозуміло, що психологічно я розумію людей в тилу, які ніяк не задіяні в обороні. Їм болить, вони хочуть допомогти хоча б репостом. І саме вони стають знаряддям ворожої дезінформації, коли ширять пости про будь-яку «зраду» сотнями тисяч репостів. Ви не повірите, але відео, де розказується, що наша влада все здала, щоразу збирають мільйони переглядів. Дарма що за пару днів стає очевидним відсутність зради.
Тому моя порада і прохання: забудьте про експертів. Усіх. Не поширюйте нічого, що не отримало офіційного підтвердження. Не довіряйте полковникам та генералам у відставці.
Вірте в ЗСУ і нашу перемогу!
Автор: Юрій Гончаренко