ДЕНЬ 546 РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ – DAY 546 RUSSIAN AGRESSION
23 серпня відзначають Європейський день пам’яті жертв сталінізму і нацизму, Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації.
В Україні – День прапора.
Православна церква вшановує пам’ять священномучеників Лаврентія, архідиякона, Сикста II, папи Римського, Фелікіссіма та Агапіта, дияконів, мученика Романа, Римських.
День державного прапора в Україні
Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася протягом кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів на прапорах України-Русі простежується з часу прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.
У середині XVII ст., після приєднання Гетьманщини до російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. Із часів козацтва жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.
Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не порушувалося.
Першу спробу створити жовто-блакитний прапор із двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як сьогодні, здійснила Головна Руська Рада (орган, що представляв національний рух українського населення Галичини), яка розпочала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше підняли жовто-блакитний прапор.
Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 року в Росії.
22 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом УНР. 13 листопада 1918 року синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 – у Карпатській Україні. У період 1917 – початку 1919 рр. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні й більшовики.
Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру – синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку – жовтий колір.
24 серпня 1991 року відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будівлею Верховної Ради здійнявся синьо-жовтий прапор.
У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався в Києві на муніципальному рівні. Наразі відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента № 987/2004 від 23 серпня 2004 року зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 602/2009 від 7 серпня 2009 року.
Синьо-жовтий прапор цінний кожному українцю своєю історією і тими жертвами, які були принесені заради нього.
Європейський день пам’яті жертв сталінізму та нацизму
Нагадування людству про страшну подію, яка сталася 1939 року, коли було підписано пакт Молотова-Ріббентропа. Історики розглядають документ як злочинну угоду між Гітлером і Сталіним, яка й запустила весь механізм Другої світової війни. За цим пактом передбачалося повне знищення Естонії, Польщі, Латвії та Литви як самостійних держав і розподіл їхніх територій. Аж до 1941 року Радянський Союз постачав нацистській Німеччині необхідну сировину і різні матеріали для здійснення агресії на території Європи.
Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації
На 150-й сесії виконавчої ради ЮНЕСКО запропонували створити цю важливу подію. Саме цього дня 1791 року в Сан-Домінго (нині Домініканська Республіка) та на Гаїті відбулося повстання рабів. Воно запустило механізм ліквідації работоргівлі у всьому світі. У 1998 році на Гаїті вперше вшанували пам’ять жертв работоргівлі.
Ще цього дня:
1904 – Запатентовано автомобільний шинний ланцюг;
1918 – Рада міністрів Української Держави затвердила постанову про створення в Києві Державного драматичного театру;
1943 – Звільнення Харкова від німецьких окупантів;
1975 – Відкриття Харківського метрополітену;
1989 – У 50-ту річницю підписання радянсько-німецького пакту відбулася акція “Балтійський шлях”, коли жителі Литви, Латвії та Естонії утворили живий ланцюг завдовжки майже 600 км – близько двох мільйонів осіб (найбільший живий ланцюг у світі);
1990 – У Бердянську на місцевому стадіоні “Торпедо” вперше в СРСР стартувала міжнародна музично-екологічна акція “САМ” (“Врятуємо Азовське море!”). Уперше на великому міжнародному форумі над стадіоном було піднято синьо-жовтий прапор. Цей день згодом стане День Державного Прапора України;
1994 – Позачергова сесія севастопольської міськради ухвалила незаконне рішення про визнання російського правового статусу міста Севастополя;
1994 – Засновано нагороду Герой України;
1998 – Встановлено звання Герой України.
Церковне свято
23 серпня в церковному календарі – день пам’яті святого Лаврентія Римського. Лаврентій народився в місті Оска (сучасна Іспанія) і був учнем архідиякона Сикста. Щойно Сикст став римським єпископом, Лаврентія висвятили на диякона, доручивши йому турботу про хворих і нагляд за майном церкви. Імператор Валеріан оголосив гоніння за християнами, почали страчувати багатьох священиків, простих християн позбавляли майна. Наставник Лаврентія став першою жертвою. Його за наказом імператора обезголовили.
Сикст провістив своєму учневі, що тепер він має піти його шляхом, тож велів Лаврентію продати усі скарби церкви. Дійсно, диякона невдовзі кинули до в’язниці. Але навіть там він зціляв хворих і здійснював інші чудеса. За кілька днів римський префект велів Лаврентію віддати йому всі церковні скарби. Диякон попросив у нього три дні, а потім прийшов із бідняками, нужденними, і сказав, що вони є справжніми скарбами церкви. Лаврентія піддали жорстоким тортурам. Через них святий і помер.
Іменини: В’ячеслав, Лаврентій, Роман, Сава.