Івашин: “Україна має навчитися захищати свободу, не втрачаючи державність”

Баланс між оборонними потребами та демократичними цінностями – ось що потрібно Україні в сучасних умовах війни проти рашистської федерації.

Про це заявив координатор Громадсько-військового руху та учасник російсько-української війни ветеран Олексій Івашин на засіданні Українського безпекового клубу, 5 червня у Житомирі.

Олексій Івашин акцентував увагу на тому, що кожен український регіон та країна в цілому мають змінювати політичну та організаційну модель роботи.

“Як і на Житомирщині, так і в Україні загалом, потрібна зміна підходів до політичної моделі, до організаційної складової. Бо проти такого ворога, який на нас напав, війна буде дуже довга. Людський, економічний та природній потенціали в нас з ворогом зовсім різні. І він від нас не відступиться. Тож, ми повинні брати якістю”, – зауважив Олексій.

Концепцію, яка повинна прийти на зміну існуючим парадигмам, Олексій Івашин назвав “Оборонною демократією”.

“Ми будемо впроваджувати концепцію оборонної демократії, тобто баланс між оборонними потребами і між демократичними цінностями, демократичними інституціями, демократичними людяними підходами, які мають бути в нормальній демократичній країні. Лише це реалізує ефективну національну безпеку, одночасно гарантуючи права та свободи громадян, політичний плюралізм і свободу слова, без якої нікуди, якщо ми хочемо зберегти Україну такою, якою ми її хочемо бачити. Бо інакше виникає просто питання, а для чого це все? Для чого ця боротьба? Що ми хочемо побудувати? Ми хочемо побудувати Махновщину? Чи ми хочемо побудувати Росію номер два? Чи ми КНДР хочемо побудувати?” – додав Івашин.

Концепція “Оборонної демократії”, за словами Івашина, передбачає такі пункти:

  1. Збереження політико-правової моделі України та всіх демократичних процедур, зокрема – виборчого процесу.
  2. Рівність усіх перед законом, побудова незалежного судочинства і покарання всіх, хто виступає проти українського суверенітету, територіальної цілісності й державності.
  3. Повернення всіх окупованих українських територій.
  4. Заходи спрямовані на зміцнення єдності між ветеранами, військовими, цивільними громадянами, членами сімей ветеранів та військових.
  5. Сприяння ветеранам та членам їхніх родин в реалізації законних прав та інтересів.

Івашин також навів приклади країн, які змогли поєднати оборону й демократію — Фінляндія, Ізраїль та США. Він зазначив, що Фінляндія в міжвоєнний період змогла мобілізувати все населення на оборону, не втрачаючи при цьому демократичних інститутів. Ізраїль — приклад країни, яка постійно живе в умовах загроз, але зберігає парламентський контроль і свободи. А США після терактів 11 вересня змогли посилити безпеку, не зруйнувавши засад демократії.

Як приклад оборонної демократії, яка працює, Олексій Івашин назвав ізраїльську систему.

“Демократичні інститути зберігаються в Ізраїлі. Там проводяться вибори, там багатопартійна система, є свобода слова. Але при тому, є обов’язкова служба в армії, дуже широкі повноваження має Шабак – Служба безпеки Ізраїлю. Наприклад, в такий момент, як розкриття персональних даних, якщо людина потрапляє в якусь з чутливих категорій, то Служба безпеки отримує право на одностороннє розкриття і вивчення її особистих даних, особистої інформації. Читати переписку і так далі. Це допомагає Ізраїлю боротися з ісламським тероризмом. Але при тому існує дуже потужний парламентський контроль СБ. Є парламентські комісії, які є прозорими, які постійно контролюють СБ. І вони подають постійно відкритий, прозорий звіт про те, що вони контролювали. Тобто, йде постійна робота виконавчої влади, законодавчої влади, спецслужб, громадських організацій. Вони постійно взаємодіють між собою”, – зауважив експерт.

Цікавим на думку Олексія Івашина є приклад побудови моделі оборонної демократії у США. Американці почали розробляти і впроваджувати цю концепцію після теракту 11 вересня 2001 року.

“Країна почала на той момент розвертатися в сторону більшої уваги до питань безпеки. Вони ухвалили Патріотичний Акт. Спецслужби отримали більш широкі повноваження для стеження, для збору даних. Траплялися й позасудові затримання без суду. А суд потім проводиться вже без ордерів – заднім числом. Але принаймні це дало Штатам можливість, знищити у зародку ісламістські організації, Аль-Каїду, на своїй території.. У 2002-2004 роках, коли почалася критика, Штати зробили відповіді реформи, здійснили обмеження спостереження, запровадили незалежний контроль за спецслужбами, комісії,” – зазначив Олексій Івашин.

“Оборонна демократія — це не утопія. Це шлях виживання для таких країн, як наша. І ми маємо будувати саме таку Україну”, — підсумував Івашин.

У четвер, 5 червня, у Житомирі відбулося чергове виїзне засідання Українського безпекового клубу на тему «Національна безпека та внутрішня згуртованість: виклики та перспективи». У заході взяли участь військовослужбовці, ветерани, науковці, волонтери, представники місцевого самоврядування та бізнесу, історики та експерти.
У підсумку засідання було напрацьовано низку практичних рекомендацій щодо посилення безпеки регіону, підтримки ветеранів та розвитку системи національно-патріотичного виховання. Організатори заходу планують передати ці пропозиції органам державної влади та місцевого самоврядування.
Український безпековий клуб — майданчик, який об’єднує представників Сил безпеки і оборони, влади та місцевого самоврядування, аналітичних центрів, науковців, громадських та політичних діячів, підприємців, які координують свою діяльність для забезпечення стабільного розвитку України, досягнення сталого миру, подолання внутрішніх протиріч та сприяння соціальній згуртованості.

Роман Коржик, журналіст Infolight.in.ua