Місто Покровськ на Донеччині може повторити долю Авдіївки. Сили оборони готові до відбиття ворожих лобових атак, але фланги залишаються проблемними. Під вогневим контролем противника вже опинилася траса Мирноград – Покровськ – Павлоград, що створює критичну ситуацію для нашого угруповання військ. Якщо противнику вдасться маневр по флангах, може виникнути загроза оточення, і тоді ЗСУ доведеться залишати позиції.
На Куп’янському напрямку ситуація вкрай важка. Ворог проривається до міста і вже фактично заходить у нього. Окупаційна армія намагається відрізати українські підрозділи в районі Синьківки. Тривають бої у районі Лимана, Серебрянського лісу та Ямполя. Тактика ворога полягає як в оточенні населених пунктів, так і у їхньому знищенні. Після таких дій міста і села втрачають своє значення, як це сталося з Бахмутом.
Головна проблема української оборони полягає в нестачі особового складу і непідготовлених рубежах оборони. Утримати позиції та перейти до контрнаступу можливо лише за умови достатньої кількості людей. Без поповнення особового складу й підготовленої логістики утримання оборони на найбільш гарячих ділянках фронту стає вкрай важким.
Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловив ветеран війни, громадський активіст, юрист Олег Симороз.
– Як ви оцінюєте ситуацію, що склалася на Куп’янського напрямку? Чи вважаєте ви, що ворог може змістити акцент з Покровського, традиційно найбільш гарячого напрямку, на інший напрямок, зокрема на Куп’янськ? Чи бачите ви ознаки цього?
– Вони це вже зробили. Тут головна проблема в тому, що і на Покровському напрямку, і на напрямку Добропілля ми діяли шляхом “гасіння пожеж”, а не за рахунок мобілізаційних процесів. Ми не розвивали наші угруповання, не компенсували їхній особовий склад, чого вони потребували. Це було “гасінням пожеж”, зокрема із зняттям підрозділів з інших напрямків.
Тому на Добропіллі ситуацію вдалося вирівняти, але ми заплатили ціну на інших напрямках, наприклад, на Куп’янському, де ситуація катастрофічна. Тут все усім очевидно. Ворог проривається в Куп’янськ, вже заходить у місто. Утримувати тут оборону доволі складно.
Насправді у нас вже немає нестратегічних місць. Куп’янськ – важливе місце. Ворог створює загрозу для нашого угруповання на правому березі річки Оскіл у районі Піщаного. У нас є угруповання, яке перебуває за цією річкою. Намагаються відрізати нас у районі Синьківки, там, де підірваний міст. Поки що їм це вдається, і це дуже погана історія для наших військ.
Складна ситуація на Лиманському напрямку, і безпосередньо в районі Лиману, і в районі Серебрянського лісництва, і Ямполя. Фактично ми зустрічаємо ворога вже на виході з Серебрянського лісу. Ліс як такий вже контролює ворог. Я дуже добре знаю цю місцевість. В принципі, Ямпіль зустрічає єдиний вихід з Серебрянського лісу. Далі є розвилки, а от Ямпіль та навіть і Торське – це все виходи з цього лісу там, де ворог наступає. Загалом утримувати тут позиції доволі вигідно, але з нюансом – для цього потрібні люди.
Чесно скажу, тут ворог просувається виключно за рахунок переважаючих сил. Тут у нас була побудована доволі якісна оборона, вигідна щодо ландшафту. Ворог намагається здійснити свій маневр з оточення нашого Слов’янсько-Краматорського угруповання. Зараз ця відстань ще притомна, наскільки це можливо, з радіусом понад 50 кілометрів, але на мапі вже точно вирізняються дії ворога.
Так само під загрозою Костянтинівка. Якщо ми подивимося на Покровський напрямок, то, в принципі, “пожежу” ліквідовано в районі Добропілля, але з успіхом, мабуть, тільки для Добропілля, тому що паралельно на Покровському напрямку в районі Мирнограда ситуація не покращується і далека від стабілізації, будемо відверті. Ворог просувається з помірними успіхами, темп значно знижений порівняно із тим, який був в Авдіївці, коли було активне просування. Але і особового складу ми тут зосередили так само дуже багато. Основний нюанс полягає в тому, що ворог має можливість зосереджувати свій особовий склад і на цьому напрямку, і на інших напрямках, і проводить наступальні дії фактично по всій ділянці фронту.
Дещо зменшена активність на Херсонському напрямку. Зменшенню темпів більшою мірою сприяє річка Дніпро. На Запорізькому напрямку ворог намагається проводити менш активні наступальні дії, аніж на сході. Натомість на Харківському напрямку, на жаль, активні наступальні дії.
Основна наша проблема на сьогоднішній день – це брак особового складу, підготовка рубежів до оборони й логістика. Це ті маршрути по більшості напрямків, які мали б бути захищені антидроновими сітками. Навіть траса Слов’янськ-Ізюм не готова. Є дуже багато проблем, і це питання до обласних військових адміністрацій – Харківської, Донецької і навіть Дніпропетровської. Будемо відверті, робота з фортифікацій завалена. Це значно ускладнює діяльність Сил оборони і значно збільшує наші втрати. Наша логістика на цих напрямках працює жахливо, ворог активно застосовує оптоволокно, б’є по логістиці, б’є по тилових пунктах зосередження наших військ. Отже, маємо таку невтішну ситуацію.
– А втім, незважаючи на дуже велику чисельну перевагу ворога, ми бачимо, що в тому самому Куп’янську і навіть у районі Покровська і Мирнограда він не може захопити міста. Чи пов’язано це із тим, що міські бої – досить важка історія?
– У них тактика трохи інша – вони рівняють міста з землею. Після цих наступальних дій ці міста вже не будуть такими, як раніше, не будуть мати стратегічного значення. Згадаймо Бахмут, який вони зрівняли з землею. Бахмут зараз для них виключно географічна точка, розвилка і не більше. Міста Бахмут як такого в принципі вже не існує, стратегічно вони нічого собі з нього не отримують.
З Куп’янськом ситуація схожа. Наші військові тримають межі оборони, на жаль, до того моменту, поки є де це робити. Тут ворог використовує певну тактику, не нову. Він трошки приходить по флангах і буде намагатися оточити Куп’янськ. Звісно, до оточення тут ще далеко, але вони можуть взяти місто і в лобову. Та й сам Куп’янськ – місто невеличке.
– На вашу думку, чи буде ворог і надалі застосовувати таку тактику, чи будуть спроби оточення, створення котлів? Зокрема, чи намагатиметься ворог оточити агломерацію Покровськ-Мирноград? Чи головна ставка буде робитися на те, аби зрівняти ці населені пункти із землею?
– Таку тактику він точно буде використовувати. Зараз радіус складає близько 15 кілометрів – це вже критично мала відстань, і це точно говорить про ознаки саме таких дій. На жаль, зараз Покровськ на мапі бойових дій дуже схожий на Авдіївку. Ми втрачаємо фланги, нам досить важко тримати ініціативу. У нас були слабо підготовлені ці рубежі оборони. До лобової атаки ми готові, ми справляємося, якщо дивитися на той же Мирноград. Але наші фланги дуже погано до цього підготовлені.
Я не маю сумнівів, що ворог вчинятиме саме так і вже зараз вчиняє саме так. Основні бої в районі Родинського, Красного Лимана, Покровська, Першотравневого свідчать про те, що ворог здійснює наступ саме по флангах.
Перший дзвіночок – вже під вогневим контролем траса Мирноград – Покровськ – Павлоград. Це критично для цього угруповання військ. Логістика тут жахлива, ми дронами поповнюємо боєкомплекти. Особовий склад з дуже великими проблемами виходить на ротації, перебуває на позиціях понад місяць. Все негативно впливає на наші війська. Якщо ворог матиме успіх в маневрах по флангах, це буде коштувати нам всього угруповання і доведеться виходити. Тому тут все залежатиме від того, наскільки ми будемо готові, наскільки наше командування, Генеральний штаб оцінюють всі ці сили.
Наостанок скажу, що все можна утримувати, можна навіть йти у контрнаступ, як показало Добропілля, але для цього потрібна певна кількість людей. Ми не маємо можливості провести повний якісний контрнаступ на напрямку, а не “гасіння пожежі”, як було на Добропіллі, коли немає людей. Передусім потрібні люди.
