Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос на тлі напруження у польсько-українських відносинах та майбутнього відкриття переговорних кластерів для вступу Києва в ЄС заявила, що Єврокомісії досі вдавалося розв’язувати подібні проблеми, навівши як приклад Угорщину. Водночас Кос наголосила, що головною умовою для відкриття кластерів і для України, і для Молдови залишається виконання необхідних умов.
Про це європейська посадовиця сказала в коментарі кореспондентці Суспільного у Брюсселі 23 червня.
“Ми стежимо за тим, що відбувається у двосторонніх відносинах (між Києвом і Варшавою — ред.). Досі нам завжди вдавалося розв’язувати ці питання, навіть з Угорщиною”, — сказала Кос.
Також вона прокоментувала майбутню конференцію з відновлення України, яка 25-26 червня відбудеться у польському Гданську.
“Від наших польських колег я дізналася, що там очікується понад 5 тисяч учасників, тож я стану свідком підписання понад 20 проєктів. Будуть присутні міжнародні фінансові інституції, приватні підприємства, представники уряду. […] Поки країна перебуває у стані війни, те, що ми можемо зробити зараз разом із європейськими коштами, — це підтримати ці інвестиції або знизити ризики, пов’язані з ними”, — сказала єврокомісарка.
Щодо анонсованого на липень відкриття наступних п’яти кластерів для України та Молдови, єврокомісарка наголосила, що ключовим завданням для обох урядів залишається виконання встановлених критеріїв.
“Я розраховую на обидва уряди, на політиків обох країн, що вони забезпечать виконання необхідних кроків для відкриття решти кластерів, а згодом, — закриття розділів один за одним. Як представник Єврокомісії, я заявляю, що все готово для відкриття всіх кластерів у липні. Як складеться ситуація в державах-членах (ЄС — ред.), ми ще побачимо, але я впевнена: якщо не в липні, то дуже скоро. Тож я з оптимізмом дивлюся на те, що принесе майбутнє”, — сказала Кос.
15 червня усі 27 держав-членів ЄС погодили відкриття першого кластера переговорів про вступ України та Молдови. Що таке переговорні кластери, які розділи вони містять та що означають — читайте у розлогому матеріалі Суспільного.
Позбавлення президента Володимира Зеленського ордена Білого Орла
Увечері 19 червня польський президент Кароль Навроцький оголосив, що позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла, яким його у 2023 році нагородив тодішній голова держави Анджей Дуда. Це сталося через указ українського лідера про присвоєння підрозділу Сил спеціальних операцій ЗСУ назви “імені Героїв УПА”.
20 червня Зеленський заявив, що відправив цю нагороду поштою до канцелярії Навроцького. Водночас він наголосив, що попри це Київ і надалі “буде відкритим до всіх змістовних форматів взаємодії” з Варшавою.
Відмови від польських нагород чинних українських посадовців та експрезидентів
Ні тлі рішення Навроцького міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що відмовляється від нагороди Командорський хрест із зіркою Ордена “За заслуги перед Польщею”.
Також від польських відзнак відмовились ексочільник ГУР МО, а нині керівник Офісу президента Кирило Буданов, його заступник Ігор Жовква, український посол у Варшаві Василь Боднар та експрем’єр Володимир Гройсман.
20 червня від своїх орденів Білого Орла відмовились другий, третій і п’ятий президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.
Указ Зеленського про присвоєння підрозділу ССО ЗСУ назви “імені Героїв УПА”
26 травня Зеленський видав указ №440/2026, яким постановив надати Окремому центру спеціальних операцій “Північ” Сил спеціальних операцій ЗСУ почесну назву “імені Героїв УПА”. Як йдеться в документі, метою такого рішення є “відновлення історичних традицій національного війська”.
29 травня Навроцький розкритикував його за це рішення, запропонувавши позбавити свого українського колегу ордена Білого Орла — найвищої відзнаки Польщі.
Указ Зеленського також викликав обурення серед деяких польських істориків та політиків, які засудили його, заявляючи, що бійці УПА “коїли злочини” проти поляків на Волині.
Так, у польському Інституті національної пам’яті заявили, що УПА відповідальна за “геноцид на Волині й у Східній Галичині”, наголосивши, що “створення українською владою культу Української повстанської армії має викликати спротив усіх, хто пам’ятає діяльність цього формування”.
Колишній президент Польщі Лех Валенса, лауреат Нобелівської премії миру, який підтримував Україну і Зеленського, теж засудив його рішення і заявив, що зніме нагрудний значок у кольорах українського прапора, який він носив із початку повномасштабного вторгнення РФ. У своєму дописі у Facebook він написав, що “президент України, вшановуючи бандитів УПА, образив мене та всіх наших вбитих співвітчизників”.
5 червня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що українська сторона має “шукати рішення” для розв’язання цього питання. Окрім цього, він наголошував, що “повністю зрозумів” реакцію Навроцького, підкресливши, що “ніхто не розділятиме польську громадську думку чи польську владу, коли йдеться про минуле та історію”.
Реагуючи на ці заяви чільник МЗС України Андрій Сибіга стверджував, що українські воїни самі обрали для себе цю назву і не мали на думці нічого “антипольського” та не хотіли образити поляків.
