Київська міська державна адміністрація звернулася до уряду, Ради національної безпеки і оборони України та Офісу Президента з пропозиціями, необхідними для своєчасної реалізації Комплексного плану стійкості територіальної громади столиці та підготовки до опалювального сезону.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє КМДА.
«Місто закликає визначити державне фінансування частини ключових проєктів і ухвалити рішення щодо спрощення процедур закупівель, без яких окремі заходи Плану можуть бути виконані із запізненням», – повідомив в. о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.
За його словами, попри досягнуті на рівні уряду домовленості про фінансування заходів Плану енергостійкості у співвідношенні 50% коштів міста та 50% державного бюджету, досі не визначені замовники та обсяги державного фінансування окремих проєктів.
«Місто сьогодні виконує всі можливі заходи для належної підготовки до наступного опалювального сезону та реалізації Плану енергостійкості. Невід’ємною складовою цієї підготовки лишається участь держави – фінансова та організаційно-правова допомога, зважаючи на специфіку столиці, масштаб і складність проєктів Києва. Є нагальні питання, які потребують спільних рішень держави та міста. Насамперед це визначення фінансування частини проєктів і запровадження механізмів, що дозволять прискорити їх реалізацію», – зазначив Пантелеєв.
Також він нагадав, що Комплексний план стійкості територіальної громади Києва був представлений на засіданні РНБО 3 березня 2026 року. Жодних зауважень або інформації про його несхвалення КМДА не отримувала, тому реалізацію плану розпочали одразу. У червні, з урахуванням урядових рішень і необхідності пріоритезувати найважливіші заходи на 2026 рік, до документа внесли відповідні зміни.
Зазначається, що КМДА щомісяця інформує РНБО та Кабмін про стан виконання Комплексного плану. За результатами робочих нарад на рівні уряду було погоджене фінансування заходів Плану у співвідношенні 50% коштів міського бюджету та 50% державного бюджету, а також паритетний розподіл відповідальності за створення резервної системи теплопостачання столиці.
На основі досягнутих домовленостей Київ уже реалізує масштабні проєкти з відновлення пошкоджених об’єктів і посилення енергостійкості столиці.
Зокрема, йдеться про реалізацію загальнодержавних стратегічних проєктів: інженерно-технічний захист, когенерацію, резервне живлення систем водопостачання та водовідведення, а також розвиток розподіленої теплової генерації.
Загальна вартість проєктів, які реалізує місто, становить майже 23 млрд грн, що перевищує половину вартості всього Комплексного плану.
Крім коштів міського бюджету, Київ залучає міжнародне фінансування. Зокрема, підготовлені кредитні угоди з Європейським банком реконструкції та розвитку та АТ «Ощадбанк» на суму понад 5 млрд грн.
«Водночас фінансування з державного бюджету наразі передбачене лише частково – для інженерно-технічного захисту та розподіленої теплової генерації. Попри звернення до профільних центральних органів влади, місто досі не отримало визначених напрямів та обсягів державного фінансування», – зауважили у КМДА.
За словами Пантелеєва, це ускладнює реалізацію одного з ключових напрямів Комплексного плану – створення резервної системи теплопостачання шляхом будівництва нових і модернізації наявних джерел теплової енергії.
За таких умов доцільним є створення додаткового рівня резервного життєзабезпечення шляхом встановлення генераторів у критичних районах житлової забудови за рахунок державного бюджету.
Окремою проблемою залишається відсутність рішень щодо спрощення процедур закупівель. Зокрема, йдеться про можливість внесення змін до істотних умов договорів після проходження експертизи проєктів і виключення вимог щодо локалізації. Це дозволить застосовувати принцип «проєктуй – будуй», виконувати проєктування та будівництво паралельно й суттєво скоротити строки реалізації проєктів.
«Якщо найближчим часом ці питання не будуть вирішені, виконати окремі заходи Комплексного плану стійкості у визначені строки буде неможливо», – наголосив Пантелеєв.
