Об’єкти Чорнобильської зони можуть стати частиною світової спадщини ЮНЕСКО, передає “Інтерфакс-Україна“.
Історичні місця, де 1986 року працювали ПуСО (пункти дезактивації техніки): «Рудня-Вересня», «Лелів», «Копачі», село Копачі (останні вцілілі будівлі), бетоноперевантажувальний вузол, який використовували при будівництві «Саркофагу», рудий ліс (місце першого потужного радіаційного викиду), стела «ПРИП’ЯТЬ», місто Прип’ять, ставок-охолоджувач ЧАЕС, колишній секретний об’єкт «Дуга-1» – це далеко не повний список місць, які потенційними кандидатами на внесення до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
Саме ці локації 17 квітня вивчали учасники виїзного семінару «Чорнобиль та Світова спадщина ЮНЕСКО: реалії та перспективи», організованого компанією “ЧОРНОБИЛЬ ТУР” та Асоціацією чорнобильського туризму.
Представники Міністерства екології та природніх ресурсів, Міністерства АПК, Департаменту туризму та курортів Міністерства економічного розвитку і торгівлі, влади та громад Іванківського та Поліського районів, Національного комітету ІКОМОС, Національної туристичної організації України, науковці, фахівці та експерти з питань культурної спадщини, збереження будівель та конструкцій, історичного туризму, меморіалізації, представники ЗМІ з цікавістю слухали детальну розповідь директора з науки і розвитку “ЧОРНОБИЛЬ ТУР”, голови Асоціації чорнобильського туризму Сергія Мирного про кожну з локацій.
“Для когось Чорнобильська зона – місце найбільшої техногенної катастрофи в історії людства. Для когось – найпопулярніша туристична дестинації в Україні. Для когось – місце пам’яті та глибокої поваги. Для нас це ще й територія, де розташовано дуже важливі об’єкти, які треба зберегти та залишити для наступних поколінь. Ми сподіваємося, що внесення до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО цьому сприятиме”, – зазначив Сергій Мирний.
Виконавчий директор Українського національного комітету ІСОМОS (Міжнародна рада з охорони пам’яток та історичних місць) Олена Сердюк та голова правління Інституту демократії імені Пилипа Орлика, Почесний президент ICOMOS Микола Яковина запропонували розпочати процес деталізаії кожного з цих об’єктів.
