У Литві тривають найбільші щорічні навчання, під час яких перевіряють готовність країни до можливої евакуації населення. Водночас, попри домовленості з Польщею, конкретного плану евакуації литовців до сусідньої країни поки немає.
Як пишуть журналісти LNK, Польща вже має значний досвід прийому біженців — після початку повномасштабної війни Росії проти України країна прийняла близько 3 млн українців, передає Delfi.
Міністр оборони Польщі заявив порталу TVP World, що у разі нападу Росії на країни Балтії Польща допоможе Литві з евакуацією цивільного населення.
За словами віцеміністра оборони Литви Ани Бурковскене, між країнами вже визначені механізми координації та обміну інформацією, а також пункти прийому людей на кордоні.
«Є намічені способи координації, обміну інформацією, пункти прийому на кордоні, які можуть допомогти нормалізувати процес», — сказала Бурковскене.
Однак конкретного плану евакуації до Польщі наразі немає.
«Має бути чітке бачення як у нас, так і з боку польських колег, щоб оцінити недоліки. Ми говоримо про логістику, сполучення, потоки на дорогах. Ми повинні формувати односторонній рух, виїзд, прибуття тощо», — зазначив голова Національного комітету безпеки і оборони Вілмантас Віткаускас.
У Литві перевіряють готовність до евакуації
Наразі в країні проходять навчання «Купол Вітиса» (Vyčio skliautas 2026). Під час них перевіряють готовність державних установ до можливої війни та визначають, хто відповідатиме за евакуацію населення. У навчаннях також беруть участь польські фахівці.
Прем’єр-міністр Литви Міндаугас Синкявічюс наголосив, що наявність плану евакуації є важливою навіть за умов невизначеності.
«Краще мати план, ніж не мати. Якщо є план, це зовсім не означає, що він обов’язково спрацює. Ти все одно робиш певні припущення, адже багато чого невідомо», — сказав Синкявічюс.
Вільнюс уже розробив власний план
Столиця Литви Вільнюс має власний план евакуації. Він передбачає три основні напрямки: з Вільнюса через Паневежис у напрямку Шяуляя, через Каунас у бік Клайпеди, а також у напрямку Сувалкського коридору.
Муніципалітет планує самостійно евакуювати близько чверті мешканців столиці — приблизно 120 тисяч людей, які потребуватимуть допомоги.
«Передбачається, що решта евакуюватиметься самостійно, тобто поїде власним транспортом. Вони до цього підготовлені. Є маршрути, включно із запасними, пости регулювання тощо», — розповів керівник відділу цивільної безпеки Вільнюса Жигімантас Солов’євас.
За планом, чверть мешканців міста мають евакуювати протягом 2–3 діб, тоді як для решти знадобиться більше часу.
«За нашими підрахунками, цей процес потребуватиме максимум 8–10 діб», — зазначив Солов’євас.
Водночас у столиці визнають, що евакуація створить значне навантаження на дороги. Середня швидкість руху автомобілів під час такого процесу, за оцінками міської влади, може становити лише 10 км/год.
Солов’євас наголосив, що звичайний дорожній рух не можна порівнювати з евакуацією, адже під час неї значно зросте кількість людей, які рухатимуться в одному напрямку, а також кількість поліцейських, необхідних для регулювання потоків.
Як приклад складнощів під час масштабної евакуації наводиться досвід українців. Біженці з України розповідали, що під час масового виїзду після початку повномасштабної війни декому доводилося залишати автомобілі в заторах і кілька днів долати шлях до Польщі пішки.
